УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року Справа № 149783/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Затолочного В.С.,

суддів - Качмара В.Я., Мікули О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «дітям війни», -

ВСТАНОВИВ :

04.08.2011 року ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до відповідача про виплату державної допомоги дитини війни з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 05 серпня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про нарахування недоплаченої соціальної допомоги в частині заявлених вимог за період з 01 січня 2011 року по 03 лютого 2011 року залишено без розгляду.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2012 року позов задоволено. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області щодо не нарахування і невиплати підвищення до пенсії як дитині війни на користь ОСОБА_1 за період з 04 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з врахуванням частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням виплачених їй сум за ці періоди. Постанова прийнята в порядку скороченого провадження.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін з наступних підстав.

Колегія суддів вважає підставними заявлені вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 04 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено.

Розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491 - VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. Таким чином визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог цього Закону, Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Отже, нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити про те, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», підвищення до пенсії не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність заявлених позовних вимог в частині зобов'язання відповідача провести нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії з 04 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року, у відповідності до заявлених вимог.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивача у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 195, ст. 196, ч.1 ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2012 року по адміністративній справі № 2а-4813/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.С. Затолочний

Судді: В.Я. Качмар

О.І. Мікула