Єд. ун. № 763/1813/13-к,
1-кп/763/103/13.
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
27 березня 2013 р. м. Севастополь. Гагарінський районний суд м. Севастополя у складі головуючого судді Буцмак Ю.Є., при секретарі Грищук Ю.В., за участі прокурора Тімофеєва Д.О., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, представника цивільного позивача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Капустин Яр Володимировського району Астраханської області, громадянина України, росіянин, освіта середня технічна, одруженого, працюючого водієм в «Севтеплоенерго», раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, проживає за адресою АДРЕСА_1, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,
в с т а н о в и в :
11 грудня 2012 р. близько 11 години 50 хвилин, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ЕАРЗ-654», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався в м. Севастополі по Фіолентовському шосе з боку м.Фіолент у напрямку автодороги "Севастополь порт-Камишова бухта". Під час руху водій ОСОБА_1, порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б), 16.12 Правил дорожнього руху України, при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг Фіолентовського шосе - під'їзд до автобату, до дорожньої обстановки та її змін був не уважний, до інших учасників руху - не послужливий, не дав дорогу автомобілю «ДЕУ-Тіко», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, яка наближалася до перехрестя по рівнозначній дорозі праворуч від автомобіля «ЕАРЗ-654», виїхав на смугу руху автомобіля «ДЕУ-Тіко», де скоїв з ним зіткнення.
В результаті дій ОСОБА_1, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «ДЕУ-Тіко» ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2500 мд від 27.12.2012 р., отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна лівого коліна спереду; закритого крайового перелому надколінка (кістка області лівого колінного суглоба), з крововиливом у суглоб; забитої рани перенісся і надбрівної дуги праворуч; саден обличчя, кінцівок, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (понад 3-х тижнів, необхідних для зрощення кісткових відламків).
В результаті дій ОСОБА_1, що призвели до дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля «ДЕУ-Тіко» ОСОБА_5, згідно висновку судово-медичної експертизи № 4 мд від 02.01.2013 р., отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у формі струсу головного мозку з об'єктивною неврологічною симптоматикою; забитої рани чола; садна області правого коліна, які відносяться до легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 1.5, 2.3 (б, д), 16.12 ПДР України, а аварійна дорожня обстановка, що в даному випадку знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками, що настали, створена з вини водія ОСОБА_1, в результаті не виконання ним вищевказаних вимог ПДР України:
- п.1.5 ПДРУ, згідно з якими дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- п.2.3 (б, д) ПДРУ, згідно з якими водій має бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
- п.16.12 ПДРУ, згідно з якими на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України визнав повністю, фактичні обставини справи і зібрані по ній докази не заперечує, не оспорює, у вчинені кримінального правопорушення щиро розкаюється і дав покази, що повністю узгоджуються з мотивувальною частиною цього вироку.
По суті обвинувачення і заданих запитань ОСОБА_1 пояснив, що він 11.12.2012 р., близько 11 години 50 хвилин, керував автомобілем «ЕАРЗ-654», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухався в м. Севастополі по Фіолентовському шосе з боку м.Фіолент у напрямку автодороги "Севастополь порт-Камишова бухта". Під час руху
він дійсно порушуючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б,д), 16.12 ПДР України, при проїзді нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг Фіолентовського шосе - під'їзд до автобату, до дорожньої обстановки та її змін був не уважний, не дав дорогу водію автомобіля «ДЕУ-Тіко», реєстраційний номер НОМЕР_2, яка наближалася до перехрестя по рівнозначній дорозі праворуч від його автомобіля, виїхав на смугу руху автомобіля «ДЕУ-Тіко», де скоїв з ним зіткнення. Про те, що в результаті його дій сталася ДТП і були завдані пасажиру автомобіля «Деу-Тіко» ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а водію автомобіля «Деу-Тіко» ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження не оспорює, з цим згідний. Те що аварійна дорожня обстановка, що в даному випадку знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою і наслідками, створена з його вини, згідний, це не оспорює. У вчиненному щиро розкаюється. Позови визнає. Зібрані по справі докази визнає, та їх не оспорює. Кваліфікацію його дій не оспорює.
Оскільки зібрані на досудовому розслідуванні документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження прокурором, долучені до обвинувального акта, які є матеріалами кримінального провадження - кримінальною справою, визнані обвинуваченим ОСОБА_1 у повному обсязі і ним не заперечуються та не оспорюються, відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України, вони з ініціативи прокурора і згоди обвинуваченого, захисника, потерпілого, представника цивільного позивача, яким попередньо були роз'яснені положення ст. 349 ч.3 КПК України, у судовому засіданні не досліджувались, про це судом винесена ухвала.
Визнавальні покази обвинуваченого в ході судового засідання, підтверджуються, доказами, що містяться у кримінальному провадженні, які подані прокурором і повністю з ними узгоджуються, тому його покази суд визнає достовірними.
Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ст. 286 ч.1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обираючи вид та міру покарання суд, керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, враховує вид та межі покарання, установлені в санкції частини статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений за формою вини, ступенем тяжкості вчинив необережний злочин невеликої тяжкості.
ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого судом визнаються: щире каяття, те, що він є пенсіонером.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.
За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно.
На обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває.
Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приходить до висновку що необхідним і достатнім покаранням для можливого виправлення ОСОБА_1 буде призначення йому покарання у виді штрафу у ближче до середньої межі санкції частини статті вчиненого кримінального правопорушення.
При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг пенсійного віку, а тому до нього не можуть бути застосовані такі покарання як обмеження волі, виправні роботи
Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому, передбаченого санкцією ч.1 ст. 286 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_1 додаткового покарання.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для його можливого виправлення та попередження вчинення обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
В ході досудового розслідування відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.
Вирішуючи цивільний позов КЗ «Міська лікарня № 1 ім. М.І. Пирогова» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 в розмірі 1057 грн. 08 коп., суд, на підставі ст. 1206 ЦК України, керуючись ст.ст. 128, 129 КПК України вважає, що позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи цивільний позов КЗ «Міська лікарня № 1 ім. М.І. Пирогова» про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_5 в розмірі 1574 грн. 40 коп., суд на підставі ст. 1206 ЦК України, керуючись ст.ст. 128, 129 КПК України, вважає, що позов не підлягає задоволенню, тому, що законом передбачено відшкодування витрат лише на стаціонарне лікування потерпілого від злочину. ОСОБА_5 завдані легкі тілесні ушкодження, вона не є потерпілою від кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1
Речові докази, а також документи про їх знаходження не надавалися суду, а тому відповідно до ст. 100 ч.9 КПК України, питання про долю речових доказів, судом не вирішувалися.
Судові витрати по залученню експерта у сумі 782 грн. 40 коп. слід стягнути із обвинуваченого.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК Украины, суд,-
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 5100 (п'ять тисяч сто) грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ «Міська лікарня № 1 ім. Пирогова М.І.» в рахунок відшкодуванні витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 1057 (одна тисяча п'ятдесят сім) грн. 08 коп.
У задоволені позову КЗ «Міська лікарня № 1 ім. Пирогова М.І.» про стягнення з ОСОБА_1 коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_5 відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід Держави витрати на залучення експерта у розмірі 782 (сімсот вісімдесят дві) грн. 40 коп.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Севастополя протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Гагарінський районний суд м. Севастополя.
З оригіналом згідно
Вирок не набрав чинності
Суддя
Гагарінського районного суду
м. Севастополя Ю.Є. Буцмак