головуючий у 1 інстанції: Корнєва І.В.

доповідач: Мозговенко В.В.

Ухвала

Іменем України

19 березня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Мозговенка В.В.

суддів Артамонова О.А., Яременка А.Ф.

з участю

прокурора Ероклінцевої Н.С.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Донецької області розглянула справу за апеляцією захисників ОСОБА_2, ОСОБА_1, прокурора Кузьменко А.Н. на вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2012 року, яким:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Терконзавод Мінводського району Ставропольського краю, Росії, громадянин України, вдовець, не судимий

засуджений за ст. 286 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

Вироком суду було встановлено, що злочин було скоєно за наступних обставин.

Так, 08.10.2009 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_5, будучи у стані алкогольного сп'яніння, управляючи технічно справним автомобілем «Кіа Cerato», державний номер НОМЕР_1, рухався по головній автодорозі вул. Артема м. Димитрова Донецької області зі сторони м. Костянтинівка у напрямку м. Красноармійськ. В районі ОП «Шахта Центральна» ГП «Красноармейскуголь» на перетині з другорядної дороги, яка веде на мікрорайон «Молодіжний» м. Димитров, де головна дорога має заокруглення вправо, в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України проявив злочину недбалість, не вибрав безпечну швидкість руху свого автомобіля, у результаті чого автомобіль під його керуванням, рухаючись у стадії бокового заносу, виїхав за межі проїзної частини на праве за напрямком руху узбіччя та на тротуар, де здійснив наїзд лівою боковою частиною автомобіля на придорожнє дерево №1. Від удару поваленим деревом виникло падіння пішохода ОСОБА_6 на опорну поверхню, при цьому утворились пошкодження на обличчі та травма грудного відділу хребта, садна на тилі кісток. У результаті наступного стискання тіла ОСОБА_6 між опорною поверхністю з однієї сторони, поваленим деревом та нижньою поверхністю автомобіля, який рухався, з іншої сторони, у ОСОБА_6 виникли закрита черепно-мозкова травма, закрита травма грудної клітини, а потім автомобіль здійснив наїзд на дерево №2.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6, були спричинені численні тілесні ушкодження. Причиною його смерті стала поєднана травма тіла у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м'які мозкові оболонки головного мозку, закритої тупої травми грудної клітини з багато численними двосторонніми переломами ребер з права та зліва, тупої травми хребта з переломами 3,4 грудних хребта та крововиливом під оболонки спинного мозку, яке ускладнилося розвитком інфекційно-токсичного шоку.

За суттю своїх апеляційних скарг захисники засудженого ОСОБА_5 та ОСОБА_2 просили суд вирок скасувати, й провадження по справі закрити за відсутністю в діях засудженого складу злочину оскільки ОСОБА_5 втратив керування автомобілем внаслідок розгерметизації колеса, а не внаслідок порушення правил дорожнього руху, й тільки після цього здійснив виїзд на узбіччя, де травмував пішохода. Тобто вказують на його невинність.

Прокурор просив вирок скасувати й повернути справу на новий судовий розгляд мотивуючи тим, що суд першої інстанції у вироку не вказав всіх пунктів правил дорожнього руху які порушив засуджений.

Вислухавши доповідача, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які підтримали доводи своїх апеляцій, прокурора, який не підтримав апеляцію державного обвинувача, потерпілих які заперечували проти задоволення апеляцій захисників, колегія суддів перевіривши матеріали справи та обсудивши доводи апеляцій вважає, що апеляція захисників підлягають частковому задоволенню, а апеляція державного обвинувача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо повно дослідив обставини справи й прийшов до обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено з наступних підстав.

Захисники в апеляціях наводили доводи, що ОСОБА_5 втратив керування автомобілем внаслідок розгерметизації колеса. Але проведеною Харківським НДІСЕ при ГУМВС України в Донецькій області повторною комісійною комплексною експертизою від 06.10.2011 року встановлено, у процесі руху водій ОСОБА_5 допустив занос керованого ним автомобіля, у результаті чого автомобіль став рухатися у стані бокового заносу з розворотом автомобіля за рухом годинникової стрілки. Розгерметизація лівого переднього колеса автомобіля Кіа Черато виникла внаслідок переїзду даного колеса через бордюрний камінь, до виїзду за межі проїзної частини ліве переднє колесо автомобіля знаходилось у справному стані, тобто під збитковим тиском повітря (т.3 а.с.159,162). Експерти прийшли до висновку про те, що дії водія ОСОБА_5 не відповідали вимогам п.12.1 ПДР України. Тому твердження в апеляціях захисників про те, що автомобіль ОСОБА_5 став некерованим внаслідок наїзду на якусь перешкоду на проїзній частині є безпідставними. А тому він обґрунтовано був визнаний винним у вчинені вказаного злочину.

Доводи апеляції прокурора задоволенню не підлягають оскільки, судом на підставі висновків експертів обґрунтовано встановлено, що у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди знаходилось не виконання засудженим вимог п.12.1 ПДР України, тобто не вибір ним безпечної швидкості руху ( т.3 а.с.163).

Між тим, колегія суддів вважає, що вирок підлягає зміні з наступних підстав.

Так, згідно вимогам ч.2 ст.375 КПК України при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається лише за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання.

Попереднім вироком від 13.12.2011 року ( т.3 а.с.237) ОСОБА_5 був засуджений до трьох років шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Цей вирок не був скасований в зв'язку з м'якістю призначеного покарання ( т.3 а.с. 292), тому суд першої інстанції призначивши більш суворе покарання ніж за попереднім вироком, порушив вимоги вказаної норми. За вказаних обставин, вирок суду підлягає зміні з приведенням покарання у відповідність з попереднім вироком.

Колегія суддів, на підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, -

Ухвалила:

Апеляції захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_2 задовольнити частково, а апеляцію державного обвинувача залишити без задоволення.

Вирок Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 03 грудня 2012 року щодо ОСОБА_5 - змінити.

Знизити ОСОБА_5 покарання до 3 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

В решті вирок залишити без змін.

Судді