ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.08                                                                                        Справа №  18/8/08

Суддя   Носівець В.В.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 5 (м.Мелітополь) Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” (72315, Запорізька область, м.Мелітополь, пр-т Б.Хмельницького, 15)

до Військової частини А 3840 (72300, Запорізька область, м.Мелітополь 7)

про стягнення 7803,81 грн.

Суддя Носівець В.В.

представники сторін:

Від позивача: Саржан О.М. –довіреність ВКВ № 040171 від 28.12.2007 року

Від відповідача: Ященко В.В. –довіреність № 230 від 27.02.2008 року

СУТНІСТЬ  СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 14.05.2008 року звернувся позивач відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 5 (м.Мелітополь) Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” з позовною заявою до відповідача Військової частини А 3840 про стягнення 5915,46 грн., на підставі Договору про надання послуг електрозв’язку №136 від 10.01.2000 року та ст.218 ГК України та ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 19.05.2008 року порушено провадження у справі №18/8/08, судове засідання призначено на 10.06.2008 року. У судовому засіданні оголошувались перерви до 26.06.2008 року та 14.07.2008 року. Судове засідання закінчено 14.07.2008 року оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

У судовому засіданні 26.06.2008 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої уточнив підстави заявлення позову, і просить суд підставою для заявлення позовних вимог про стягнення заборгованості за телекомунікаційні послуги у розмірі 6615,48 грн. вважати Договір №136 від 05.01.2006р., укладений між сторонами.

Заява позивача про зміну підстав позовних вимог віповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечать чинному законодавству України, приймаються судом до розгляду та задовольняється.

Судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з Військової частини А 3840 5915,46 грн., на підставі Договору про надання послуг електрозв’язку №136 від 05.01.2006року.

У судовому засіданні 14.07.2008 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимоги, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 4319,17 грн. основного боргу, 74,58 грн. пені, 3% річних в сумі 23,07 грн. та 432,94 грн. інфляційних витрат. Крім того, зазначеною заявою позивач просить суд припинити провадження у справі, в частині стягнення з відповідача 2954,05 грн. основного боргу, у зв’язку з відсутністю предмету спору.  

Заява позивача віповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить чинному законодавству України, приймається судом до розгляду та задовольняється.

Судом розглядаються збільшені позовні вимоги.

Відповідач надав суду відзив, згідно якого зазначив, що позовну заяву визнає у повному обсязі та просить суд надати відстрочку виконання рішення суду на вісім місяців.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ :   

05.01.2006р. між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку №5 (м.Мелітополь) Запорізької філії ВАТ “Укртелеком” (підприємство зв’язку  та позивач у справі) та Військовою частиною А 3840 (споживач та відповідач) був укладений договір про надання послуг електрозв’язку № 136 (далі –Договір).

Предметом даного Договору є надання позивачем відповідачу послуг електрозв’язку.

Відповідно до умов Договору, позивач надав відповідачу послуги електрозв’язку в період з листопада 2007 року по березень 2008 року на суму 10654,83 грн.

Факт надання відповідачем послуг електрозв’язку визнаний сторонами та не оспорюється.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав у повному обсязі.

Пунктом 4.2 Договору, сторони передбачили, що споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати.

Згідно пунктом 4.6 Договору, сторони передбачили, що у разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому  розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідач свої зобов’язання за Договором виконав не у повному обсязі, та сплатив позивачу заборгованість за надані послуги на суму 3 381,61 грн.

Сума 7273,22 відповідачем своєчасно сплачена не була.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає частковому задоволенню, з наступних  підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний  припис містить  ст.526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення умов, визначених змістом зобов’язання, та факт несплати у визначений зобов’язанням термін наданих послуг на суму 7 273 грн. 22 коп. позивачем документально підтверджений в судовому засіданні.  

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду, відповідач сплатив на користь позивача заборгованість в сумі 2 954 грн. 05 коп., що підтверджується наданими суду платіжними документами, та про що зазначили сторони у судових засіданнях.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі, в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2954,05 грн. основного боргу, підлягає припиненню на підставі п. 11 ст.80 ГПК України, у зв’язку із  відсутністю предмету  спору.

Заборгованість у  сумі 4319,17 грн. відповідачем сплачена не була.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача, в частині стягнення з відповідача 4319,17 грн. основного боргу, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період часу з 21.12.2007року по 01.04.2008 року, за порушення умов договору та прострочення виконання зобов’язання, в сумі 74,58 грн.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, …, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства… (п.п. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Сторони в п. 5.8 Договору обумовили, у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа, що настає після розрахункового періоду), відповідач сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки, згідно діючого законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з 21.12.2007 року по 01.04.2008 року сума пені становить 74,58 грн.

Наданий розрахунок суд вважає обґрунтованим, а вимогу позивача про стягнення з відповідачу суми пені –такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача суму збитків від інфляції за  період з 01.12.2007 року по 01.04.2008 року в сумі 432 грн. 94 коп. та 3 % річних за період з 21.12.2007 року по 01.04.2008 року у розмірі 23 грн. 07 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки індексу інфляції та 3% річних є обґрунтованими, зважаючи на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 432,94 грн. та 3% річних в сумі 23,07 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на вісім місяців, суд вважає за можливе задовольнити його частково та відстрочити виконання рішення строком на шість місяців, виходячи з наступного:

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для відстрочки виконання рішення суду.

Підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просить надати відстрочку виконання рішення суду строком на вісім місяців, пояснюючи це тим, що бюджетні кошти, які призначені для оплати послуг зв’язку надійдуть лише в кінці року. Позивач у судовому засіданні заперечив проти надання відстрочки відповідачу на вісім місяців. У той же час, представник позивача пояснив, що не заперечує проти надання відстрочки виконання рішення суду строком на шість місяців.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд визнав за можливе надати відстрочку виконання рішення суду на шість місяців, до 14.01.2009 року.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, п. 11 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Військової частини А 3840 (72307, Запорізька область, м.Мелітополь 7; код ЄДРПОУ 22990428; р/р №35214022000433 в Мелітопольському УДК ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 5 (м.Мелітополь) Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (72315, Запорізька область, м.Мелітополь, ВР-т Б.Хмельницького, 15; код ЄДРПОУ 01184385; р/р № 2600540046 у ЗОД “Райффайзен Банк Аваль” (м. Запоріжжя), МФО 313827) 4319 (чотири тисячі триста дев’ятнадцять) грн. 17 коп. основного боргу, 432 (чотириста тридцять дві) грн. 94 коп. збитків від інфляції, 23 (двадцять три) грн. 07 коп. суми 3 % річних, 74 (сімдесят чотири) грн. 58 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мати та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу. Відстрочити виконання рішення суду на шість місяців - до 14.01.2009 року.  Видати наказ.

3. Провадження у справі, в частині стягнення 2954 (дві тисячі дев’ятсот п’ятдесят чотири)грн. 05 коп. основного  боргу,  припинити.

Суддя                                                                                                                      В.В. Носівець