КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа№ Б8/142-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Верховця А.А.

Доманської М.Л.

за участю представників сторін:

від заявника - Євтушенко С.М. (дов. від 29.06.2012),

від боржника - Архіпова Н.О. (дов. від 18.02.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." на ухвалу господарського суду Київської області від 25.12.2012 у справі № Б8/142-12 (суддя Скутельник П.Ф.)

за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області, м. Миронівка Київської обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф.", м. Миронівка Київської обл.

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2012 порушено провадження у справі № Б8/142-12 (суддя Скутельник П.Ф.) про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф.", призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, боржник звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 25.12.2012 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу боржника.

19.02.2013 в судовому засіданні заявник надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 25.12.2012 - без змін.

19.02.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2013 згідно ст. 77 ГПК України.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Сотнікова С.В., доручено здійснити розгляд справи № Б8/142-12 колегії суддів у складі: Разіна Т.І. - головуючий, судді: Ткаченко Б.О., Шипко В.В.

Ухвалою від 26.02.2013 прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмежено відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф.".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 розгляд справи відкладено до 12.03.2013 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Відповідно до розпорядження заступника Голови суду Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Шипка В.В., доручено здійснити розгляд справи № Б8/142-12 колегії суддів у складі: Разіна Т.І. - головуючий, судді: Ткаченко Б.О., Верховець А.А.

12.03.2013 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.03.2013 згідно ст. 77 ГПК України.

Відповідно до розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 доручено здійснити розгляд справи № Б8/142-12 колегії суддів у складі: Разіна Т.І. - головуючий, судді: Верховець А.А., Доманська М.Л.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 р. № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону про банкрутство суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Оскаржуваною ухвалою від 25.12.2012, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Частиною 1 статті 12 Закону про банкрутство встановлено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Такими заходами можуть бути: заборона укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язання боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжиття інших заходів для збереження майна.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію (абзац двадцять четвертий статті 1 Закону про банкрутство).

Частиною 4 ст. 12 Закону про банкрутство встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Слід також зазначити, що дія мораторію поширюється виключно на вимоги виконавчих документів, що одержані кредиторами за їх позовами або безспірними вимогами зобов'язально-правового характеру на всі види забезпечення виконання зобов'язань неплатоспроможного боржника, зокрема зупиняє заходи звернення стягнення на заставлене майно та майно, яке знаходиться у податковій заставі на задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою майна боржника, на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства, законодавства про цінні папери, про ціноутворення тощо.

Таким чином, нормами Закону про банкрутство встановлено обов'язок господарського суду ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також передбачено право вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та дотримання і забезпечення рівності прав всіх кредиторів.

Колегія суддів вважає, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не порушує будь-яких прав та охоронюваних законом інтересів, ані боржника, ані потенційних кредиторів у даній справі.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при цьому апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Законом про банкрутство передбачено оскарження ухвали про порушення провадження у справі лише в частині вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Доводи апеляційної скарги зводяться до оскарження ухвали суду першої інстанції в частині висновку про прийняття заяви до розгляду та порушення провадження у даній справі про банкрутство.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. При цьому ч. 11 вказаної статті передбачено, що у підготовчому засіданні суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 цього Закону.

Тобто, саме у підготовчому засіданні суд перевіряє обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора та подані на їх підтвердження документи, за результатами чого може призначити дату попереднього засідання суду або припинити провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції обмежений у оцінці висновків суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених вимог ініціюючого кредитора згідно вимог ч. 3 ст. 101 ГПК України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів не вбачає порушення прав та охоронюваних законом інтересів скаржника у зв'язку з прийняттям місцевим господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, якою, зокрема, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Скаржником не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Київської області від 25.12.2012 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Київської області від 25.12.2012 у справі № Б8/142-12 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." залишити без задоволення.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Верховець А.А.

Доманська М.Л.