Справа № 22-ц-7149/12 Головуючий у І інстанції Линник В.Я.

Провадження № 22-ц/780/718/13 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є.М.

Категорія 18 20.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

14 березня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Мережко М.В.,

Суддів: Суханової Є.М., Данілова О.М.,

при секретарі : Черненко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що 25.05.2012 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Сведбанк» відповідно до чинного законодавства України був укладений Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами.

В свою чергу, згідно договору від 15.06.2012 р. ПАТ «Дельта Банк» продав даний кредитний портфель ПАТ «Альфа Банк».

Відповідно до даного договору відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2634/0808/47-022, що був укладений 07.08.2008 р. між ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2.

Відповідно до умов вищевказаного кредитного договору, кредитор зобов'язується надати Відповідачеві 1 (за Договором - Позичальникові) кредит у сумі 70 000,00 доларів США, а Відповідач 1 зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Договором.

Однак, у порушення умов договору, Відповідач 1, свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.08.2012 р. має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 54 382,89 долари США, що за курсом НБУ становить 434 682,44 грн., за відсотками -1 885,05 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 15 067,20 грн.

Зазначає також, що 07.08.2008 р. Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» та фізична особа - громадянин України ОСОБА_3 (надалі за текстом - Відповідач 2) уклали Договір Поруки № 2634/0808/47-022-Р-1, відповідно до умов якого Відповідач 2, як поручитель поручається за виконання Відповідачем 1 обов'язків, які виникли на підставі кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання боржником будь-яких обов'язків, встановлених Договором, в тому числі у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання з повернення кредиту за договором.

Просить стягнути солідарно з відповідачів на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість 449 749,64 грн., а саме: за кредитом - 434 682,44 грн., по відсотках - 15 067,20 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2012 року відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції було встановлені наступні обставини справи.

Між ПАТ «Сведбанк» та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір від 07.08.08 № 2634/0808/47-022 (а.с. 8-18), згідно якого відповідачці було надано в кредит для придбання земельної ділянки в розмірі 70 000,00 доларів на строк до 07.08.2018 р. із сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 13,00% річних.

Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору відповідачка зобов'язалась здійснювати погашення кредиту і сплату процентів за користування кредитом шляхом здійснення фіксованих платежів у сумі 1 045,18 доларів США, 10 числа кожного місяця.

На виконання цієї умови договору відповідачка ОСОБА_2 щомісячно здійснювала відповідні платежі до червня 2012 р., про що свідчать квитанції (а.с. 76-94) та що визнається сторонами.

Судом також було встановлено, що, починаючи з червня 2012 р., у прийнятті чергових платежів по кредитному договорі у ПАТ «Сведбанк» ОСОБА_2 було відмовлено у зв'язку із переуступкою права вимоги ПАТ «Дельта Банк».

В подальшому до відповідачки поштою надійшло письмове повідомлення про переуступку права вимоги за кредитним договором від ПАТ «Дельта Банк» до ПАТ «Альфа Банк», але, не зважаючи на неоднократні вимоги ОСОБА_2 жоден із зазначених банків не надав їй доказів переуступки такого права, про що свідчать заяви та звернення від 14.06.2012р., 22.10.2012 р., 29.10.2009 р., 30.10.2012 р. (а.с. 95-96, 100, 163-167), листи ПАТ «Сведбанк» від 21.06.12 №3936, 02.11.12 № 7052 (а.с. 166, 167).

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що на забезпечення виконання відповідачкою ОСОБА_2 зобов'язань по кредитному договору між ПАТ «Сведбанк» і відповідачами було укладено договір поруки від 07.08.2012 р. № 2634/0808/47-022-Р-1, згідно якого ОСОБА_3 зобов'язався відповідати за виконання зобов'язань щодо повернення коштів по кредитному договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання за договором має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Крім того, відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Намагаючись спростувати висновки суду першої інстанції, апелянт наполягає на тому, що суду першої інстанції були надані необхідні докази переуступки боргу від однієї юридичної особи до іншої, а таким чином, суд не надав належної правової оцінки цим доказам, та апелянт вважає, що рішення суду підлягає скасуванню.

Натомість, колегія суддів перевірила матеріали справи та прийшла до висновку, що жодних належних доказів обґрунтованості позову в матеріалах справи, не має.

Так, на а.с. 159 знаходиться витяг з договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, який не має належних реквізитів, відсутні підписи посадових осіб, які нібито його підписали, а також відсутня печатка юридичних осіб, крім того, в матеріалах справи є тільки ксерокопія витягу, як пояснив апелянт, наразі - відсутній оригінал зазначеного документа.

Позиція апелянта спростовується тим, що на а.с. 177 є лист за підписом судді першої інстанції про його прохання надати оригінали документів, натомість суду було відмовлено у наданні оригіналів документів, що є порушенням вимог чинного процесуального законодавства.

Колегія суддів, переглядаючи апеляційну скаргу, також запропонувала апелянту надати докази переуступки боргу, але апелянт не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість його позовних вимог. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку про об»єктивність судового рішення, підстав для його скасування немає.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Однак, в порушення даних норм позивачем не надано суду доказів переходу до нього прав кредитора по кредитному договору від 07.08.08 р. № 2634/0808/47-022 та по договору поруки від 07.08.2012 р. № 2634/0808/47-022-Р-1, укладеним між ПАТ «Сведбанк» і відповідачами.

Судом на підтвердження таких обставин витребовувались у позивача відповідні документи, однак, не зважаючи на те, що таку вимогу позивач отримав 05.11.2002 р. (а.с. 145), в судове засідання 12.11.2012 р. їх не було надано.

При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги повідомлення про відступлення ПАТ «Сведбанк» і ПАТ «Дельта Банк» від 05.06.12 № 12-4168/1 (а.с. 168) та ПАТ «Альфа Банк» і ПАТ «Дельта Банк» від 18.06.12 № 40882-23-6/6 (а.с. 97), оскільки вони не є належним доказом переходу права по кредитному договору, яким є відповідні договори з додатками та акти передачі відповідних документів.

Отже, у зв'язку із тим, що суду першої інстанції та колегії суддів не надано доказів переходу до позивача права вимоги по кредитному договору від 07.08.08 р. № 2634/0808/47-022 та по договору поруки від 07.08.2012 р. № 2634/0808/47-022-Р-1, у суду відсутні підстави вважати, що позивач має право вимагати стягнення боргу за вказаними договорами.

Крім того, колегія суддів враховує право відповідача не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, що позбавляє кредитора права вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, оскільки до відступлення ПАТ «Сведбанк» своїх прав відповідачкою своєчасно та в повній мірі здійснювалось погашення всіх необхідних платежів по кредитному договору.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 30, 60, 62, 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія судді, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді