ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2013 року Справа № 58/464
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіМирошниченка С.В.,
суддівБарицької Т.Л.,
Хрипуна О.О. (доповідача),
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт"
на постанову та рішення Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 господарського суду міста Києва від 23.01.2012
у справі господарського суду№ 58/464 міста Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт"
простягнення 1 018 498,76 грн.
за участю представників
позивачаТараба Н.В.,
відповідачаОлєйніков Є.В.,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 23.01.2012 у справі № 58/464 (головуючий суддя Блажівська О.Є., судді Івченко А.М., Чебикіна С.О.) задоволено позов ТОВ "Солстрой", стягнуто з ТОВ "УкрБудКонтракт" 1 018 498,76 грн. коштів, перерахованих за договором підряду, 10 184,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 (головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Тарасенко К.В.) апеляційну скаргу ТОВ "УкрБудКонтракт" залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ТОВ "УкрБудКонтракт" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2012 у справі № 58/464, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, судові витрати покласти на позивача.
Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані посиланням на неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме ст. 321 ГК України, ст.ст. 875, 877, 1212, 1213 ЦК України.
Представник позивача вимоги та доводи касаційної скарги заперечив та просив залишити судові рішення без змін.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.02.2009 між ТОВ "Солстрой" (підрядник) та ТОВ "УкрБудКонтракт" (субпідрядник) був укладений договір підряду, за яким відповідач в порядку та на умовах, визначених даним договором, зобов'язався організувати та виконати з власних матеріалів та обладнання, відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, технічного завдання, вимог ДБН України, повний комплекс будівельних робіт за завданням підрядника з 20.02.2009 по 15.03.2009 відповідно з термінами загального графіка виконання робіт на об'єкті.
Умовами договору сторони передбачили виплату субпідряднику одноразового авансу у окремо погодженому між сторонами розмірі. Субпідрядник зобов'язався використати аванс протягом 3-х місяців з моменту його одержання, а по закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повернути підряднику. Після використання авансу подальша оплата робіт за цим договором проводиться підрядником на підставі підписаних сторонами актів виконання робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3.
Судами встановлено, що на виконання договору позивачем був перерахований відповідачу аванс у сумі 1 018 498,76 грн., проте на час розгляду справи акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) сторонами не підписані.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із наявності підстав для застосування до спірних правовідносин ст. 1212 ЦК України, якою встановлено, що особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно незалежно від того, чи було безпідставне набуття майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Оскільки між сторонами у справі, яка переглядається, було укладено договір про оплатне виконання будівельних робіт, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримано останнім як попередню оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.
Правова позиція щодо застосування положень ст. 1212 ЦК України висловлена Верховним Судом України у постанові від 22.01.2013 у справі № 5006/18/13/2012.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій було у повній мірі встановлено всі обставини, які мають значення для даної справи, проте таким обставинам була дана неправильна правова оцінка та невірно були застосовані норми матеріального права, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати попередні судові рішення та прийняти нове рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені відповідачем судові витрати покладаються на позивача у зв'язку із відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 та рішення господарського суду міста Києва від 23.01.2012 у справі № 58/464 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрБудКонтракт" 20 369 (двадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 98 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун