АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Лук'янець Л. Ф.

суддів Мороза І.М., Чорного О.М.,

за участю прокурора Отроша В.М.,

захисника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА :

Зазначеною постановою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі ст. 281 КПК України повернута прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, оскільки під час досудового слідства належним чином не з'ясовані обставини, які мають істотне значення для повного та об'єктивного вирішення справи по суті.

Обгрунтовуючи своє рішення суд послався на те, що за висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 481 від 06.12.2011 року, ОСОБА_2 в період до якого відноситься інкриміноване йому діяння та на час розгляду справи в суді, страждав та страждає хронічним психічним захворюванням в формі шизофренії параноїчної.

Однак, органом досудового слідства слідчі дії проводились з ним без участі захисника, що унеможливлює суд всебічно, повно і об'єктивно дослідити матеріали справи і прийняти обґрунтоване рішення.

Справа: 11/796/634/13 Головуючий у 1-й інстанці Ретьман О.А.

Категорія ч. 2 ст. 185 КК України Доповідач: Лук'янець Л. Ф.

На дану постанову суду прокурором, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції подана апеляція, в якій прокурор просить скасувати постанову, як незаконну та необґрунтовану, а матеріали кримінальної справи направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Свої доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 було призначено захисника з моменту встановлення психічних вад у нього, кінцеве обвинувачення йому було пред'явлене за участю захисника, а також за участю захисника було виконано вимоги ст.ст. 218, 220 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який не підтримав апеляцію та вважає, що постанова суду є законною та обгрунтованою, захисника, який також вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 281 КПК України кримінальна справа підлягає поверненню на додаткове розслідування у випадку неповноти або неправильності досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство суду першої інстанції, коли залишились недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Доводи апелянта про незаконність прийнятого судом першої інстанції рішення, щодо повернення справи прокурору для проведення додаткового розслідування, є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону з таких підстав.

Так, органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він викрав майно потерпілих: ОСОБА_4 08.08.2011 року приблизно о 03 годині 00 хвилин в АДРЕСА_1, з автомобіля «Mini Cooper» д.н.з. НОМЕР_3; ОСОБА_5 23.08.2011 року приблизно о 04 годині 40 хвилин в АДРЕСА_2 з автомобіля НОМЕР_1; ОСОБА_6 30.09.2011 року приблизно о 03 годині 00 хвилин в АДРЕСА_3 з автомобіля НОМЕР_2; ОСОБА_7 01.10.2011 року приблизно о 08 годині 30 хвилин в АДРЕСА_4 з автомобіля «Мерседес Бенц» д.н.з. НОМЕР_4.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в суді першої інстанції заперечував свою вину у вчиненні цих крадіжок та пояснював, що на досудовому слідстві визнав свою вину на прохання працівників міліції.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що обвинувачення ґрунтується лише на показаннях потерпілих про факт вчинення крадіжки та даних протоколу відтворення обстановки та обставин події.

Однак, прим цьому, ОСОБА_2 в у своїх показаннях зазначив, що працівники міліції привозили його в різні місця, вказували на яке місце йому потрібно стати та фотографували його.

Крім того, як вбачається з даних висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 481 від 06.12.2011 року, ОСОБА_2 в період до якого відноситься інкриміноване йому діяння та на час розгляду справи в суді, страждав та страждає хронічним психічним захворюванням в формі шизофренії параноїдної.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 45 КПК України участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді справи по суті в суді першої інстанції є обов'язковою у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади не можуть самі реалізувати своє право на захист - з моменту затримання особи чи пред'явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був затриманий 02.10.2011 року (а.с.166-169 т.1), 04.10.2011 року було пред'явлене обвинувачення та допитаний як обвинувачений (а.с. 127-129 т.1) без участі захисника, тобто слідчі дії проводились без участі захисника, з чого вбачається порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Перевіривши наведені у постанові суду першої інстанції підстави направлення справи для проведення додаткового розслідування, колегія суддів погоджується з ними і вважає, що суд обґрунтовано дійшов висновку про неповноту та однобічність досудового слідства та порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Так, у постанові суд вірно вказав, що під час досудового слідства по справі не здобуто доказів на підтвердження причетності ОСОБА_2 до вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України по епізодах таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Ці недоліки, щодо встановлення зазначених обставин мають істотне значення для правильного розгляду справи по суті, а з матеріалів справи вбачається, що під час проведення досудового слідства не були досліджені всі обставини, які мають істотне значення для повного та об'єктивного розгляду справи, і вказані недоліки не можуть бути усунуті в судовому засіданні, в зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій, щодо причетності ОСОБА_2 до вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України по епізодах таємного викрадення майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що кримінальна справа обґрунтовано направлена для проведення додаткового розслідування, під час якого потрібно ретельно перевірити та проаналізувати зібрані по справі докази, провести необхідні слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, направленні на виконання вказівок суду по усуненню неповноти слідства, усунути порушення вимог кримінально-процесуального закону, і в залежності від встановленого, за наявності для цього законних підстав, пред'явити ОСОБА_2 обвинувачення у відповідності до вимог ст.ст. 131, 132 КПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду не підлягає скасуванню, а апеляція прокурора не підлягає задоволенню.

Куруючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), п.п. 11, 15, розділу ХI, перехідних положень КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування, залишити без змін, а апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.

СУДДІ :

_____________________ ____________________ ____________________