АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/948/13Головуючий по 1 інстанції
Категорія : на ухвалу Золотоверхий О.І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Нерушак Л. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоНерушак Л.В.
суддівВініченка Б.Б., Новікова О.М.
при секретаріКотолуп А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що 30 червня 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» в особі представника Руденка Р.В. звернувся до Лисянського районного суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Позивач зазначає, 11 березня 2008 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № CSLWGA 000000008 відповідно до якого він отримав кредит в сумі 25 000 грн. на строк з 11 березня 2008 року по 11 березня 2028 року із сплатою 16,08 % річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між його батьком - ОСОБА_8 11 березня 2008 року укладено договір іпотеки № CSLWGA 000000008, згідно якого останній надав в іпотеку будинок, загальною площею 57,1 кв. м, який розташований в АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_6 вказує, що через 11 місяців відповідач, порушивши ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про банківську діяльність», ст. 1056-1 ЦК України в односторонньому порядку, не повідомив його, збільшив відсотки по кредиту, штучно створив заборгованість за три місяці, яка в сумі склала 900,00 грн. та звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки вартістю 245 500 грн. та примусове виселення з будинку батька з матір'ю, які проживають в будинку .
Позивач зазначає, що після отримання даної позовної заяви, яка була ударом, шоком для всієї родини, стан здоров'я батька різко погіршився. Після судового засідання, 19 серпня 2009 року батька було госпіталізовано до Лисянської районної лікарні, де він перебував на лікуванні до 01 вересня 2009 року, що підтверджується довідкою, виданою Лисянською ЦРЛ. З того часу стан здоров'я його батька погіршився, він став тяжко хворіти і ІНФОРМАЦІЯ_1 його не стало. Причиною смерті батька стала серцево-судинна недостатність.
24 листопада, на 4-й день після похорону, позивач змушений був їхати на судове засідання по цивільній справі за його позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» до Соснівського районного суду м. Черкаси, на яке представник відповідача не з'явився. 25 листопада 2010 року позов до ПАТ КБ «ПриватБанк» про незаконність збільшення процентної ставки Лисянським районним судом задоволено повністю, яке 23 грудня 2010 року ухвалою апеляційного суду Черкаської області залишено без змін.
В зв'язку з даними обставинами, позивач вважає, що в діях ПАТ КБ «ПриватБанк» був обман і шахрайство, які призвели до збитків моральних і матеріальних та навіть смерті його батька, а тому просив про об'єднання в одне провадження його зустрічної позовної заяви та позовної заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про звернення стягнення заборгованості; розірвання кредитного договору № CSLWGA 000000008 від 11 березня 2008 року; перерахування тіла кредиту, відсотків, пені, штрафу; повернення оригіналів документів на будинок; стягнути з відповідача на його користь 24 740,00 грн. матеріальної шкоди та 1 134 720,00 грн. моральної шкоди.
Ухвалою судді Лисянського районного суду Черкаської області Золотоверхого О.Л. від 15 червня 2013 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2013 року цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди передано за підсудністю на розгляд Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права просить скасувати ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2013 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, а саме Лисянського районного суду Черкаської області.
Заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі та передачу справи за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, суд першої інстанції виходив з того, що порушено правила підсудності відповідно до ч.2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_6 звернувся до суду 14.06. 2012 року з даним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та просив розірвати кредитний договір, перерахувати тіло кредиту, відсотки, пеню, штрафи, повернути оригінали документів на будинок.
Однак, як пояснив апелянт ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду, він подав дану зустрічну позовну заяву не в червні 2012 року, а значно раніше 31 жовтня 2011 року, що підтверджується штампом суду з реєстрацією за вх. № 21238 від 31. 10. 2011 року, яку він надав суду як доказ . Судом зустрічний позов було прийнято та об'єднано в одне провадження із первісним позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та справа розглядалась по суті судом першої інстанції.
Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 21 лютого 2012 року ОСОБА_6 відмовлено в об'єднані його позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в одне провадження з позовом ПАТ «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та вказано, що зустрічний позов виділяється в окреме провадження та заводиться цивільна справа.
Однак, ухвала про відкриття провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_6 датована 15 червня 2013 року, що колегія суддів вважає грубим порушенням норм процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи клопотання представника ПАТ «Приватбанк» про направлення справи за підсудністю датовано 13 .02. 2013 року , яке задоволено судом першої інстанції та постановлено ухвалу від 13 лютого 2013 року про направлення справи за підсудністю для розгляду по суті до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а. с.65), за місцем знаходження юридичної особи.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки даний висновок не відповідає обставинам справи та вимогам закону, є помилковим і відсутні підстави для направлення справи за підсудністю на розгляд Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Суд першої інстанції прийняв зустрічну позовну заяву, об'єднав в одне провадження з первісним позовом, розпочав розгляд справи по суті, що підтвердив апелянт, надавши судові повістки про виклик в судові засідання до винесення ухвали суду від 21 лютого 2012 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 116 ЦПК України забороняється передавати до іншого суду справу, яка розглядається судом, за винятком випадків, встановлених ЦПК України.
Отже, суд першої інстанції безпідставно передав за підсудністю справу на розгляд Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, посилаючись на ч.2 ст. 109 та п.2 ч. 1 ст. 116 ЦПК України та дійшов помилкового висновку про те, що зустрічний позов ОСОБА_6 повинен пред'являтися за місцезнаходженням юридичної особи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлена ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки перешкоджає подальшому провадженню у справі, а матеріали справи підлягають направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 4 ч.1 ст. 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 13 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - скасувати, матеріали справи повернути до Лисянського районного суду Черкаської області для вирішення питання про об'єднання та продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :