ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 березня 2013 р. Справа №801/2024/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретенниковій Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Джанкой АРК
про стягнення,
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Джанкой АРК про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Джанкой АРК витрат , пов'язаних з виплатою щомісячної державної адресної допомоги в розмірі 25718,378 грн., особам, яким призначена пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим кожного місяця проводить звірку сум витрат з особистих справ потерпілих, у звязку з чим підписані двосторонні акти, з яких вбачається, що Управлінням сплачено пенсії, які не взято відповідачем до заліку, та які підлягають відшкодуванню відповідачем згідно актам та поіменним спискам.
З позову вбачається, що за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату і доставку пенсій пенсіонерам ОСОБА_1 в розмірі 2636,49 грн., ОСОБА_2 в розмірі 2596,00 грн., ОСОБА_3 в розмірі 2636,49 грн., ОСОБА_4 в розмірі 2636,49 грн.,ОСОБА_5 в розмірі 2636,49 грн., ОСОБА_6 в розмірі 2596,00 грн., ОСОБА_7 в розмірі 2596,00 грн., ОСОБА_8 в розмірі 2609,35 грн., ОСОБА_9 в розмірі 2179,47 грн., ОСОБА_10 в розмірі 2596,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2013 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду ніяких пояснень не надіслав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представникі сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.
Суд дослідивши матеріали справи, розглянувши подані сторонами документи та докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 30.06.2011 року, № 8-2 управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах і районах у містах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.
Відповідно до п. 1.1 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 25 жовтня 2005 р. № 43 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.
Згідно до п. 2.1 Положення основними завданнями виконавчої дирекції Фонду є серед іншого забезпечення дотримання положень Конституції України та вимог чинного законодавства, інших нормативно-правових актів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності; збір та акумулювання страхових внесків, визначення умов, порядку обслуговування і гарантій збереження коштів Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків та інших джерел фінансування.
Відповідно до п. 2.2, п. 2.3 Положення Виконавча дирекція Фонду здійснює керівництво робочими органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контроль за їх діяльністю щодо виконання ними завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, рішень правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду здійснює управління соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві шляхом проведення виконавчо-розпорядчої діяльності, яка передбачає забезпечення виконання рішень правління Фонду, видання наказів щодо планування, збору, акумулювання та обліку страхових внесків, забезпечення в повному обсязі реалізації завдань цього виду соціального страхування, які належать до компетенції виконавчої дирекції Фонду.
Згідно до п. 1.2 Положення робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення, які є самостійними юридичними особами і реалізують завдання та основні принципи страхування від нещасного випадку у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.
Отже, позивач та відповідач у відносинах з фізичними та юридичними особами під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органами виконавчої влади та суб'єктами владних повноважень, тобто дана справа є справою адміністративної юрисдикції.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень суму не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.
Судом встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим є юридичною особою державною організацією, видом діяльності за КВЕД є діяльність у сфері обов'язкового соціального страхування.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача за проведенням звірки з 01.10. 2012 року по 31.12.2012 року.
Судом встановлено, що у жовтні-грудні 2012 року позивач та відповідач підписали акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до Акту щомісячної звірки по особових справах потерпілих, відповідачем не прийнята до відшкодування сума витрат на виплату та доставку пенсії за 4 квартал 2012 року пенсіонерам в розмірі 25718,78 гривні, що складається з таких виплат:
- державна адресна допомога в сумі 22508,27 гривень
- поштовий збір по державній адресній допомозі в сумі 181,90 гривень
- основна пенсія в сумі 3001,74 гривень
- поштовий збір по пенсії в сумі 26,88 гривень;
Перевіряючи обґрунтованість виплати позивачем основного розміру пенсій та витрат на її доставку пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 рн. за 4 квартал 2012 року в розмірі 3028,62 грн., судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_11за 4 квартал 2012 року на загальну суму 511,86 гривень, з них: основна пенсія - 504,00 грн., поштовий збір на основну пенсію - 7,86 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_1 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 168 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 12 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в копальні «Октябрьський» при пересуванні по гірському виробленню в слідстві множинного перелому правого стегна.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. ВТЭ-191 № 016778, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_1 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2за 4 квартал 2012 року на загальну суму 273,63грн. з них: основна пенсія - 273,63 грн..
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_2 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 91,21 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в цеху металоконструкцій Красноперекопського ЗЖБВ в слідстві травмування правої руки.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. КРМ-К-82 № 017268, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_2 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_3 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 337,08 гривень, з них: основна пенсія - 331,89 грн., поштовий збір на основну пенсію - 5,19 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_3 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_3 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 110,63 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 2 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_3 стався на майданчику кормоприготування МТФ № 2 Племптицесовхозу "Октябрьський" в слідстві осколково-проникаючьої рани правого ока.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. МСЕ № 036183, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_3 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_4 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 33,69 гривень, з них: основна пенсія - 33,18 грн., поштовий збір на основну пенсію - 0,51 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_4 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_4 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 11,06 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався міському професійно-технічному училищі № 15 в слідстві травми правого ока.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. К-73 № 020528, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_4 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_5 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 249,06 гривень, з них: основна пенсія - 245,22 грн., поштовий збір на основну пенсію - 3,84 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_5 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_5 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 81,64 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_5 стався на фермі колгоспу «Червоний Жовтень» в слідстві проникаючого поранення рогівки правого ока.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. ВТЭ-24 № 087027, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_5 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_6 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 301,98 гривень, з них: основна пенсія - 301,98 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_6 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_6 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 100,66 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_6 на трасі Сімферополь-Севастополь в слідстві падіння з машини.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. КР-08 № 049336, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_6 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_7 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 254,67 гривень, з них: основна пенсія - 254,67 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_7 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_7 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 84,89 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_7 при роботі на верстаті в слідстві травмування пальців правої руки.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. Д-70 № 110551, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_7 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_8 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 159,63 гривень, з них: основна пенсія - 157,17 грн., поштовий збір на основну пенсію - 2,46 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_8 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_8 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 52,39 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 1 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_8 стався на столярній ділянці цеху заводу ЖБИ в слідстві травми руки.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. ВТЭ-10 № 61901, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_8 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_10 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 450,00 гривень, з них: основна пенсія - 450,00 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_10 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_10 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 150,00 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 2 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_10 стався в Центральної геофизичної експедиції в слідстві проникаючого поранення правого ока.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. ВТЭ-10 № 093721, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_10 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_12 за 4 квартал 2012 року на загальну суму 457,02 гривень, з них: основна пенсія - 450,00 грн., поштовий збір на основну пенсію - 7,02 грн.
Судом перевірена пенсійна справа ОСОБА_12 на предмет законності призначення та виплати пенсіонеру пенсій за інвалідністю, наявності всіх необхідних документів, в результаті чого встановлено наступне.
ОСОБА_12 отримує пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва через УПФУ в Красногвардійському районі в розмірі 150,00 гривень, що підтверджується довідкою про перебування на обліку в УПФУ в Красногвардійському районі АР Крим.
Факт отримання трудового каліцтва підтверджується актом № 6 про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, з якого вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_12 стався в гаражі Ферганського ДСК в слідстві травми правого ока.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК сер. Г № 090364, та трудової рекомендації вбачається, що інвалідність ОСОБА_12 встановлена 3-ої групи, безстроково, у зв'язку з трудовим каліцтвом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість дій відповідача щодо відмови прийняти до відшкодування витрати позивача стосовно основного розміру пенсії, та витрат пов'язаних з її доставкой за 4 квартал 2012 року на загальну суму 3028,62 гривень (3001,74+26,88), суд враховує наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
- пенсійне страхування;
- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
- медичне страхування;
- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
- страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Відповідно до статті 12 Основ, спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
- допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію осіб, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім пункту 3 розділу XI встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
У зв'язку з зазначеним, всі витрати пов'язані з виплатою та доставкою основного розміру пенсії та виплати пов'язані з щомісячною цілівою грошовою допомогою підлягають відшкодуванню відповідачем.
Крім того, посилання позивача на Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, являється необґрунтованим.
Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.
Суд зазначає, що зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки
Отже, вимоги позивача про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой АР Крим, витрат на виплату основного розміру пенсії та виплат на її доставку пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за 4 квартал 2012 року, на загальну суму 3028,62 гривні, по суті є обґрунтованими та відповідають діючому законодавству, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати обґрунтовано понесені позивачем витрати, пов'язані з виплатою такої пенсії.
Перевіряючи наявність підстав для стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі АР Крим державної адресної допомоги (у тому числі поштового збору на її виплату та доставку) за 4 квартал 2012 року пенсіонерам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у сумі 22690,17 (22508,27+181,90) гривень судом встановлено наступне.
Законодавством, що регулює відносини у цій сфері є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" N 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі -Закон).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:
- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;
- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- прибутку, одержаного від тимчасово вільних коштів Фонду на депозитних рахунках;
- коштів, одержаних від стягнення відповідно до цього Закону штрафів і пені з страхувальників, штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці, а також адміністративних стягнень у вигляді штрафів з посадових осіб підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення;
- добровільних внесків та інших надходжень, отримання яких не суперечить законодавству.
Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.
Крім того, статтею 20 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Закон України N 16/98-ВР від 14.01.1998 року) передбачено, що основними джерелами коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування є внески роботодавців і застрахованих осіб. Бюджетні та інші джерела коштів, необхідні для здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування, передбачаються відповідними законами з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, судом встановлено, що будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.
Страховими виплатами, відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються із:
1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;
4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;
5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Суд зазначає, що відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"№ 1105-XIV від 23.09.1999 року усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Таким чином, зазначеним Законом визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21,22, 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Стосовно діяльності органів Пенсійного фонду то їх повноваження стосуються призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку Держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.
Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення"N 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Зазначена гарантія щодо пенсійного забезпечення непрацездатних громадян закріплена також у статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", якою встановлений мінімальний розмір пенсії за віком в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
В доповнення зазначених статей Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-IV від 09.07.2003 року Кабінетом Міністрів України приймається постанова № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" регулюється питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.
Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 1 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Але відповідно до ч.8 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"N 1058-IV від 09.07.2003 року пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 не включається.
Отже суд приходить до висновку, що дія Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
За таких обставин, суд зазначає, що правовідносини між органами Пенсійного фонду та органами фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мають різну природу. Законодавцем недарма розрізняються основи та принципи діяльності цих органів, які перетинаються лише в частині відшкодування Фондом витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання виключно за рахунок сум, що одержані ним від страхувальників.
За пунктом 3 Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.
Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено "державну адресну допомогу до пенсії", яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", вона відсутня й переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Також зазначений перелік не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вище наведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.
Суд зазначає, що адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.
Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265.
Таким чином, судом встановлено, що відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Однак в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату зазначеного виду пенсій є Постанова Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5, якою не передбачено відшкодування адресної допомоги.
Крім того, форма акту щомісячної звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5 не містить рядка про включення до актів сум виплаченої щомісячної державної адресної допомоги.
Суд також вважає необґрунтованим посилання позивача на п. 4 Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", як на підставу задоволення позову, за якою виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога, оскільки зміст цієї норми не є новим у законодавстві, такий саме порядок для відшкодування витрат був встановлений і до введення в дію даної постанови.
Отже, за змістом наведеного суд приходить до висновку про відсутність обов'язку у Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой АР Крим відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України у Красногвардійському районі АР Крим витрати, що понесені ним у зв'язку з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої Постановою КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян", та витрати на доставку зазначених сум (поштовий збір) на загальну суму - 22690,17 гривень, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи в вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 25.03.2013 року, постанова у повному обсязі складена та підписана 26.03.2013 року.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Джанкой АР Крим на користь Управління Пенсійного фонду в Красногвардійському районі АР Крим заборгованість з відшкодування основного розміру пенсії та витрат на ії доставку за 4 квартал 2012 року в розмірі 3028,62 гривень.
3. В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.