АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТАКИЄВА

Справа № 11-сс/796/295/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Лінник О.П.

Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Єфімової О.І., Коваль С.М.,

за участю прокурора Остапця С.С.,

при секретарі судового засідання Вендоліній А.М.,

захисника ОСОБА_1,

за участю під час відеоконференції ОСОБА_2, розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу Шевченківського РУ ГУ МВС Укаїни в м. Києві Мазурова М.А. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, обвинуваченого відповідно до КК України (1960 р.) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 357, ч. 2 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201311010000689 від 16 січня 2013 року.

Слідчий суддя, мотивуючи своє рішення, послався на положення ст. 219 та параграф 4 глави 24 КПК України, які визначають порядок обчислення та продовження строків досудового розслідування. Виходячи із вказаних процесуальних норм строк досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 значно перевищує три місяці, продовження якого не знаходиться в компетенції районного (міського) або іншого прирівняного до нього прокурора та є компетенцією прокурора м. Києва, Генерального прокурора України або його заступника в залежності від строку.

За таких обставин, строк досудового розслідування стосовно ОСОБА_2 не може вважатись продовженим відповідно до ст.ст. 4-6, 219 КПК України, у зв'язку з чим підстави продовження строку тримання під вартою відповідно до ч.3 ст. 197 КПК України відсутні.

З огляду на вимоги п. 12 «Перехідні положення» КПК України для забезпечення прав ОСОБА_2, передбачених ст. 42 цього Кодексу йому не було повідомлено про підозру відповідно до ст.ст. 276 - 279 КПК України.

Крім того, звертаючись із клопотанням про продовження строку тримання під вартою, на порушення вимог ч. 3 ст. 199 КПК України, слідчий зазначає про наявність такого ризику, як можливість етапування засудженого ОСОБА_2 для виконання вироку та суттєве ускладнення у зв'язку з цим процесу розслідування, однак такий ризик не передбачений ч. 1 ст. 177 КПК України, та не є підставою для застосування запобіжного заходу або продовження його дії.

Згідно ухвали суду, з урахуванням засудження ОСОБА_2 вироком Апеляційного суду м. Києва від 02 червня 2011 року, за п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 14 років позбавлення волі із конфіскацією майна, підстави для звільнення останнього з-під варти відсутні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, просить вважати його незаконним.

Заслухавши доповідь судді, думку сторін кримінального провадження, а саме підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали судової справи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч.3 ст. 357, ч. 2 ст. 358 КК України.

25 січня 2012 року постановою Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 148, 155 КПК України (1960 року) обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

28 березня 2012 року оголошено про закінчення досудового слідства у кримінальній справі № 24-83 щодо ОСОБА_2 та справу направлено прокурору м. Києва в порядку ст. 225 КПК України для вирішення питання про затвердження обвинувального висновку та направлення справи за підсудністю.

12 грудня 2012 року кримінальна справа № 24-83 відносно ОСОБА_2 надійшла до прокуратури Шевченківського району м. Києва для організації досудового розслідування.

16 січня 2013 року відомості кримінальної справи № 24-83 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201311010000689 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 190, ч.3 ст. 357, ч.2 ст. 358 КК України.

11 лютого 2013 року слідчий СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві Мазуров М.А., за погодженням з прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва Бейком Б.П., звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою до трьох місяців ОСОБА_2, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 засуджений вироком Апеляційного суду м. Києва від 02 червня 2011 року, за п.п. 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 14 років позбавлення волі із конфіскацією майна, строк тримання під вартою ОСОБА_2 під вартою закінчується 12 лютого 2013 року, однак досудове слідство у кримінальному провадженні закінчити не можливо, оскільки необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстри документів досудового розслідування.

12 лютого 2013 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 до трьох місяців.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені доводи перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому, був допитаний ОСОБА_2, вислухана думка прокурора, захисника, відібрані пояснення у слідчого, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.

Так, відповідно до пункту 12 розділу «Перехідні положення» КПК України, розслідування кримінальних справ, передбачених пунктом 11 цього розділу, у разі повернення кримінальних справ прокурору для проведення додаткового розслідування проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен зясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовженим слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

Так, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців прокурором прокуратури Шевченківського району міста Києва.

Як вбачається з матеріалів справи, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_2 значно перевищує три місяці, продовження якого згідно ч. 2 ст. 294 КПК України, не знаходиться в компетенції районного (міського) або іншого прирівняного до нього прокурора та є компетенцією прокурора міста Києва, Генерального прокурора України або його заступника.

Таким чином, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що строк досудового розслідування не може вважатись продовженим відповідно до ст.ст. 4, 5, 6, 219, 294 КПК України, у зв'язку із чим строк тримання під вартою ОСОБА_2 не може бути продовженим у відповідності до ст. 197 КПК України.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що ризик можливості етапування ОСОБА_2 для виконання вироку Апеляційного суду не є визначеним ст. 177 КПК України, а тому не є підставою для застосування запобіжного заходу чи продовження його дії.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, слідчий суддя правильно врахував вимоги чинного законодавства, а тому доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не заслуговують на увагу.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді по справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 219, 294, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Ухвалуслідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2013 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського РУ ГУ МВС Укаїни в м. Києві МазуроваМ.А. про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ :

_________ _____________ ____________

(Бець О.В.) (ЄфімоваО.І.) (Коваль С.М.)