Справа № 22ц/1290/6531/12

Провадження № 22ц/1290/6531/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Лісіциної А.І.

суддів: Галан Н.М., Іванової І.П.

при секретарі Сидоровій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 21 листопада 2012р.

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням заявлені позовні вимоги задоволено частково. Судом стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 20 000грн., судові витрати 214 грн., всього стягнуто 20 214,60 грн. В іншій частині заявлених вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи скаргу посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивачем не доведений факт пред'явлення до нього вимог, заперечує її пред'явлення, та заперечує факт отримання коштів.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в справі доказами, що відповідач власноручно написав позивачу розписку, згідно якої 16.08.2011р. позичив у нього гроші в сумі 20 000 грн. та зобов'язався їх повернути, протягом 30 днів з дня пред'явлення позичальником вимог про це. На час звернення позивача в суд, відповідач гроші не повернув, чим порушив умови договору.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача суми боргу, оскільки ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язання.

На підставі ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляційної скарги фактично досліджувалися судом першої інстанції і висновків рішення суду не спростовують.

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і підстав для його скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст. 209,303,304,307,307,308,315 ЦПК України, колегія -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити

Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 21 листопада 2012р. залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: