21.03.2013
Справа № 212/7283/2012
Провадження № 1/127/117/13
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Іванченко Я. М.,
секретарів - Шевчук І.О., Докійчук Н.О.,
за участю прокурора - Слісарчука О.М.,
захисника - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниця, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
13.12.2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 186 ч.3, 76 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.15 ч.3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 15.06.2005 року, близько 24:00 год., за попередньою змовою з ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, прибули до будинку АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_4, де шляхом відкриття дверей балкону вказаного будинку проникли всередину, звідки таємно, з корисливих спонукань, викрали: золотий годинник вартістю 2500 гривень, фотоапарат «Самсунг», вартістю 280 гривень, фотоапарат «Візен», вартістю 30 грн., фотоапарат «Алео» вартістю 70 гривень, ліхтарик вартістю 3 гривні, чохол до мобільного телефону вартістю 30 гривень, аудіоплеєр вартістю 150 гривень, кільце ковбаси вартістю 7 гривень, після чого з місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 3070 гривень.
Крім того, ОСОБА_2 16.06.2005 року приблизно о 03:00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вступивши в попередню змову з ОСОБА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, а саме телевізора-відеодвійки «Панасонік» ОСОБА_5, прибули до квартири АДРЕСА_2. Реалізовуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_2 шляхом пошкодження вікна вказаної квартири, проник в середину, звідки таємно, з корисливих спонукань, намагався викрасти телевізор-відеодвійку «Панасонік, а ОСОБА_3 в цей момент залишався біля вікна квартири, чекаючи ОСОБА_2, якому мав допомогти у таємному викраденні вищевказаного телевізора-відеодвійки «Панасонік», а ОСОБА_3 в цей момент залишався біля вікна квартири, чекаючи ОСОБА_2/, якому мав допомогти у таємному викраденні вищевказаного телевізора-відеодвійки «Панасонік», вартістю 3750 гривень, витягнувши його, чим спричинили б ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму, однак виконавши усі дії, які вони вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, які не залежали від їх волі, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не змогли довести злочин до кінця, так як ОСОБА_2 не зміг знайти у вказаній квартирі телевізор, який мали викрасти, після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зникли.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованих злочинів, при вищевказаних обставинах, не визнав, дав суду показання, що він з показаннями свідків в тому числі Сологуб не згоден, та що показання свідків не відповідають дійсності.
На час вчинення крадіжки з помешкання ОСОБА_4 та замаху на вчинення крадіжки майна з квартири ОСОБА_5, він був на території Російської Федерації. Із території Російської Федерації його доставляли конвоєм.
Всі свідки в тому числі й ОСОБА_3, його оговорюють, оскільки він обіцяв останньому позичити гроші, проте не позичив. Квартиру АДРЕСА_2 він продав, проте ОСОБА_3 про це нічого не знав, тому він і поліз в квартиру, вважаючи, що пробрався до його квартири.
Квартиру він продав в березні 2005 року, а в квітні 2005 року він виїхав до Російської Федерації на заробітки, де і залишився проживати. В липні місяці 2005 року його в м. Вінниці не було. Він був засуджений до умовної міри покарання, проте відмічатися до КВІ він не ходив, оскільки йому дозволили не відмічатися, так як в КВІ працював його знайомий, прізвища якого він на даний час не пам'ятає.
Незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_2, його вина у вчинені інкримінованих злочинів повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства та доводиться показаннями потерпілих, свідків, іншими доказами зібраними в справі.
Так, потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання, що підсудного вона бачить вперше, раніше з ним знайома не була. Її помешкання обкрадали двічі. В червні 2005 року вона поїхала кататися із сином на велосипеді, по дорозі вони заїхали до її сестри, назад її син повертався на таксі, а вона їхала на велосипеді. Коли вона підійшла до будинку, то побачила, що всередині будинку все перевернуто. Викликала працівників міліції вони все описали. З її помешкання зникли речі, серед яких був золотий годинник, золоті прикраси, фотоапарати, але на яку саме суму, вона не пам'ятає, оскільки пройшло багато часу. Із викраденого їй повернуто речі, проте які саме вона точно не пам'ятає, оскільки минув тривалий час, золотий годинник їй не повернуто.
Заявлений нею під час досудового слідства цивільний позов на суму 2 тисячі 500 гривень підтримала.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що підсудного ОСОБА_2 вона бачила кілька разів в себе вдома, останній приходив до її брата - ОСОБА_3 На той час брат звільнився із в'язниці, не працював.
З приводу обставин 25 червня 2005 року, пояснила, що до них додому приїхали працівники міліції і сказали, щоб вони віддали їм те, що заховано в сараї, після чого вона повідомила працівникам міліції, що їй нічого не відомо про речі в сараї. Працівники міліції сказали, що її брат ОСОБА_3 повідомив їм, що речі, які він викрав, заховані саме там. Вона провела їх до сараю і працівники міліції знайшли там речі.
Пізніше ОСОБА_2 зателефонував до її брата, і вони домовились, що зустрінуться на Вінницьких Хуторах. Ввечері на зустріч з ОСОБА_2 пішла вона з подругою, оскільки її брата заарештували.
До затримання її брат приносив їй кілька фотоапаратів і пропонував їй вибрати фотоапарат для себе, оскільки ОСОБА_3 зламав її фотоапарат, але так як вона не розуміється в техніці, то вона сказала брату самому обрати, після чого ОСОБА_3 сказав, що вибере сам, проте зробить це пізніше. Після чого він забрав усі фотоапарати та вийшов з будинку.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що підсудного ОСОБА_2 вона бачила кілька разів в будинку ОСОБА_3, стосунків ніяких з ОСОБА_2 вона не підтримувала. ОСОБА_3 і підсудний, на її думку, були друзями. Все, що вона пам'ятає, це те, що була якась крадіжка та було викрадено фотоапарати. Вона була в автомобілі, де також був ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Вони приїхали до ринку «Урожай», з автомобіля вона не виходила, виходили лише підсудний ОСОБА_2 та ОСОБА_3, через скільки часу вони повернулися до авто, вона не пам'ятає. У ОСОБА_3 та ОСОБА_2 при собі були якість речі та фотоапарати.
Підтримала показання, які вона давала під час досудового слідства, згідно яких 15.06.2005 року приблизно о 17.00 годині, вона знаходилась у ОСОБА_3 вдома, коли до нього зателефонував його товариш ОСОБА_2. Того же дня, близько 23.00 години, до ОСОБА_3 знову зателефонував ОСОБА_2 і запропонував зустрітись, але з якою метою їй не відомо. ОСОБА_3 почав збиратись їхати до ОСОБА_2 та викликав по телефону їхнього знайомого таксиста на ім`я ОСОБА_19, якого називають «ОСОБА_19», який займався приватними перевезеннями пасажирів. Вона почала вмовляти ОСОБА_3, щоб той її взяв з собою, і той погодився. Приблизно через 25 хвилин, приїхав на своєму автомобілі марки «Жигулі», бежевого кольору «ОСОБА_19» у якого ОСОБА_3 попросив, щоб той відвіз його до ОСОБА_2, оскільки той возив раніше ОСОБА_2 додому, і тому знав куди треба їхати. З «ОСОБА_19» вони приїхали на вулицю, що неподалік від центральної вулиці міста. Як їй зараз відомо, то була АДРЕСА_3. По дорозі вона придрімала і тому не бачила якою дорогою їх віз «ОСОБА_19». Коли вони приїхали на АДРЕСА_3, то ОСОБА_3 розбудив її і вона разом з ним вийшли з машини. Тоді перейшовши до них на зустріч вибіг із-за будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_2, який сказав, що бачив їх звідкись зверху. Але звідки саме той не сказав. Після того як «ОСОБА_19» поїхав, ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3, що потрібно забрати якісь речі з якогось будинку, на що вона подумала, що ОСОБА_2 хоче забрати якісь речі у себе вдома. Тоді ОСОБА_2 відвів її на подвір`я будинку АДРЕСА_3, пройшовши через вхід, який знаходиться зі сторони дороги, ліворуч від входу в даний будинок. На подвір`ї вона присіла на лавку, яка стояла під забором, паралельно до дороги, праворуч від входу на подвір`я. Вона запам'ятала, що двері в будинок були обшиті шкірозамінником, а ліворуч від будинку знаходились сараї. На даному подвір`ї вона раніше ніколи не була. З будинку ніхто не виходив та вона нікого на подвір`ї не бачила. Приблизно через 20 хвилин, прийшов ОСОБА_2 та сказав, що щоб вона йшла з ним. Після цього вони з ОСОБА_2 перейшли дорогу АДРЕСА_3 і їм на зустріч вийшов ОСОБА_3, який зійшов по сходам, які вели в двір старовинного будинку. Після цього вони втрьох пішли в напрямку ринку «Урожай», по АДРЕСА_2. По дорозі ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 дати йому фотоапарати, на що той із-за пазухи почав діставати фотоапарати та давати їх ОСОБА_2, який витяг з одного фотоапарату, який був трохи довшим ніж інші, фотоплівку яку викинув. Також ОСОБА_3 на вимогу ОСОБА_2 витяг із-за пазухи аудіоплеєр, який той розбив об асфальт. Фотоапарати ОСОБА_2 повернув ОСОБА_3, який сховав їх за пазуху. Коли ОСОБА_3 діставав фотоапарати, то показував чохол від мобільного телефону. Ліхтарика у ОСОБА_3 вона не бачила. Хлопці їй не сказали, звідки у них з`явились ці речі, а сама вона не цікавилась. На ринку ОСОБА_2 купив пляшку горілки, цигарок, води та повів їх в бік вул. Дачної, де зайшовши в якийсь двір, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 присіли біля гаражів та почали розпивати горілку та закусювати ковбасою. ОСОБА_2 сказав, що в нього є золотий годинник, а коли перевірив свої кишені, то сказав, що загубив його. Коли хлопці розпили спиртне, то ОСОБА_3 зателефонував «ОСОБА_19» на мобільний телефон і той приблизно через 15 хвилин приїхав і вони попросили їх відвезти в с. Вінницькі Хутори. Проїжджаючи по вул. Соборній, ОСОБА_2 сказав «ОСОБА_19» звернути на АДРЕСА_3, що той і зробив. ОСОБА_2 сказав, що йому потрібно забрати телевізор та одяг. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вийшли і вони пішли разом в напрямку АДРЕСА_3. В той час коли вони з «ОСОБА_19» чекали на прихід хлопців, вона відчинила дверку, так як курила, і при цьому почула звук розбитого скла. На це «ОСОБА_19» сказав, що йому таке не потрібне і поїхав, при цьому вона спочатку поїхала з ним, а потім вирішила повернутись. Коли вона повернулась, то побачила, що ОСОБА_2 оперся на паркан, який проходить по під дорогу, а ОСОБА_3 оперся на будинок. Як тільки вона підійшла, то вони запитали у неї, де «ОСОБА_19». Вона їм відповіла, що той поїхав. Після цього ОСОБА_2 почав викликати таксі по телефонному автомату. Коли вони чекали на таксі, то побачили, що проїхали працівники міліції. Як тільки вони почули, що автомобіль з працівниками міліції розвертається, то почали швидко сідати в таксі, яке приїхало, але таксист нікуди не їхав. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вискочили з автомобіля та почали втікати. Про те, що хлопці вчинили крадіжку з будинку АДРЕСА_2, їй не відомо. Чому хлопці не взяли телевізор, за яким ходили, їй ніхто не сказав.
17.06.2005 року, коли вона сиділа в автобусі, біля залізничного вокзалу, то бачила, як ОСОБА_2, у якого на голові був блайзер, а на очі одіті темні окуляри, переходив дорогу в сторону вокзалу. Вона з ним тоді не спілкувалась (т.1 а.с.44-45).
Дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_5 встановлено, що приблизно в травні 2005 року він купив у сім`ї ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2. Так в середині червня 2005 року з його квартири була вчинена крадіжка й квартира була підпалена. В його квартирі стояв телевізор-відеодвійка марки «Панасонік», який згорів під час пожежі та був в неробочому стані. Телевізор він переніс в іншу кімнату, де поставив на підлогу. В тій же кімнаті, де стояв телевізор, на відстані приблизно 1-1,5 м. перебував холодильник, який був у робочому стані.
16.06.2005 року, близько 9:00 години, коли він приїхав до своєї квартири з дачного будинку, то побачив, що вікно, яке знаходиться праворуч від дверей, розламане. Після пожежі дане вікно було забите ДВП та ДСП, а коли він приїхав, то побачив, що воно повністю розламане. В квартиру він не заходив, а від сусіда він дізнався, що той чув як до його квартири проникали, як вибивали вікна, а тому викликали міліцію. Після того як він повернувся з міліції, він зайшов в квартиру, щоб подивитись, чи нічого не зникло та виявив, що з квартири нічого не зникло (т.1 а.с. 41)
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9 встановлено, що вона проживає в АДРЕСА_4. Її квартира знаходиться під квартирою №7, що належить ОСОБА_5, а раніше належала ОСОБА_2, який продав її навесні 2005 року.
14.06.2005 року в квартирі №7 була пожежа. Після пожежі вона заходила до квартири ОСОБА_5 та бачила, що господарі перенесли всі речі в останню кімнату, де з лівого боку стояв холодильник, а за ним стояв згорілий телевізор, який був прикиданий двома стільцями та якого майже не було видно.
16.06.2005 року приблизно о 03.00 годині, вона почула гуркіт автомобіля, а трохи пізніше почула тріск дерева, дзвін скла, удари. Вона подивилась у вікно, що виходить на дорогу АДРЕСА_2, з якого видно відрізок вулиці, лівий ріг будинку, а також одну частину сходин які ведуть на другий поверх. Коли вона подивилась у вікно, то побачила, що із-за рогу будинку швидко вийшов хлопець середнього зросту, худорлявої тілобудови, обличчя худе, був одягнений в спортивний одяг, який оглядаючись, почав підійматися по сходах, а зверху продовжувався тріск деревини. Вона перейшла в іншу кімнату, що прямо під кімнатою квартири №7, куди ведуть вхідні двері. Вона почула, що по вищевказаній квартирі хтось ходить, а також чула звуки якогось шарудіння. З вікна, що в кімнаті, в яку вона перейшла, вона побачила на другій половині сходин, які ведуть до квартири на другому поверсі, ноги хлопця який вийшов із-за рогу та піднявся по сходах. Тоді вона сказала своєму чоловікові, щоб той викликав міліцію. Через декілька хвилин хлопці почали сходити по сходах і вона побачила, що по сходах разом з незнайомим хлопцем, який раніше вийшов із-за рогу будинку, був ОСОБА_2 і тоді вона зрозуміла, що в квартиру №7 проникав ОСОБА_2. ОСОБА_2 разом з хлопцем зайшли за ріг будинку, а вона в цей час вийшла з іншого, заднього, боку будинку, щоб подивитися куди пішли ті хлопці. Коли вона обійшла будинок зі сторони АДРЕСА_3, то побачила, що ОСОБА_2 разом з вищевказаним хлопцем, які стояли біля телефонного автомату, а дівчина «плотної» тілобудови телефонувала з телефону. Вона швидко повернулась додому й знову зателефонувала в міліцію, оскільки хлопці могли втекти. У вікно, що виходить на дорогу АДРЕСА_2, вона побачила, що хлопці знову по сходинах піднялися на другий поверх, а дівчина залишилась внизу. Потім вона побачила, що під`їхав автомобіль таксі марки «Деу», куди сіли ОСОБА_2 та вищевказані хлопець і дівчина, однак дорогу автомобілю таксі перегородив патрульний автомобіль і хлопці з автомобіля вибігли та почали втікати, а дівчина вийшла з машини та пішла по АДРЕСА_2, в бік ринка «Урожай». Потім вказану дівчину працівники міліції спіймали біля ресторану «Ветер Странствий» (т.1 а.с.53)
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3 встановлено, що 15.06.2005 року близько 23.00 години, до нього додому в с. Вінницькі Хутори, зателефонував ОСОБА_2 та запропонував зустрітись для того, щоб разом відпочити, попити пива. Тоді ОСОБА_2 сказав йому приїздити на АДРЕСА_3 в м. Вінниці, а так як він не знав як туди добиратись, то ОСОБА_2 сказав викликати їхнього знайомого таксиста на ім`я ОСОБА_19 якого вони називають «ОСОБА_19». Останній займався приватними перевезеннями пасажирів. Раніше ОСОБА_2 приїздив до нього в село і «ОСОБА_19» відвозив його додому. Як йому відомо, ОСОБА_2 проживав у свого знайомого на ім`я ОСОБА_3, по АДРЕСА_3 в м. Вінниці. Вирішивши зустрітись з ОСОБА_2, він зателефонував на мобільний телефон «ОСОБА_19» та попросив відвезти до ОСОБА_2, на що той погодився, при цьому сказав, що приїде через 25-27 хвилин. Разом з ним вирішила поїхати його співмешканка ОСОБА_10, яка дуже просилась і він погодився. З «ОСОБА_19» вони приїхали на АДРЕСА_3 в м. Вінниці, зупинившись на протилежній стороні дороги, за 5 метрів від будинку звідки вчинили крадіжку. Коли вони під`їхали, то побачили ОСОБА_2, який вийшов з-за рогу будинку. Після цього «ОСОБА_19» поїхав, при цьому йому обіцяли ранком розрахуватись, коли ще раз приїде. В подальшому ОСОБА_2 відвів, як він сам сказав, до знайомого на ім`я ОСОБА_3. Як він потім дізнався, ОСОБА_2 залишив ОСОБА_10 на подвір`ї, а в будинок до знайомого її не заводив. Також ОСОБА_2 сказав йому, що бачив їх зверху, коли вони приїхали, а звідки «зверху» той не уточнив. Далі ОСОБА_2 повів його навколо будинку, з правого боку, таким чином по землі вони вийшли до верху даху будинку, до якого був пристроєний будинок, з якого вони вчинили крадіжку. Вийшовши на дах вони пройшли на горище будинку, з якого вчинили крадіжку. При ньому ОСОБА_2 ніяких дощок не ламав й вхід на горище був вільним. На горищі ОСОБА_2 почав перекидати якісь картонні ящики, шукаючи люк з горища в будинок, але люку той так і не знайшов. ОСОБА_2 сказав йому виходити, і вони разом вийшли з горища, а потім той сказав йти за ним. Тоді вони з ОСОБА_2 обійшли проти часової стрілки будинок, при цьому ОСОБА_2 вказав на балкон та сказав йому зачекати внизу, а сам по дереву виліз на площадку балкону, де взяв за решітку дверей балкону та декілька разів рвонув їх на себе, в результаті чого двері відчинились. Коли ОСОБА_2 відчиняв двері балкону, то він вже по дереву також ліз на балкон, а коли ОСОБА_2 відчинив двері, то він вже був на балконі. З балкону ОСОБА_2 зразу повів його на перший поверх, по сходах, на кухню. Коли вони зайшли на кухню, то там він побачив, з лівого боку кухонну стінку, а в правому дальньому куті - холодильник. ОСОБА_2 почав відчиняти всі дверці кухонної стінки, оскільки той шукав гроші та цінності, які можна б було викрасти. ОСОБА_2 йому говорив, що десь повинні бути гроші, але той не знає де саме. Тоді ОСОБА_2 сказав, щоб він в холодильнику взяв щось закусити. Коли він відчинив дверці холодильника, з якого взяв кільце ковбаси, схожу на «домашню». Далі ОСОБА_2 перейшов в кімнату, вхід до якої зі сторони сходів і де він побачив два ліжка. Там ОСОБА_2 почав підіймати спочатку матраці ліжок, а він стояв на порозі кімнати. Коли ОСОБА_2 не зміг підняти один з матраців, то попросив його допомогти, але там нічого не знайшли. Приблизно тоді, коли він брав з холодильника ковбасу, а можливо трохи пізніше, будучи на кухні, ОСОБА_2 сказав, що знайшов годинник і він побачив, як той щось поклав в праву кишеню куртки, але що саме не бачив. З кімнати, де були ліжка, ОСОБА_2 повів його на другий поверх, де праворуч був балкон, а прямо вхід в кімнату, куди вони пішли. В кімнаті навпроти входу, стояли меблі, де були книжки, CD-диски, правіше був телевізор та магнітофон з вмонтованим екраном. В кімнаті ще було ліжко. В даній кімнаті ОСОБА_2 почав вигортати все з меблів стінки, а він стояв між телевізором та ліжком. Коли ОСОБА_2 вигортав все та кидав на підлогу, то на підлогу впав пульт від телевізора, який він підняв і випадково включив телевізор, на що ОСОБА_2 став на нього кричати й вирвав з розетки шнур телевізора. Після цього ОСОБА_2 сказав йому відчиняти шухляди в тумбочці, що праворуч від телевізора. Він відчиняв шухляди, а ОСОБА_2 в них переривав речі, шукаючи гроші та цінності, які хотів вкрасти. На скільки він пам'ятає, то в самій нижній шухляді, ОСОБА_2 знайшов три фотоапарати та аудіоплеєр, які передав йому. Він засунув один фотоапарат собі в один рукав, а другий фотоапарат в другий рукав, а плеєр і ще один фотоапарат кинув за пазуху. З шухляди ОСОБА_2 витяг коробку з-під мобільного телефону, яку кинув на підлогу, після чого він підняв цю коробку та відкривши, знайшов в середині чохол до мобільного телефону, який також кинув собі за пазуху. Після цього ОСОБА_2 пішов в кімнату, вхід в яку з вказаної кімнати - ліворуч. В тій кімнаті, праворуч він побачив, на підставці комп'ютер, над яким на полиці лежали CD-диски, та ліворуч від якого теж лежали CD-диски, але нічого не знайшов. Він весь цей час стояв біля комп'ютера. Після цього ОСОБА_2 вийшов в коридорчик та на другому поверсі, з лівого боку від сходів, двері в кладовку. Туди зайшов ОСОБА_2, а він залишився того чекати в коридорі. Коли ОСОБА_2 вийшов з кладочки, то почув й побачив, що вхідні двері в будинок хтось відчиняє. ОСОБА_2 сказав уходити і вони пішли на балкон. Звідти вони по дереві злізли на землю. Далі ОСОБА_2 вивів його на дорогу АДРЕСА_3. Потім перейшли дорогу та пішли по сходах до старовинного будинку, де ОСОБА_2 сказав чекати його, а сам пішов забирати ОСОБА_10. Приблизно через 3-5 хвилин ОСОБА_2 повернувся разом з ОСОБА_10, яким він вийшов на зустріч. Потім вони втрьох пішли в напрямку ринка «Урожай». По дорозі ОСОБА_2 попросив його показати плейєр, а коли він його дістав то побачив що той був сріблясто-сірого кольору, одна сторона якого була відламана й не трималась. Після чого ОСОБА_2 вирвав у нього з рук плейєр, подивився на нього, а потім