АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/570/13 Головуючий у 1-й інстанції Лила В.М.

Категорія ст.ст.121 ч.2, 185 ч.2, 304 КК України Доповідач Мудрецький Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мудрецького Р.В.

суддів Руських К.Г., Дігтярь Н.В.

за участю прокурора Харів Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції на постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року, яким кримінальну справу за обвинуваченням :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцяс. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, раніше судимого 07.01.1993 року Новомосковським районним судом за ч.3 ст.142 КК України (в ред. 1960 року) до 7 років позбавлення волі,

звинуваченого у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.121 ч.2, 185 ч.2, 304КК України, направлено прокурору, у порядку ст.281 КПК України, на додаткове розслідування,-

В С Т А Н О В И Л А:

Органом досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, 08 січня 2004 року о 01.00 годині перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в кафе «Сєті», що знаходиться в смт. Гвардейський Новомосковського району Дніпропетровської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна підійшов до столика, за яким сиділа ОСОБА_2 і таємно, повторно викрав приналежну останній норкову шапку, після чого з місця злочину зник, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 500 грн.

14 березня 2006 року близько 03.00 годин ОСОБА_1 і ОСОБА_3, вирок щодо якої вступив у закону силу, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність достовірно знаючи, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 неповнолітні, ОСОБА_3 вмовляннями, а ОСОБА_1 фізичним примусом, а саме шляхом заламування рук, хапав за шию, тиснув пальцями рук, втягли неповнолітніх ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у злочину діяльність.

14 березня 2006 року близько 03.00 годин ОСОБА_1 і ОСОБА_3, вирок щодо якої вступив у закону силу, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, а також ОСОБА_7, неповнолітні ОСОБА_4, ОСОБА_5 вирок щодо яких вступив у законну силу, за попередньою змовою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, демонтували одну частину металевих воріт, вартістю 400 грн. і металеву хвіртку вартістю 130 грн., розташовані по АДРЕСА_1, після чого з місця злочину з вирка денним зникли, тим самим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 530 грн.

24 листопада 2006 року близько 23.30 годин ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_2, з підстав раптово виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_9 в процесі спільного вживання алкогольних напоїв, маючи умисел на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, взяв кухонний ніж, яким умисно завдав ОСОБА_9 два удари в область грудної клітини спереду, один удар в область спини та один удар в область шиї, заподіявши потерпілому ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення, яке відноситься до тяжких, як небезпечні для життя, що призвели до смерті потерпілого, а також у вигляді непроникаючих колото-різаних поранень, що відносяться до середнього та легкого ступеня тяжкості.

За результатами розгляду справи у судовому засіданні, суд першої інстанції повернув її на додаткове розслідування, задовольнивши клопотання підсудного ОСОБА_1 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, мотивуючи неповнотою і неправильністю досудового слідства та невиконанням вказівок апеляційного суду Дніпропетровської області, які викладені в ухвалі від 22 квітня 2011 року при скасуванні попереднього вироку суду, зокрема: не призначено та не проведено додаткову судово-медичну експертизу, не допитано неповнолітніх свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не перевірено версію обвинуваченого ОСОБА_1 про спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 іншими неповнолітніми особами, про що вказував потерпілий.

В апеляції прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати постанову суду як незаконну та необґрунтовану, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Посилається на те, що мотивуючи своє рішення про направлення справи на додаткове розслідування суд вказав, що орган досудового слідства залишив не з'ясованими такі обставини справи, встановлення яких має суттєве значення для прийняття по ньому законного та обґрунтованого рішення. Суд вказує також на те, що не були допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, однак вони неодноразово допитувались, за клопотанням прокурора було винесено доручення в порядку ст.315-1 КПК України з метою встановлення місця перебування та доставки їх в суд, однак не дочекавшись результатів виконання окремого доручення суд виніс постанову про направлення справи на додаткове розслідування. Вважає доводи суду, щодо не проведення досудовим слідством додаткової судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_9 відповідно до вказівки апеляційного суду, то в судовому засіданні було допитано судово-медичного експерта, та суд мав можливість в судовому засіданні призначити судово-медичну експертизу і дана обставина не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, дослідивши матеріали кримінальної справи у сукупності із доводами апеляції, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі ст.281 КПК України направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота і неправильність не може бути усунута у судовому засіданні.

Відповідно до ч.2ст.368 КПК України, дізнання, досудове чи судове слідство в усякому разі визнається однобічним і неповним, коли не були досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування або на новий судовий розгляд.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2011 року (а.с.99-102 т.4) зазначена кримінальна справа відносно ОСОБА_1 поверталась Новомосковському міжрайонному прокурору на додаткове розслідування в результаті неповноти та неправильності досудового розслідування з відповідними вказівками, які, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, органом досудового слідства не виконані, не проведені вказані в ній експертні дослідження, не допитані свідки, тощо та справа з обвинувальним висновком (а.с.150-158 т.4) в тому ж стані була направлена до суду.

Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального законодавства не дали можливості суду першої інстанції повно та об'єктивно розглянути кримінальну справу щодо ОСОБА_1 та усунути неповноту та неправильність досудового слідства, тому на думку колегії суддів, доводи апеляції прокурора не підлягають задоволенню, а постанова Новомосковського міськрайонного суду про повернення справи прокурору на додаткове розслідування, відповідає вимогам закону.

В ході додаткового розслідування необхідно в повному обсязі дослідити обставини справи, зазначені в ухвалі Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2011 року та постанові Новомосковського міськрайонного суду від 17 січня 2013 року, усунути вказану неповноту та неправильність досудового слідства, виконати необхідні слідчі дії, спрямовані на всебічне та об'єктивне дослідження обставин справи та прийняти обгрунтоване процесуальне рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який приймав участь в розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2013 року, яким кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.121 ч.2, 185 ч.2, 304 КК України, направлено прокурору на додаткове розслідування, - залишити без змін.

Судді