К О П І Я
Справа №591/181/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Міліціанов Р.В.
Номер провадження 22-ц/788/489/2013 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.
Категорія - 57
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2013 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Лузан Л. В.,
суддів - Дубровної В. В., Сибільової Л. О.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 січня 2013 року
у цивільній справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Дворніченко Юлії Володимирівни
про надання дозволу на примусове проникнення до житла,
в с т а н о в и л а :
11.01.2013р. державний виконавець відділу ДВС Сумського міського управління юстиції Дворніченко Ю.В. звернулась до суду з поданням, в якому просила винести рішення про примусове входження до квартири АДРЕСА_1, для проведення примусового виконання виконавчого листа №2-6048 від 01.12.2010 р. та судового наказу №1805/9257/2012 від 18.09.2012 р., посилаючись на те, що в ході виконавчих дій нею отримано вичерпну інформацію про майновий стан боржника, неодноразово здійснювались виходи за місцем проживання, однак боржник відмовилась допустити виконавця до житла.
Ухвалою суду від 11 січня 2013 року задоволене подання державного виконавця відділу ДВС Сумського міського управління юстиції Дворніченко Ю.В.
Надано державному виконавцю відділу ДВС Сумського міського управління юстиції Дворніченко Ю.В. дозвіл на примусове входження до квартири АДРЕСА_1, для проведення примусового виконання :
- виконавчого листа №2-6048 від 01.12.2010 року, виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ТОВ "Сумитеплоенерго" 11460,08 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання та 30 грн. судових витрат,
- та по примусовому виконанню судового наказу №1805/9257/2012 від 18.09.2012 року, виданого Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Сумитеплоенерго" 8085,61 грн. боргу та 107,30 грн. судових витрат,
а всього 8192,91 грн., з метою перевірки майнового стану та опису належного ОСОБА_3 майна.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду і постановлення нової про відмову у задоволенні подання з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення особи, яка бере участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З своєму поданні про примусове проникнення до житла державний виконавець, зокрема, посилалась на наступне. На виконанні у відділі ДВС Сумського міського управління юстиції перебувають виконавчі провадження:
- від 08.02.2012 р. по примусовому виконанню виконавчого листа №2-6048 від 01.12.2010 р., виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ТОВ "Сумитеплоенерго" 11460,08 грн. заборгованості за надані послуги з теплопостачання та 30 грн. судових витрат, та
- від 28.09.2012 р. по примусовому виконанню судового наказу №1805/9257/2012 від 18.09.2012 р., виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ "Сумитеплоенерго" 8085,61 грн. боргу та 107,30 грн. судових витрат, а всього 8192,91 грн.
У поданні зазначалось про те, що державним виконавцем неодноразово здійснювались виходи за місцем проживання боржників для опису квартири АДРЕСА_1 та перевірки майнового стану ОСОБА_3, однак жодного разу на стук та на дзвінок в двері ніхто не відчиняв. Також боржникам залишались виклики до ВДВС СМУТО, але ОСОБА_3 жодного разу до відділу не з'явилися.
Подання обґрунтовувалось тим, що в добровільному порядку боржники не допускають державного виконавця до квартири для проведення виконавчих дій, про що державним виконавцем складались відповідні акти від 26.08.2012 р., від 22.08.2012 р. та від 02.10.2012 р.
Постановлюючи ухвалу про задоволення подання, суд першої інстанції виходив з його обгрунтованості.
Проте погодитися з такими висновками суду не можна, оскільки суд дійшов їх без повного і всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, належної правової оцінки зібраних у справі доказів. Зокрема.
Пунктом 10 ч.2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачене право державного виконавця звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України 1. Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Зі змісту подання вбачається, що державний виконавець обмежився лише наведенням переліку проведених виконавчих дій щодо виходу на місце для проведення виконавчих дій .
В той же час державний виконавець не зазначив у поданні і не додав до нього ксерокопії відповідних документів на підтвердження того факту, що боржнику надсилались повідомлення про день і час вчинення відповідної виконавчої дій .
Зокрема. З доданих до подання ксерокопій документів вбачається, що 26.08.2012 р., 22.08.2012 р. та 02.10.2012 р. державним виконавцем були складені акти про те, що виходом за адресою АДРЕСА_1 було встановлено, що на стук та дзвінки у двері ніхто не відчинив. Проте державний виконавець не надав жодного доказу на підтвердження своїх доводів про те, що боржнику надсилались постанови про відкриття виконавчого провадження та що боржники були обізнані про вчинення у названі дні за названою адресою відповідної виконавчої дії. За таких обставин доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 з цього приводу заслуговують на увагу.
При вирішення даної справи колегія суддів виходить також з наступного.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України). Кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (частини перша, друга статті 30 Конституції України).
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України .
Таким чином, керуючись вищеназваними нормами права та враховуючи відсутність у справі письмових доказів про надіслання боржнику постанов про відкриття виконавчих проваджень та про своєчасну обізнаність боржника про вчинення 26.08.2012 р., 22.08.2012 р. та 02.10.2012 р. за вищеназваною адресою відповідної виконавчої дії, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було достатніх підстав для задоволення подання.
За наведених обставин ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову державному виконавцю у задоволенні подання.
Керуючись ст.303, п.2 ч.2 ст.307, п.2 ч.1 ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 11 січня 2013 року скасувати і постановити нову ухвалу.
Відмовити державному виконавцю відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Дворніченко Юлії Володимирівні у задоволенні подання про примусове проникнення до житла.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий -
Судді -