кинув його об асфальт дороги, в результаті чого розбивши його. ОСОБА_2 сказав, що цей плейєр нічого не коштує. Потім ОСОБА_2 попросив фотоапарати, які подивившись повернув йому назад, сказавши при цьому, щоб ті у нього по лежали. Про те, де вони взяли плейєр та фотоапарати, ОСОБА_10 не сказали. Прийшовши на ринок «Урожай», ОСОБА_2 придбав пляшку горілки, воду та цигарки, і вони пішли в бік вул. Дачної. Там вони присіли біля гаражів та розпили спиртне. Після того вони втрьох повернулись на ринок «Урожай», де ОСОБА_2 дав йому телефонну картку і він викликав «ОСОБА_19». Це було близько 3.00 години 16.06.2005 року. Під час того, як вони розпивали спиртне, то він у ОСОБА_2 запитав, що той знайшов в будинку, на що той відповів, що взяв наручний годинник, схожий на золотий, із жовтого металу, але він його загубив, засунувши руку в кишеню куртки, а потім висунув її, тим самим показуючи, що в нього годинника не має. Викрадені речі вони на ринку не продавали. Коли приїхав «ОСОБА_19», то вони втрьох сіли в автомобіль і він сказав, щоб той віз їх до нього додому. Коли вони проїздили по вул. Соборній, то ОСОБА_2 скомандував «ОСОБА_19» повернути на АДРЕСА_3. Там ОСОБА_2 сказав повернути праворуч, приблизно від повороту 50-60 м. в бік ринку «Урожай», а далі сказав зупинитись. ОСОБА_2 сказав йому, щоб він вийшов з машини та допоміг йому. Вони вийшли з машини і вдвох пішли в напрямку АДРЕСА_3, при цьому ОСОБА_2 пояснив, що хоче вкрасти з однієї квартири телевізор. Підійшовши до вуглового будинку, що на розі вулиць Козицького та Свердлова, де піднялись по сходах, що прилягають до зовнішньої стінки на другий поверх будинку, де ОСОБА_2 пройшов по площадці до квартири, вхід у яку ліворуч. Підійшовши до вікна, що біля вхідних дверей, ОСОБА_2 почав зривати ДСП, яким була забита перша рама вікна, а коли відірвав, то почав ногою вибивати другу раму вікна. В цей момент він стояв біля ОСОБА_2 та почув як «ОСОБА_19» завів мотор автомобіля та поїхав. Про те, що ОСОБА_2 мав вчинити крадіжку «ОСОБА_19» та ОСОБА_10 той не казав. ОСОБА_2 вибив вікно та заліз в середину квартири, щоб вчинити крадіжку телевізора. Через декілька хвилин ОСОБА_2 виглянув з квартири та сказав, що в квартирі є холодильник, а телевізора не має. На це він тому сказав, що для чого йому холодильник і запропонував піти звідти. ОСОБА_2 погодився й виліз з квартири. Коли вони з ОСОБА_2 вийшли до дороги АДРЕСА_2, то через декілька хвилин підійшла ОСОБА_10, яка сказала, що «ОСОБА_19» поїхав, а її висадив трохи далі. Тоді вони втрьох обійшли будинок й з телефонного апарату він подзвонив «ОСОБА_19», але його номер не відповідав. ОСОБА_2 став дзвонити в службу таксі, запитувати своїх знайомих, але там сказали, що такі не працюють. В цей момент вони помітили патрульний автомобіль міліції, який проїхав біля них, направляючись з АДРЕСА_2, але проїхавши їх, почав швидко розвертатись і вони почали втікати, кожний в різні сторони. Коли йому вдалось втекти, то він піднявся дворами на вул. Соборну, і далі пішов пішки додому, куди прийшов близько 5.30 години 16.06.2005 року. Викрадені речі він сховав у сараї і пішов спати.
16.06.2005 року близько 10.00 години, зателефонував ОСОБА_2 та сказав, що їде у село до бабусі, яке знаходиться за 120 км. Від м. Вінниці, але не сказав назви. ОСОБА_2 запропонував йому поїхати з ним, але він відмовився. Про ОСОБА_10, ОСОБА_2 нічого не знав. Близько 11.00 години, його затримали працівники міліції.
Ніколи раніше на подвір`ї та в будинку, з якого вчинив крадіжку, він не бував. В квартиру звідки ОСОБА_2 хотів вчинити крадіжку, він взагалі ніколи не заходив. Перед тим, як ОСОБА_2 хотів викрасти телевізор, той йому про це сказав й попросив піти з ним. Про те, що вони мали вчиняти першу крадіжку він зрозумів тоді, коли вони проникли в будинок. Під час скоєння крадіжки з будинку АДРЕСА_3, то ОСОБА_2 одягав на руки трап'яні рукавиці сіро-помаранчевого кольору, а він одягав шкіряні перчатки, які йому дав ОСОБА_2. Коли ОСОБА_2 залазив в іншу квартиру, то знову одяг ті самі рукавиці. Перчатки які йому дав ОСОБА_2, він потім тому повернув, які той забрав з собою (т.1 а.с. 48-49).
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_14 встановлено, що він займався приватними перевезеннями пасажирів на автомобілі «ВАЗ-2101», держномер НОМЕР_1, і тому часто стоїть на автомобілі по вул. Чехова в м. Вінниці, неподалік від гіпермаркета «Грош». Раніше, коли він стояв на своєму автомобілі по вул. Чехова, до нього звернувся хлопець на ім`я ОСОБА_3, який попросив його відвезти в с. Щитки, на дискотеку, й тоді же той хлопець взяв у нього номер його мобільного телефону, для того, щоб викликати його, щоб відвезти додому. В той же вечір до його автомобіля підійшов хлопець на ім`я ОСОБА_2, який теж попросив його відвезти в с. Щитки, що він і зробив. Після дискотеки із с. Щитки він відвіз хлопця на ім`я ОСОБА_3 в с. Вінницькі Хутори, а ОСОБА_2 на АДРЕСА_3.
15.06.2005 року близько 22.00 години, йому на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_3 та попросив його забрати з с. Вінницькі Хутори та відвести до хлопця на ім`я ОСОБА_2, якого він раніше возив з с. Щитки. Він приїхав на своєму автомобілі марки «ВАЗ-2101» в АДРЕСА_5, де забрав хлопця на ім`я ОСОБА_3 та дівчину, яка була з ним. ОСОБА_3 сказав, щоб він його відвіз туди, куди відвозив ОСОБА_2. Він привіз ОСОБА_3 та його дівчину на АДРЕСА_3, але зупинив автомобіль на протилежній стороні. Коли ті вийшли з машини, перейшли дорогу, де їм на зустріч вийшов ОСОБА_2, але звідки саме той вийшов він не пам'ятає, і ті почали спілкуватись. Потім ОСОБА_3 підійшов до нього і сказав, що зараз у нього не має грошей, і тому розрахується тоді, коли він його буде відвозити в с. Вінницькі Хутори. Він погодився, оскільки знав адресу проживання ОСОБА_3 та поїхав.
16.06.2005 року близько 03.00 години, до нього на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_3 та попросив його під`їхати за ним на ринок «Урожай» в м. Вінниці. Він під`їхав на ринок, де забрав ОСОБА_3, ОСОБА_2 та дівчину, що приїхала з ОСОБА_3. Тепер ОСОБА_3 попросив відвезти їх в с. Вінницькі Хутори. Проїжджаючи по вул. Соборній, ОСОБА_2 сказав повернути на АДРЕСА_3, що він і зробив. Там ОСОБА_2 сказав їхати на АДРЕСА_2. Повернувши з АДРЕСА_3 праворуч, і проїхавши приблизно 60-70 м., ОСОБА_2 сказав йому зупинитись. Потім ОСОБА_2 нагнувся до ОСОБА_3, який сидів на передньому сидінні та сказав тому, щоб той йшов з ним, оскільки потрібно забрати телевізор, але звідки той не сказав. Хлопці вийшли з автомобіля та пішли до будинку, що на повороті АДРЕСА_3. Він та дівчина залишились в машині. Чи вдягав хтось із хлопців рукавички він не звернув уваги. Через декілька хвилин він почув тріск, схожий на злам дверей чи вікна. Після цього він сказав дівчині, що йому неприємностей не потрібно, тому попросив її вийти з машини, якщо та хоче залишатися з хлопцями. На це дівчина йому сказала, що все нормально і попросила зачекати. Він в категоричній формі з нею не погодився, тому поїхав. Що саме робили хлопці він не бачив та не знав, але так як йому вся обстановка не сподобалась, тому він вирішив поїхати геть. Дівчина спочатку не хотіла виходити та казала, щоб він зачекав, але він поїхав далі не висаджуючи дівчину, а коли та почала казати, що хоче вийти, він зупинив автомобіль і дівчина пішла в бік повороту АДРЕСА_3. Він поїхав через вул. Пирогова, до себе додому. Біля АДРЕСА_3 він боявся проїжджати, оскільки думав, що його знову будуть зупиняти хлопці. Приблизно через 20 хвилин йому на мобільний телефон почали телефонувати з телефонного автомату, але трубку він не брав, так як думав, що то телефонує ОСОБА_3.
За той час, що він возив ОСОБА_3 та його дівчину, також потім їх разом з ОСОБА_2, ніяких розмов про вчинення ним крадіжки він не чув, і ніяких речей з ними він не помічав. Одне він може сказати, що коли він їх забирав з ринку, то всі вони були трохи підвипивши.
Про те, що хлопці вчиняли крадіжки він не здогадувався. В міліцію він не звертався, так як не знав, що робили в ту ніч (т.1 а.с. 50).
Дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_16 встановлено, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 зі своїм чоловіком ОСОБА_17. По сусідству з ними проживає гр. ОСОБА_4 разом з сином. З даною громадянкою вона майже не спілкується й додому до неї не ходить. Про те, що ОСОБА_4 разом з сином 15.06.05 до пізнього часу не було вдома вона не знала. В період часу з 23.00 години 15.06.05 по 13.00 годину 16.06.05 вона перебувала вдома разом з чоловіком, ніяких звуків з квартири сусідів не чула. До них додому часто заходив ОСОБА_2, який інколи залишався ночувати у них через те, що йому не було де жити. Ні на свій дах, ні на дах сусідки ОСОБА_4 вона з ОСОБА_2 ніколи не залазила, а також сама ніколи не лазила на дах до сусідки ОСОБА_4 Про те, що фронтон даху будинку гр. ОСОБА_4 пошкоджено їй не відомо, та хто б міг його пошкодити вона не знає. 15.06.05 приблизно о 18.00 годин до них вгості заходила ОСОБА_18, через деякий час після її приходу до них зайшов ОСОБА_2. Вони сиділи з ними та вживали спиртні напої. В ході їхнього гостювання в її чоловіка з гостями виникла суперечка й чоловік залишив будинок. Тоді вона теж виходила на вулицю та побачила ОСОБА_4, з якою привіталась та запитала куди та йде, але що відповіла ОСОБА_4 вона не пам'ятає, оскільки була напідпитку. Коли ОСОБА_4 залишає свій будинок, вона інколи просить приглянути за її будинком, тому буває, що ОСОБА_4 повідомляє їй коли має повернутися. Під час того, коли вона з чоловіком відсутні вдома, то теж просять ОСОБА_4 приглянути за помешканням. Коли пішов чоловік, вона через деякий час лягла спати. ОСОБА_2 та ОСОБА_18 продовжувати сидіти за столом. Близько 21.00 години повернувся її чоловік та, розбудивши її, сказав, щоб ОСОБА_2 та ОСОБА_18 залишили будинок, що вони й зробили. Чи виходив ОСОБА_2 куди-небуть телефонувати вона не пам'ятає, але у них вдома телефону немає. Після цього ОСОБА_2 вона більше не бачила. Про те, що з квартири - сусідки ОСОБА_4 була скоєна крадіжка в ніч з 15.06.05 на 16.06.05 вона дізналась від працівників міліції (т.1 а.с 52).
