Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
14 листопада 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Франовської К.С.
суддів Широкової Л.В.
Худякова A.M.
при секретарі судового
засідання Забеліній О.О.
з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" Янсона Євгена Валерійовича, подану на ухвалу судді Лугинського районного суду від 24 липня 2007 року по матеріалам заяви представника закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" Янсона Євгена Валерійовича про видачу судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості в сумі 5046 грн. 17 коп., -
встановила:
У липні 2007 р. представник закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") Янсон Є.В. звернувся із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 5046 грн. 17 коп. Вимоги ґрунтувались на тому, що ОСОБА_1 в порушення умов договору, укладеного 23.02.2006 р. та вимог ст. ст. 526-527, 530 ЦК України, не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, тому борг в сумі 5046 грн. 17 коп., який складається з заборгованості по кредиту - 3461 грн. 98 коп.; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 1127 грн. 84 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 225 грн.; пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 231 грн. 35 коп. слід стягнути з позичальника в судовому порядку. Крім того, просив стягнути з боржника судові витрати.
Ухвалою судді Лугинського районного суду від 24 липня 2007 р. відмовлено ЗАТ КБ "ПриватБанк" у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 5046 грн. 17 коп. та витрат по справі.
Відмовляючи в прийнятті заяви, суддя виходив з того, що між сторонами має місце спір про право, який повинен розглядатись в позовному провадженні.
Справа № 22ц/2046 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Галацевич О.М.
Категорія 18 Суддя-доповідач Франовська К.С.
2
Не погоджуючись з даною ухвалою судді представник ЗАТ КБ "ПриватБанк" Янсон Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення норм процесуального та матеріального права.
Зокрема, зазначає апелянт, суд не врахував, що заявлені вимоги випливають із кредитного договору, розмір заборгованості підтверджується письмовими розрахунками та помилково вважав, що в даному випадку існує спір про право.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому в письмовій формі.
Крім цього, слід врахувати, що вимоги, передбачені ч.1 ст. 96 ЦПК України мають бути документально підтверджені та безспірні, тобто, не може викликати сумнівів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів. У наказному провадженні не може розглядатись спір про право.
Законодавець визначив, що для видачі судового наказу, докази, що подаються заявником, мають бути безспірними, оскільки такі докази можуть свідчити про безспірність стягнення та відсутності потреби у їх дослідженні.
Постановляючи ухвалу від 24 липня 2007 p., суддя обґрунтовано виходив з того, що зі змісту заявлених вимог вбачається спір про право, який повинен вирішуватись в позовному провадженні.
Вказаний висновок є правильним, оскільки крім безспірних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, заявник просив видати судовий наказ і на вимоги щодо стягнення заборгованості по відсотках за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором проте безспірних доказів на підтвердження вимог щодо цих платежів не подано.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду й не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Постановлена суддею ухвала є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" Янсона Євгена Валерійовича відхилити.
Ухвалу судді Лугинського районного суду від 24 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного
суду.