АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/334/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Калініченко Л.С.

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Бець О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Беця О.В.,

суддів Єфімової О.І., Коваль С.М.,

за участю прокурора Чепіжак О.М.,

при секретарі судового засідання Василевському Я.П.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої-захисника ОСОБА_2,

особи, що подала скаргу ОСОБА_3,

представника особи, що подала скаргу-захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 29 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою в межах кримінального провадження № 12012110010002082 за ст. 190 ч. 4 КК України задоволено клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Клименка Я.О. та накладено арешт на три земельні ділянки розташовані в АДРЕСА_1, з відповідними кадастровими номерами: 3223155400:05:047:0035; 3223155400:05:048:0059; 3223155400:05:048:0029.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя послався на положення ч. 2 ст. 170 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, винесення її з істотним порушенням кримінально процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, при цьому просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою скасувати арешт на земельні ділянки, що був накладений оскаржуваним рішенням.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_3 вказує, що він не був належним чином повідомлений про дату розгляду клопотання слідчого про арешт майна, розгляд відбувався без його участі, а копію оскаржуваної ухвали в порушення вимог ч. 7 ст. 173 КПК України йому не було надіслано.

Крім того, на думку ОСОБА_3, слідчим суддею не були враховані правові підстави для арешту майна, а також та обставина, що останній не має процесуального статусу обвинуваченого чи підозрюваного у даному кримінальному провадженні, а також не з»ясовано наявності цивільного позову та його пред'явлення, в порядку встановлену ст. 128 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, потерпілу ОСОБА_1 та її захисника, які заперечували проти задоволення скарги, доводи прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції правильно дійшов висновку про задоволення клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Клименка Я.О. про накладення арешту на зазначені земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1.

Таке рішення суду першої інстанції колегія суддів вважає законним та обґрунтованим і з ним погоджується.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Арешт може бути накладено на нерухоме та рухоме майно, яке перебуває у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого, які вчинили суспільно-небезпечне діяння, і перебуває в у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст. 167 цього Кодексу тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення. До нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об»єкти розташовані на земельній ділянці.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012110010002082 за заявою ОСОБА_1 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення та за даним фактом 26.12.2012 року розпочато розслідування, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

28.12.2012 року представником потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 заявлено клопотання про накладення арешту на вказані земельні ділянки.

Як зазначено в ухвалі суду першої інстанції від 29.12.2012 року про накладення арешту, в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи в період часу з вересня по грудень 2012 року шляхом обману та зловживання довірою гр. ОСОБА_1 заволоділи правом на належні їй земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1, з відповідними кадастровими номерами: 3223155400:05:047:0035; 3223155400:05:048:0059; 3223155400:05:048:0029.

Як вбачається з протоколу судового засідання та постанови суду, доводи, наведені в клопотанні старшого слідчого Клименка Я.О. про арешт майна перевірялися слідчим суддею належним чином. При розгляді клопотання були заслухані пояснення слідчого, прокурора, захисника, були досліджені матеріали кримінального провадження в частині, що стосується зазначеного клопотання, перевірено зміст клопотання слідчого на предмет його обґрунтованості, а також з»ясовані інші обставини, які мають значення для вирішення питання про арешт майна.

При винесенні ухвали судом були враховані наведені в клопотанні слідчого підстави для арешту земельних ділянок, а тому обгрунтовано задовольно вказане клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Клименка Я.О. та накладено арешт на три земельні ділянки розташовані в АДРЕСА_1.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на земельні ділянки.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо порушень судом норм КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_3 обставини, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 131,170, 171, 172, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 29 грудня 2012 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Клименка Я.О. та накладено арешт на земельні ділянки розташовані в АДРЕСА_1, які мають наступні кадастрові номери: 3223155400:05:047:0035; 3223155400:05:048:0059; 3223155400:05:048:0029 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

_________ ____________ ___________

(Бець О.В.) (Єфімова О.І.) (Коваль С.М.)