Крім показань потерпілих, свідків, підсудного ОСОБА_2, в яких останній вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів підтверджується іншими доказами зібраними в справі та дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- протоколом огляду місця події від 16.06.2005 року будинку АДРЕСА_3 (т.1 а.с. 4-5);
- протоколом добровільної видачі від 16.06.2005 року, згідно якого ОСОБА_3 з підсобного приміщення для тварин на території домоволодіння по АДРЕСА_6 добровільно видав три фотоапарати, ліхтарик та чохол до мобільного телефону (т.1 а.с. 18-19);
- протоколом пред'явлення предметів для впізнання від 24.05.2005 року, де ОСОБА_4 впізнала свої речі, які у неї були викрадені (т.1 а.с. 22-26);
- протоколом огляду речового доказу - трьох фотоапаратів, ліхтарика, чохла до мобільного телефону та постановою про приєднання до справи речових доказів (т.1 а.с. 20-21);
- протоколом огляду місця події від 16.06.2005 року частини площадки на другому поверсі будинку АДРЕСА_2 в м. Вінниці, де було здійснено замах на крадіжку (т.1 а.с. 15);
- запитом Ленінського райвідділу міліції м. Вінниці № 21234 від 27.10.2010 року та листом-відповіддю №0.254-13766/0/15-11 від 23.12.2011 року Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (т.1 а.с. 181, 198);
- дослідженим в судовому засіданні вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.10.2005 року (т.2 а.с. 116-118).
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих злочинів доведена повністю, а його дії ОСОБА_2 досудового слідства по епізоду викрадення майна ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, та по епізоду вчинення замаху на вчинення крадіжки майна ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 15 ч.3 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, вчинену повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Так, по епізоду викрадення майна ОСОБА_4 вина ОСОБА_2 підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_7, яка в своїх показаннях як під час досудового слідства, так і в ході судового слідства дала показання, що ОСОБА_2 в 2005 році спілкувався з її братом, приходив до них додому та телефонував її брату, а також домовлявся з її братом про зустріч. Крім того, показання свідка ОСОБА_7 узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_8, яка також в своїх показаннях також зазначила, що підсудного ОСОБА_2 вона бачила кілька разів в будинку ОСОБА_3, з яким, на її думку, ОСОБА_2 товаришував.
Крім того, свідок ОСОБА_8 підтримала показання, які вона надавала під час досудового слідства, згідно яких 15.06.2005 року біля 17.00 годин, вона знаходилась у ОСОБА_3 вдома, коли до нього зателефонував його товариш ОСОБА_2 та того ж дня, біля 23.00 годин, до ОСОБА_3 знову зателефонував ОСОБА_2 і запропонував зустрітись, після чого ОСОБА_3 викликав по телефону їхнього знайомого таксиста, який приїхав на своєму автомобілі марки «Жигулі» бежевого кольору, та відвіз їх з ОСОБА_3 на АДРЕСА_3, де до них на зустріч вибіг із-за будинку ОСОБА_2, та сказав ОСОБА_3, що потрібно забрати якісь речі з якогось будинку, на що вона подумала, що ОСОБА_2 хоче забрати якісь речі у себе вдома. Тоді ОСОБА_2 відвів її на подвір`я будинку АДРЕСА_3, де на подвір`ї вона присіла на лавку. Приблизно через 20 хвилин прийшов ОСОБА_2 та сказав, щоб вона йшла з ним. Після цього вони з ОСОБА_2 перейшли дорогу АДРЕСА_3 і їм на зустріч вийшов ОСОБА_3 та вони втрьох пішли в напрямку ринку «Урожай», що по АДРЕСА_2. По дорозі ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 дати йому фотоапарати, на що той із-за пазухи почав діставати фотоапарати та давати їх ОСОБА_2. Також ОСОБА_3 на вимогу ОСОБА_2 витяг із-за пазухи аудіоплейєр, який той розбив об асфальт. Фотоапарати ОСОБА_2 повернув ОСОБА_3 Коли ОСОБА_3 діставав фотоапарати, то показував чохол від мобільного телефону. Хлопці їй не сказали, звідки у них з`явились ці речі, а сама вона не цікавилась.
На ринку ОСОБА_2 купив пляшку горілки, цигарки, воду та повів їх в бік вул. Дачної, де зайшовши в якийсь двір, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 присіли біля гаражів та почали розпивати горілку та заїдати ковбасою. При цьому ОСОБА_2 сказав, що в нього є золотий годинник, а коли перевірив свої кишені, то сказав, що загубив його. Коли хлопці розпили спиртне, то ОСОБА_3 зателефонував знайомому таксисту на мобільний телефон і той приблизно через 15 хвилин приїхав та вони попросили відвезти їх в с. Вінницькі Хутори. Проїжджаючи по вул. Соборній, ОСОБА_2 сказав водієві таксі звернути на АДРЕСА_3, що той і зробив. ОСОБА_2 сказав, що йому потрібно забрати телевізор та одяг. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вийшли з автомобіля і пішли разом в напрямку АДРЕСА_3. В той час коли вони з водієм таксі чекали на прихід хлопців, вона відчинила дверку, так як курила, і при цьому почула звук розбитого скла. На це водій таксі сказав, що йому таке не потрібно і поїхав, при цьому вона поїхала з ним, а потім вирішила повернутись. Коли вона повернулась, то побачила, що ОСОБА_2 оперся на паркан, який проходить попід дорогу, а ОСОБА_3 оперся на будинок. Як тільки вона підійшла, то вони запитали у неї, де таксі, на що вона їм відповіла, що таксист поїхав, після цього ОСОБА_2 почав викликати таксі по телефонному автомату. Коли вони чекали на таксі, то побачили, що проїхали працівники міліції. Як тільки вони почули, що автомобіль з працівниками міліції розвертається, то почали швидко сідати в таксі, яке приїхало, але таксист нікуди не їхав. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вискочили з автомобіля та почали втікати. Про те, що хлопці вчинили крадіжку з будинку АДРЕСА_4, їй не відомо. Чому хлопці не взяли телевізор, за яким ходили, їй ніхто не сказав. 17.06.2005 року, коли вона бачила ОСОБА_2, проте з ним не спілкувалась.
Також вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину по даному епізоду підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3, дослідженими в судовому засіданні та вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.10.2005 року, який набув законної сили, згідно якого ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочинів по вказаному епізоду у співучасті з ОСОБА_2
При цьому вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину по епізоду замаху на вчинення крадіжки майна ОСОБА_5 підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_5, свідків ОСОБА_8, дослідженими в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_14, ОСОБА_3 та ОСОБА_9, а також вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 11.10.2005 року, який набув законної сили, згідно якого ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочинів по вказаному епізоду у співучасті з ОСОБА_2
При цьому по обох епізодах злочинної діяльності суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_2 стосовно того, що він не вчиняв інкримінованих злочинів, оскільки на час вчинення злочинів перебував на території Російської Федерації та стосовно того, що свідки його оговорюють, розцінюючи таку позицію підсудного як природну захисну реакцію та намагання підсудного уникнути відповідальності за вчинення злочинів, оскільки ряд свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також ОСОБА_14 вказали, що на час вчинення злочинів вони бачили ОСОБА_2 та спілкувались з ним. Крім того, в своїх показаннях свідок ОСОБА_16 вказала, що в день вчинення крадіжок ОСОБА_2 разом з ОСОБА_18 перебував у них з чоловіком в гостях, де вони випивали спиртні напої, що також підтверджує той факт, що підсудний був в стані алкогольного сп'яніння. При цьому слід відмітити, що ОСОБА_16 являється сусідкою потерпілої ОСОБА_4, з помешкання якої було вчинено крадіжку, а також те, що ОСОБА_16 з чоловіком ОСОБА_17 залишали на деякий час своє помешкання, в якому залишались ОСОБА_2 з ОСОБА_18, тобто ОСОБА_2 не був постійно в полі зору ОСОБА_16 При цьому такі показання ОСОБА_16 спростовують показання ОСОБА_2 стосовно того, що останній одразу після продажу квартири виїхав до Російської Федерації, оскільки свідок вказала, що підсудний інколи гостював у неї та інколи залишався ночувати в її помешканні, оскільки не мав власного житла.
Разом з тим, судом перевірено показання підсудного ОСОБА_2 стосовно того, що він не перебував на території України на момент скоєння злочину, а проживав на території Російської Федерації та встановлено, що такі показання підсудного не відповідають дійсності, що підтверджується окрім показань свідків, також листом № 0.254-13766/0/15-11 від 23.12.2011 року Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, згідно якого відомостей про перетинання державного кордону України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 15.03.2005 року по 15.07.2005 року не виявлено.
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_2 раніше проживав в квартирі АДРЕСА_2, знав розташування кімнат та речей в квартирі.
При цьому суд вважає, що ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 вчинили саме закінчений замах на таємне викрадення (крадіжку) майна з квартири, що належала ОСОБА_5, оскільки виконали усі дії, необхідні для доведення злочину до кінця, проте, в зв'язку з тим, що речі в квартирі були переміщені власником, ОСОБА_2 не зміг знайти телевізор, а тому і не зміг вчинити його крадіжку.
Також суд також приходить до переконання, що ОСОБА_2 вчинив інкриміновані злочини за попередньою змовою з ОСОБА_3, що підтверджується як показаннями самого ОСОБА_3, так і свідків, які вказували, що підсудний зідзвонювався з ОСОБА_3 та вони спілкувались, домовлялись про зустріч, що свідчить про те, що вони мали єдиний злочинний умисел на викрадення майна, знали про наміри один одного.
При визначені виду та міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_2 раніше судимий, однак вчинив злочин до постановлення відносно нього обвинувального вироку (т.1 а. с. 207-212), за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 суд вважає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням особи підсудного, його ставлення до вчиненого, а також значного часу, що минув з моменту скоєння злочину, враховуючи вимоги кримінального закону, суд вважає, що йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі наближене до нижньої межі передбаченої санкцією кримінального закону, водночас, виправлення та перевиховання ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 70 ч. 4 КК України.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання, зарахувавши йому в строк відбування покарання час його перебування під вартою.
Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили слід залишити обрану.
При вирішенні питання про задоволення цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди, суд приймає до уваги ст. ст. 28, 51, 328 КПК України відповідно до яких особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона - в даному випадку цивільний позивач - зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином, який вона підтримала в судовому засіданні на суму 2500 гривень підлягає повному задоволенню на суму 2500 гривень, оскільки повністю знайшов своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується зібраними в справі письмовими доказами.
При вирішенні питання щодо задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином на суму 200 гривень (т.1 а.с. 42), суд приходить до переконання, що позов підлягає повному задоволенню на вказану суму, оскільки знайшов своє підтвердження в ході судового слідства та підтверджується зібраними в справі письмовими доказами.
Вирішити питання речових доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960 року зі змінами), суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України у виді 3(трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання призначеного за цим вироком та покарання призначеного за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.12.2011 року у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 15.04.2011 року, тобто з моменту затримання, зарахувавши йому в строк відбування покарання час його перебування під вартою з 08.06.2004 р. по 08.02.2005 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу - залишити без змін - тримання під вартою.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 200 (двісті) гривень у відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
Речові докази по справі, а саме: фотоапарат марки «Візар», фотоапарат марки «Самсунг», який знаходиться в чохлі із шкірозамінника, фотоапарат «Алео», ліхтарик ручний, чохол до мобільного телефону фірми «Валента», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_4, після вступу вироку в законну силу - залишити останній.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя: Я. М. Іванченко