АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3534/13 Справа № 2/174/125/13 Головуючий у 1 й інстанції - Ілюшик І.А. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Григорченка Е.І.

суддів - Лаченкової О.В., Варенко О.П.

при секретарі - Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи по справі - ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання,

встановив:

Позивач звернувся з позовом до відповідача і просив суд стягнути з відповідача на його користь аліменти на час навчання в розмірі 1/4 частини зі всіх видів доходу відповідача на строк навчання, але не менше 30% прожиткового мінімуму для працездатної особи до закінчення його навчання або досягнення ним 23 років.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 посилався на те, що відповідач є його рідним батьком. У травні 2003 року шлюб між батьками був розірваний.

На теперішній час він досяг віку повноліття, і продовжує навчання на першому курсі денного відділення у Харківському політехнічному університеті у м. Харкові, тому потребує матеріальної допомоги з боку відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнав.

Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року позовні вимоги задоволені частково, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, який навчається на першому курсі денного відділення Харківського політехнічного університету, на бюджетній основі, стягнені аліменти на його утримання у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 21 грудня 2012 року, і до припинення навчання, тобто до 30 червня 2016 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Також суд допустив негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах сум платежу за місяць.

ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, де ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким відмовити позивачу в позові, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, згідно п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, міський суд виходив з того, що відповідач та третя особа ОСОБА_5 являються батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 5/.

Згідно довідки № 66-150/371 від 07.11.2012 року, ОСОБА_3 є студентом Харківського політехнічного університету, є студентом першого курсу денного навчання, термін навчання з 01.09.2012 року по 30.06.2016 року, та отримує стипендію в розмірі 730 грн. на місяць /а.с. 9, 30/.

Відповідач працює на КП "Жилсервіс", і його заробіток з 01.07.12 р. по грудень 2012 р. складає 18185 грн., та за цей же період з його заробітку утримано аліменти на загальну суму 5086.83 грн. /а.с. 21/.

Третя особа ОСОБА_5 працює на підприємстві філії «ВГМК» ПрАТ «КРИМСЬКИЙ ТИТАН», і її середньомісячний заробіток 2298 грн. 78 коп. /а.с. 41/.

Рішенням Вільногірського міського суду від 06.11.2012 р. з ОСОБА_2 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки усіх видів доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму відповідно до віку дитини, на утримання сина ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_2, до його повноліття, на користь матері дитини - ОСОБА_6, а також аліменти на користь ОСОБА_6 на її утримання, у розмірі 1/5 частки усіх видів доходу до ІНФОРМАЦІЯ_3 р., тобто до досягнення дитиною віку 3 років. / а.с. 20, 25/.

Враховуючи зазначені обставини, вимоги ст. ст. 199, 200 СК України, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач має можливість надавати допомогу позивачу.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які повинен сплачувати відповідач на користь позивача, суд першої інстанції не врахував, що відповідач вже сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитину у розмірі 1/4 частини заробітку та 1/5 частини заробітку на утримання матері цієї дитини. Судом не взято до уваги розмір заробітної плати відповідача, яка в середньому складає 3030 грн., а також те, що позивач отримує стипендію в розмірі 730 грн. /а.с. 21,39/.

Посилання суду першої інстанції, як на підставу задоволення позовних вимог на те, що стягнені аліменти на утримання ОСОБА_6 в розмірі 1/5 частини закінчується ІНФОРМАЦІЯ_3 року, є помилковими, оскільки не може бути підставою для задоволення позовних вимог, та обставина, що стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 в майбутньому буде припинено.

За таких обставин, з урахуванням вимог ст. ст. 199, 200 СК України, постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги в частині стягнення аліментів задовольнити частково, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на його утримання в розмірі 1/12 частини заробітку щомісячно на період навчання, змінивши в цій частині рішення суду.

Допущені судом порушення норм процесуального права, про які зазначено в апеляційній скарзі, на законність рішення суду не вплинули щодо можливості відповідача надавати допомогу позивачу та стягнення аліментів.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі відповідачем, не можуть бути прийняті до уваги і бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до особистої переоцінки позивачем доказів.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру стягнених аліментів

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року змінити в частині розміру стягнених аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, на його утримання, на час навчання, зменшити розмір стягнених аліментів з 1/8 частини до 1/12 частини.

В іншій частині рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 29 січня 2013 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

СУДДІ: