АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження: №22-ц-790-2307-2013 Головуючий 1 інстанції Назаренко О.В..

Справа № 2-635-262-2013р. доповідач Ларенок В.І.

Категорія: спадщина.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Ларенка В.І.

суддів Міненкової Н.О., Бородіна М.М.,

при секретарі - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 січня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: Перша Феодосійська державна нотаріальна контора , ОСОБА_2, - про визначення додаткового строку , достатнього для подання заяви про прийняття спадщини ,-

встановила:

У жовтня 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог вона посилалась на те, що на час відкриття спадщини проживала разом з батьком і не знала, що він зареєстрований не за місцем проживання в АДРЕСА_1.. Крім того, в період шестимісячного строку, наданого законом на прийняття спадщини, вона була вагітна і народила дитину, ще не давало їй можливості звернутися до нотаріальної контори , а тому просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Треті особи в судове засідання не з'явились, надали письмові заяви про слухання справи за їх відсутності.

Проти задоволення позовних вимог не заперечували.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 22 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням районного суду позивачка ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і задовольнити її позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини після смерті батька. Наводить ті ж доводи, що і в судовому засіданні суду першої інстанції.

ОСОБА_4 подала заяву про приєднання до апеляційній скарги ОСОБА_1, в якої також просить скасувати рішення суду і ухвалити нове про задоволення позовних вимог, при цьому посилається на те, що вона на день смерті ОСОБА_3 була з ним в зареєстрованому шлюбі. На час смерті ОСОБА_3 вона з дочкою - позивачкою ОСОБА_1 мешкали разом за адресою АДРЕСА_1.

Спадкодавцю ОСОБА_3 належали на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, розташована за цієї ж адресою. Фактично він проживав за цією адресою. Однак зареєстрований він був у АДРЕСА_2. Це дім, який належить їй на праві приватної власності. Ні позивачка ОСОБА_1, ні третя особа ОСОБА_2, які є їх спільними доньками, не знали про це. Вони вважали, що їх батько зареєстрований разом з ними в смт. Пісочин. Дізналися про те, що їх батько був зареєстрований в Феодосії, тільки коли стали оформляти спадщину. Вважає, що ОСОБА_1 мала поважну причину для пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає що вона підлягає задоволенню з наступних підставах.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, - суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустила строк для на подання заяви про прийняття спадщини без поважних причин.

Судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Оскаржене рішення суду не є таким.

Під час розгляду справи судом не було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи ОСОБА_4, яка є дружиною померлого, у зв'язку з чим не повно з'ясовані обставини справи.

Так, з матеріалів справи і з пояснень ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_4 та з дочкою - позивачкою ОСОБА_1 мешкали разом за адресою АДРЕСА_1. Спадкодавцю ОСОБА_3 належали на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 , а також земельна ділянка, розташована за цієї ж адресою. Фактично він проживав за цією адресою з дружиною та доньками. Однак зареєстрований він був у АДРЕСА_2. Це дім, який належить на праві приватної власності ОСОБА_4 . Ні позивачка ОСОБА_1, ні третя особа ОСОБА_2, які є доньками ОСОБА_3 , не знали про це. Вони вважали, що їх батько зареєстрований разом з ними в смт. Пісочин. Дізналися про те, що їх батько був зареєстрований в Феодосії, тільки коли стали оформляти спадщину. А тому ОСОБА_1 мала поважну причину для пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька.

ОСОБА_3 помер в м. Феодосії (а.с.4).

З листа Феодосійської державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадкової справи не заводилось (а.с.21).

Згідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивачка фактично мешкала з батьком в будинку, який належить батьку, про відмову від спадщини не заявляла. Вважаючи що батько був зареєстрований разом з нею в смт. Пісочин, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори позивачка не зверталася.

Згідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку ( шести місяців ), який починається з часу відкриття спадщини, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Частина третя вказаної статті вказує на те, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Приймаючи до уваги обставини справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції у рішенні помилково зазначив, що причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, на які посилалась позивач, не є поважними. Такий висновок суду, без залучення третьої особи ОСОБА_4, був зроблений на неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи.

Судова колегія вважає, що у даному випадку, дійсно, вказані причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини можна вважати поважними.

Задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ніяким чином не ущемляє інтереси інших осіб.

А тому рішення суду необхідно на підставі п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 304, п.1 ч.1 ст. 309, ст.ст. 314, 316, 319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_4, яка приєдналась до апеляційній скарги - задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 січня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, треті особи: Перша Феодосійська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, - про визначення додаткового строку , достатнього для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у три місяця , достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді колегії: