ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.07.08 Справа № 18/17/08
Суддя Носівець В.В.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко”, 86117, м. Макіївка Донецької області, вул. Енгельса, 1
до товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3-А , ГСП –657
про стягнення 103 966,40 грн.
Суддя Носівець В.В.
представники сторін:
Від позивача: Штабовенко Д.В. (довіреність № б/н від 19.06.2008 року)
Ніквас В.В. (довіреність № б/н від 19.06.2008 року)
Від відповідача: Сур Ю.І. (довіреність № б/н від 02.07.2008року)
СУТНІСТЬ СПОРУ:
15.05.2008р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Ніко” із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” про стягнення 103 974,19 грн., у тому числі 101123,01 грн. основного боргу, 2479,29 грн. пені, 371,89 грн. 3% річних, на підставі договору поставки №1 від 31.01.2008р., ст.ст. 231, 232 Господарського кодексу України та ст. 550 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 19.05.2008р. порушено провадження у справі №18/17/08, судове засідання призначено на 11.06.2008р. Розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, був відкладений до 02.07.2008р.
У судовому засіданні 02.07.2008 року позивач подав заяву про уточнення повних найменувань позивача та відповідача у справі, і просить вважати такими товариство з обмеженою відповідальністю “Ніко”, 86117, м. Макіївка Донецької області, вул. Енгельса, 1 та товариство з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд”, 69600, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3-А, відповідно.
Заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється.
У судовому засіданні 02.07.2008 року судом оголошено перерву до 10.07.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні 10.07.2008р. подав заяву про зменшення суми позову, згідно якої, просить суд стягнути з відповідача 101123,01 грн. основного боргу, 2472,51 грн. пені та 370,88 грн. 3% річних. В обґрунтування заяви позивач надав відповідні розрахунки.
Заява про зменшення суми позову відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється.
Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.
Відповідач позовні вимоги в частині стягнення 101 123,01 грн. основного боргу визнав у повному обсязі. Крім того, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на п’ятнадцять місяців рівними платежами, про що надав відповідні заяви.
Судове засідання закінчено 10.07.2008р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -
ВСТАНОВИВ:
31.01.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Ніко” (далі - постачальник та позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” (далі - покупець та відповідач у справі) укладено договір поставки продукції №1 з протоколом розбіжностей (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору, постачальник зобов'язався поставити покупцю на протязі строку дії даного Договору лікарські препарати (в подальшому - продукція), а покупець зобов’язався прийняти та оплатити вказану продукцію (п 1.1. цього Договору).
Згідно п. 2.1. Договору ціна і асортимент продукції визначається специфікацією, яка є складовою і невід’ємною частиною даного Договору.
Оплата за поставлену за даним Договором продукцію, відповідно до п. 4.1 Договору, здійснюється покупцем у грошовій формі шляхом перерахування узгодженої суми грошових коштів, відповідної вартості переданої продукції, на рахунок постачальника на протязі 30 календарних днів від дати поставки продукції.
На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 111 123,01 грн.:
Факт поставки товару Позивачем та його отримання Відповідачем підтверджується видатковими накладними №19 від 11.02.2008р., № 51 від 22.02.2008р., № 67 від 28.02.2008р., довіреністю ЯОГ №816360 від 12.02.2008р.; довіреністю ЯОГ №816392 від 22.02.2008р.; довіреністю ЯОГ №816404 від 29.02.2008р., підписаними сторонами.
Таким чином, позивач виконав умови Договору поставки №1 від 31.01.2008р належним чином та в повному обсязі.
Відповідач, в порушення умов Договору, товар прийняв, але не оплатив його вартість у строки, встановлені Договором. Відповідач 21.03.2008р. платіжним дорученням №31289-3L03, частково, в сумі 10000,00 грн., оплатив отриманий товар за накладною №19 від 11.02.2008р.
Судом встановлено, що на день розгляду справи в суді, відповідач має перед позивачем заборгованість у сумі 101123,01грн., що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків від 02.04.2008р., підписаним сторонами.
Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Факт порушення умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати у визначений зобов’язанням термін поставленої продукції на суму 101123,01 грн. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні та визнається відповідачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 101123,01 грн. основного боргу, обґрунтована та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2472,51 грн. пені за період часу з 13.03.2008р. по 06.05.2008р.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, …, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).
Сторони в п. 5.2 Договору обумовили, що у разі невиконання чи неналежного виконання грошових зобов’язань по даному Договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочки.
Відповідно до п. 6 ст. 232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Згідно з наданим позивачем розрахунком –сума пені з 13.03.2008р. по 06.05.2008р. складає 2472,51 грн. Дана вимога обґрунтована та підлягає задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми за період з 13.03.2008р. по 06.05.2008р. в розмірі 370,88 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до розрахунку позивача, три проценти річних від простроченої суми за період з 13.03.2008р. по 06.05.2008р. складають 370,88 грн.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних є обґрунтованим, зважаючи на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 370,88 грн. обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…
Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 15 місяців, суд вважає за можливе задовольнити його частково та розстрочити виконання рішення суду строком на чотири місяці, виходячи з наступного:
Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право розстрочити виконання рішення суду.
Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.
Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду строком на п’ятнадцять місяців, мотивуючи це тяжким матеріальним становищем, значною дебіторською заборгованістю роздрібних аптек перед товариством, зменшенням розміру реалізації лікарських засобів, що відповідно тягне за собою відсутність грошових коштів. Позивач у судовому засіданні заперечив проти надання відповідачу розстрочки щодо виконання рішення на п’ятнадцять місяців, посилаючись на ті факти, що, по –перше, відсутність коштів на рахунках відповідача жодним чином не ускладнює виконання рішення, так як сума боргу не є занадто великою для відповідача, оскільки останній є великою всеукраїнською компанією, що має велику кількість представництв по всій Україні, по-друге, виконання рішення суду може здійснюватись не лише за рахунок грошових коштів, але й за рахунок іншого майна, яке належить на праві власності відповідачу, по-третє, своїми діями відповідач у майбутньому ставить підприємство позивача у становище неплатоспроможного боржника.
Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами, а саме: до 01.08.2008р. –25991,60 грн., до 01.09.2008 р- 25991,60 грн., до 01.10.2008 р- 25991,60 грн., до 01.11.2008 р- 25991,60 грн.
Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” (69600, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3-А, ГСП –657; код ЄДРПОУ 23855371; р/р№26008315108671 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 313010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко” (86117, м. Макіївка Донецької області, вул. Енгельса, 1; код ЄДРПОУ 20390397; р/р № 2600000002 в ДФ ВАТ “Родовід Банк”, МФО 394512) 101123 (сто одну тисячу сто двадцять три) грн. 01 коп. основного боргу; 2472 (дві тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 51 коп. пені; 370 (триста сімдесят) 88 коп. 3% річних, розстрочивши виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами, а саме: до 01.08.2008р. –25991,60 грн., до 01.09.2008р.- 25991,60 грн., до 01.10.2008р.- 25991,60грн., до 01.11.2008р. - 25991,60 грн. Видати наказ.
3. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” (69600, м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3-А, ГСП –657; код ЄДРПОУ 23855371; р/р№26008315108671 в ЗОФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 313010) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Ніко” (86117, м. Макіївка Донецької області, вул. Енгельса, 1; код ЄДРПОУ 20390397; р/р № 2600000002 в ДФ ВАТ “Родовід Банк”, МФО 394512) 1039 (одну тисячу тридцять дев’ять) грн. 66 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять)грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя В.В. Носівець