ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.03.13 р. Справа № 905/1681/13-г
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м. Добропілля, м. Білицьке Донецької обл.
до відповідача: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк
про стягнення 1 096,77 грн.
Суддя Матюхін В.І.
Представники:
позивача: Коровін П.О. - за дов.
відповідача: Ляшко Д.В. - пров. юр.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Державного підприємства «Донецька залізниця» пред'явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (антрацит у вологому стані), відправленого 07.10.2012р. (вантажовідправник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит») за залізничною накладною № 53095014 у напіввагоні №56963960 у загальній сумі 1 096,77 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем на станцію Родинська (станція призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом АЯ 472847/13 від 18.10.2012р. Нестача, на його думку, виникла у зв'язку з незбереженням вантажу під час перевезення.
Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала з посилання, зокрема, на те, що винним у нестачі є відправник, який завантажив вантаж у непідготовлений вагон, який йому був поданий під здвоєні операції.
Відповідач посилається на пп..2 п. "е" ст.111 Статуту залізниць України, відповідно до якого «залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція)».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
07.10.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (вантажовідправник) на адресу ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» (вантажоодержувач) у напіввагоні №56963960 за залізничною накладною №53095014 зі станції Фащівка Донецької залізниці на станцію Родинська Донецької залізниці відвантажило антрацит у вологому стані. За накладною вага нетто у зазначеному вагоні 69 000кг, брутто - не зазначено, тара - 21 900 кг.
В накладній також зазначено, що маркування здійснене двома паралельними смугами шириною 100мм по довжині вагону з нанесенням вапна.
Згідно рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» № 2754 від 08.10.2012р., ціна 1т вугілля АМ 13-25 з приплатами та знижками - 1 260,65 грн. (з ПДВ).
На станцію Родинська Донецької залізниці (станція призначення) вагон прибув 15.10.2012р., де був складений акт загальної форми № 731-д. Підстава складання акту загальної форми - під час огляду були виявлені заглиблення в вантажі.
На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт АЯ 472847/13 від 18.10.2012р., згідно з яким:
- вагон в технічному відношенні справний;
- навантаження нижче бортів на 20см, розрівняне, укочене;
- поверхня вантажу маркована вапном;
- є заглиблення над 1-м люком розміом: 120см х 100см х 30см, над 5, 6, 7-ми люками є заглиблення розміром: 500см х 120см х 30см;
- двері і люка зачинені, витікання вантажу немає;
- зважування вагону проводилося на 150 т вагонних вагах ДТЕК ЦЗФ Октябрська;
- вага нетто зважування вантажу 66 750кг (брутто 88 650 кг, тари з брусу 21 900 кг), нестача вантажу складає 2 250кг проти даних залізничної накладної.
Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - начальником станції, комерційним агентом, з боку одержувача - мастером вугільного складу ТОВ ДТЕК Добропіллявугілля.
За таких обставин і зважаючи на те, що:
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Ст.23 Закону "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно ст.133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.
Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Сума недостачi з урахуванням норми недостачi (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1 096,77грн. із розрахунку: 870кг (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 2%) х 1 260,65 грн. (вартість вугілля 1т вугілля АМ 13-25, зданого до перевезення з ПДВ з приплатами і знижками).
Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.
Заперечення залізниці судом до уваги не взяті, оскільки спірний вагон з вантажем станцією відправлення був прийнятий до перевезення без зауважень і прослідував до станції призначення також без зауважень.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р № 2600101511508, 2600101511508 у Донецькій філії Укрексімбанку, МФО 334817, п/р 260390600019 у Донецькій філії АБ "Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1а, п/р 260059624941951 в ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 37014600) 1 096,77грн. основного боргу (вартість нестачі), 1 720,50 грн. - відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.
Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.
Суддя Матюхін В.І.
Повний текст рішення складено 25.03.2013р.
Надруковано примірників:
1 - до справи;
1 - позивачу;
1 - відповідачу.
Вик
Тел.381-91-18