ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.08 Справа № 18/55д/08
Суддя Носівець В.В.
за позовом Виробничої фірми “Хладон” товариство з обмеженою відповідальністю (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 31-А)
до 1. Управління житлового господарства Запорізької міської ради, (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна 214)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 4” (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 5)
про визнання дійсним договору оренди нежитлового приміщення № 15 від 02.12.1997 р.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
Від позивача: Усанович М.С. –директор, згідно протоколу зборів засновників від 02.11.1991 р. № 2;
Від відповідача: не з’явився;
Від третьої особи: не з’явився;
Розглядаються позовні вимоги про визнання дійсним договору оренди нежитлового приміщення № 15 від 02.12.1997 р.
04.06.2008 р. виробнича фірма “Хладон” товариство з обмеженою відповідальністю звернулася в господарський суд Запорізької області з позовом до Управління житлового господарства Запорізької міської ради. Ухвалою суду від 06.06.2008 р. порушено провадження у справі № 18/55д/08, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання № 4” та призначено судове засідання на 03.07.2008 р. Ухвалою суду від 03.07.2008 р. розгляд справи, в зв’язку з неявкою представників відповідача та третьої особи, був відкладений на 23.07.2008 р. В судовому засіданні 23.07.2008 р., за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради № 612/21 від 25.11.1997 р., № 82/11 від 28.02.2008 р. і договору № 15 оренди нежитлового приміщення від 02 грудня 1997 року він прийняв у строкове платне володіння і користування нежитлове приміщення комунальної власності. Предметом договору (в редакції додаткової угоди від 21.12.2007 р.) є нежитлове приміщення загальною площею 143,6 м2, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул.Сеченова, 48. У відповідності до пункту 10.1 договору він діє 10 років з 02 грудня 1997 року до 02 грудня 2007 року. Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 82/11 від 28.02.2008 р. строк дії договору був продовжений на 3 роки. На підставі вказаного рішення 01.03.2008 р. сторонами по справі було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої, строк дії договору встановлено до 02.12.2010 р. Позивач зазначає, що вказаний договір містить всі істотні умови, передбачені приписами статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Відповідно до статті 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з істотних умов і підписання сторонами договору. Відповідно до норм ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, якщо договір укладено строком на 3 роки і більше. Позивач звернувся до відповідача з проханням нотаріально посвідчити договір, згідно вимог чинного законодавства. Відповідач відмовив позивачу в нотаріальному посвідчені договору, з огляду на той факт, що управління є бюджетною установою і кошторисом на 2007 рік не передбачено видатків на нотаріальне посвідчення договорів оренди нежитлових приміщень, з зв’язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для здійснення видатків на нотаріальне посвідчення спірного договору. У відповідності до приписів ст. 220 ЦК України позивач просить суд визнати дійсним договір № 15 оренди нежитлового приміщення від 02.12.1997 р.
Відповідач та третя особа заявлені позовні вимоги не оспорили і не спростували, відзиви на позов суду не надали, представники відповідача і третьої особи в судове засідання за викликом не з’явилися. Про час та місце судового засідання їх було повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами та без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню внаслідок наступного:
Як встановлено, на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради № 612/21 від 25.11.1997 р., № 82/11 від 28.02.2008 р. і договору № 15 оренди нежитлового приміщення від 02 грудня 1997 року позивач прийняв у строкове платне володіння і користування нежитлове приміщення комунальної власності. Предметом договору (в редакції додаткової угоди від 21.12.2007 р.) є нежитлове приміщення загальною площею 143,6 м2, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сеченова, 48.
Статтею 793 ЦК України, що набрав чинності з січня 2004 року, встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, якщо договір укладено строком на 3 роки і більше.
У статті 203 ЦК України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Таким чином, оскільки предметом договору № 15 від 02.12.1997 р. оренди нежитлового приміщення є нерухоме майно і даний договір діяв до 02.12.2007 р. і, крім того, пролонгований додатковою угодою від 01.03.2008 р. на 3 роки (до 02.12.2010 р.), такий договір має бути нотаріально посвідченим. Відповідно до ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Матеріали справи свідчать, що сторонами договору № 15 від 02.12.1997 р. досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для договорів даного виду, майно прийнято в користування та здійснюються відповідні розрахунки між сторонами, позивачем виконані умови п. 5.11-5.14 спірного договору щодо укладення договорів з балансоутримувачем, з постачальниками комунальних послуг та страхування майна. Приміщення, орендоване ВФ “Хладон” ТОВ, належить до комунальної власності, під заборонами та обтяженнями не знаходиться.
Суд знаходить обґрунтованими та підтвердженими доводи позивача та вважає, що визнання дійсним договору № 15 оренди нежитлового приміщення від 02.12.1997 р. в редакції додаткових угод від 21.12.2007 р. та 01.03.2008 р. не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства України та не порушує прав та інтересів інших осіб.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати дійсним договір № 15 оренди нежитлового приміщення, укладений 02.12.1997 р. між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради, Комунальним підприємством “Виробниче ремонтно-експлуатаційне об’єднання № 4” та Виробничою фірмою “Хладон” –товариство з обмеженою відповідальністю, в редакції додаткових угод від 21.12.2007 р. та 01.03.2008 р.
Суддя В.В. Носівець