ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

___________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.09.2008  року                                                            Справа № 4/90

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                                        Бойченка К.І.

суддів                                                  Журавльової Л.І.

                                                  Семендяєвої І.В.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Міхальчук О.А.

та представників сторін:

від позивача                               - Бобошко М.О., довіреність № 3 від 16.05.08,

від відповідача                              - Моругіна І.М., довіреність № 1-3/3д-33  від 04.02.08,  провідний юрисконсульт відокремленого підрозділу;

від органу виконання

судових рішень:                              - Шерстюк О.В., довіреність № 7237 від 23.09.08,  начальник ВДВС РМУЮ;

- Шевченко Г.А., довіреність № 7237 від 23.09.08,  заступник начальника  ВДВС РМУЮ;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги                               - Приватного підприємства „ГІР і К”, м. Черкаси

                                                  - Державного підприємства „Ровенькиантрацит”,

м. Ровеньки Луганської області

на ухвалу                                         в порядку ст. 121 2 ГПК України

господарського суду                     Луганської області

від                                                   21.08.08

у справі                                        №4/90 (суддя Батюк Г.М.)

за позовом                                        Приватного підприємства „ГІР і К”, м. Черкаси

до відповідача                              Державного підприємства „Ровенькиантрацит”,

м. Ровеньки Луганської області

про                                                  стягнення 1840947 грн. 24 коп.

орган виконання

судового рішення                              Відділ державної виконавчої служби

Ровеньківського міського управління юстиції,

м. Ровеньки Луганської області

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.07 у справі №4/90 позов Приватного підприємства „ГІР і К”, м. Черкаси (далі за текстом –ПП „ГІР і К”, позивач), про стягнення з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області (далі за текстом –ДП „Ровенькиантрацит”, відповідач), боргу за поставлену продукцію у сумі 1840947 грн. 24 коп. за договором поставки   №399т/15-1479гп від 30.12.05 та судових витрат по оплаті послуг адвоката у сумі 184094 грн. 72 коп., з урахуванням заяви позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, яка здана до суду першої інстанції 05.03.07 (т.1, а.с. 92), щодо відмови від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми по оплаті послуг адвоката у розмірі 184094 грн. 72 коп., задоволений частково, а саме: з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 1840947 грн. 24 коп., а також витрати по державному миту у сумі 18409 грн. 47 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., в  решті вимог провадження у справі №4/90 припинено.

На виконання вказаного рішення господарським судом Луганської області був виданий наказ від 22.03.07 №4/90, який 28.03.07 за супровідним листом від 28.03.07 №4/90 був направлений стягувачу –позивачу у справі.

У червні 2008 року позивач в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду першої інстанції зі скаргою №126 від 02.06.08, в якій просив визнати незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції по зупиненню виконавчого провадження у справі №4/90 по стягненню з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К”; зобов’язати вказаний відділ виділити провадження по виконанню наказу №4/90 господарського суду Луганської області про стягнення з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К” в окреме провадження; зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції приступити до негайного проведення виконавчих дій, необхідних для повного виконання рішення суду першої інстанції від 05.03.07 у справі №4/90; скоротити строк зупинення виконавчих проваджень з виконання наказу №4/90 господарського суду Луганської області; визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 10.07.07 ВП №4095067 з примусового виконання наказу №4/90 від 22.03.07 по стягненню заборгованості з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К”.

Під час розгляду згаданої скарги позивач неодноразово змінював свої вимоги і на час винесення оскаржуваної ухвали господарського суду Луганської області від 21.08.08 позивач просив суд першої інстанції:

-визнати незаконними з 22.05.08 дії Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції щодо зупинення виконавчого провадження з виконання наказу №4/90 від 22.03.07 про стягнення заборгованості з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К”;

- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 04.06.08 ВП №4095067 з примусового виконання наказу №4/90 від 22.03.07 про стягнення заборгованості з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К”;

- зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції здійснити виконавчі дії та заходи по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області №4/90 від 22.03.07 про стягнення заборгованості з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К”, а саме: поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №4/90 від 22.03.07; виявити належні боржнику –ДП „Ровенькиантрацит” рахунки та вклади в установах банків чи інших кредитних установах; накласти арешт на грошові кошти боржника –ДП „Ровенькиантрацит”, на рахунках та вкладах в установах банків чи інших кредитних установах, у межах суми стягнення за наказом господарського суду Луганської області №4/90 від 22.03.07,           а також з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання зазначеного наказу; звернути стягнення на грошові кошти боржника - ДП „Ровенькиантрацит” в установах банків чи інших кредитних установах, у межах суми стягнення за наказом господарського суду Луганської області №4/90 від 22.03.07, а також з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання зазначеного наказу; повідомляти стягувача –ПП „ГІР і К” по вчиненим виконавчим діям, а також направляти копії документів за адресою: а/с –2558, м. Черкаси, 18028;

- стягнути з Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції на користь ПП „ГІР і К” 1000 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката, що було прийнято до уваги судом першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №4/90 скаргу позивача №126 від 02.06.08, з урахуванням уточнень, на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Ровенькіського міського управління юстиції задоволено частково, а саме:

- визнано незаконними дії Відділу державної виконавчої служби Ровенькіського міського управління юстиції щодо зупинення виконавчого провадження з виконання наказу №4/90 від 22.03.07 про стягнення заборгованості з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К”;

- скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 04.06.08 ВП №4095067 з примусового виконання наказу №4/90 від 22.03.07 про стягнення заборгованості з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К”;

- зобов’язано Відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції здійснити виконавчі дії та заходи по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області №4/90 від 22.03.07 про стягнення заборгованості з ДП „Ровенькиантрацит” на користь ПП „ГІР і К”, а саме: поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області №4/90 від 22.03.07; виявити належні боржнику –ДП „Ровенькиантрацит” рахунки та вклади в установах банків чи інших кредитних установах; накласти арешт на грошові кошти боржника –ДП „Ровенькиантрацит”, на рахунках та вкладах в установах банків чи інших кредитних установах, у межах суми стягнення за наказом господарського суду Луганської області №4/90 від 22.03.07, а також з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання зазначеного наказу; звернути стягнення на грошові кошти боржника - ДП „Ровенькиантрацит” у межах суми стягнення за наказом господарського суду Луганської області №4/90 від 22.03.07, а також з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання зазначеного наказу в установах банків чи інших кредитних установах; повідомляти стягувача –ПП „ГІР і К” по вчиненим виконавчим діям, а також направляти копії документів за адресою: а/с 2558, м. Черкаси, 18028.

В решті вимог скарги щодо стягнення з Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції на користь ПП „ГІР і К” 1000 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката відмовлено, оскільки Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості стягнення судових витрат з учасника, який не є стороною по справі, крім того, позивачем не було надано доказів фактичного понесення зазначених витрат.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою від 21.08.08 у справі №4/90, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №181 від 21.08.08, в якій, з урахуванням доповнення №189 від 27.08.08 до своєї апеляційної скарги, просить змінити згадану ухвалу суду першої інстанції та стягнути з Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції на користь ПП „ГІР і К” 1000 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог позивач вказує на те, що, на його думку, судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали в частині відмови у задоволенні скарги щодо стягнення з Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції на користь ПП „ГІР і К” 1000 грн. судових витрат на оплату послуг адвоката, порушено приписи ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, а також не прийнято до уваги абз. 2 п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 №14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження”.

Також 26.08.08 до Луганського апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою без номеру та дати, в якій, з урахуванням доповнень б/н від 10.09.08 та уточнень 1882 від 23.09.08 до своєї апеляційної скарги, просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі № 4/90 та відмовити у задоволенні скарги позивача - ПП „ГІР і К”, обґрунтовуючи свої вимоги наступним:

-у відповідності до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” та згідно наказу Міністерства палива та енергетики України №568 від 10.11.05                             ДП „Ровенькиантрацит” станом на 19.05.08 знаходиться в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.05 №2711-ІV;

-за змістом преамбули, п. 1.2 ст. 1 згаданого Закону та враховуючи те, що відповідач є гірничим підприємством, видом діяльності якого є підземне видобування кам’яного вугілля та агломерація кам’яного вугілля, заборгованість, яку має ДП „Ровенькиантрацит” перед ПП „ГІР і К”, не повинна витікати саме з розрахунків за енергоносії; вказана заборгованість підлягає сплаті за товари, які отримав боржник для забезпечення своєї виробничої діяльності, відповідно до укладених договорів, вказаних у рішення господарського суду Луганської області від 05.03.07 у даній справі;

- Закон України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не діяв у період з 22 травня 2008 року по 04 червня 2008 року, у зв’язку з чим у Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції існував обов’язок поновити виконавче провадження та провести необхідні виконавчі дії та заходи, спрямовані на примусове виконання наказу №4/90 від 22.03.07;

- посилання позивача на правові позиції іншого місцевого господарського суду не можуть братися до уваги, оскільки рекомендації та роз’яснення по використанню чинного законодавства можуть давати тільки вищі органи судової влади України.

Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 28.08.08 прийняв до провадження обидві згадані апеляційні скарги.

Відповідно до п. 3 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.02 №04-5/366 апеляційні скарги позивача та відповідача розглядаються в одному апеляційному провадженні.

          Позивач за відзивом від 07.09.08 №193 заперечив проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі останнього, вважає ці доводи відповідача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята у повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

          Відповідач своїм відзивом б/н від 23.09.08 вважає скаргу позивача необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, через недоведеність її доводів.

          ВДВС Ровеньківського МУЮ відхилив відзивом від 23.09.08 № 7222 доводи апеляційної скарги ПП „ГІР і К”, вважаючи, що вони не відповідають фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства.   

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 28.08.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційних скарг: Приватного підприємства „ГІР і К”, м. Черкаси, №181 від 21.08.08 та Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки Луганської області, на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №4/90 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Парамонова Т.Ф., суддя –Журавльова Л.І., суддя –Семендяєва І.В.

У зв’язку з виходом на роботу судді Бойченка К.І., розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.09.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, головуючого суддю  Парамонову Т.Ф. виключено із складу колегії по розгляду апеляційних скарг у справі №4/90 та призначено до складу судової колегії головуючого суддю Бойченко К.І.

          Відповідно до ч. ч. 1, 2  ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи   представників учасників процесу у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційних скарг, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги позивача та відповідача до задоволення не підлягають, з огляду на наступне.

Доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими та такими, що суперечать фактичним обставинам даної справи та діючому законодавству.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів даної справи, рішенням господарського суду Луганської області від 05.03.07 у справі № 4/90 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 1840947 грн. 24 коп., витрати по державному миту в сумі 18409 грн. 47 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті вимог провадження у справі припинено.

Зазначена заборгованість виникла в наслідок порушення строків оплати відповідачем одержаних від позивача лісоматеріалів.

Державною виконавчою службою у м. Ровеньки 03.07.07 прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження № 4095067 за наказом господарського суду  Луганської області від 22.03.07 у справі № 4/90.

Але, 10.07.07 виконавче провадження було зупинено у зв’язку з внесенням ДП „Ровенькиантрацит” до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до вимог п. 15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”.

Виконавче провадження 29.05.08 поновлено згідно з рішенням Конституційного суду України, оприлюдненим 29.05.08 у зв’язку з усуненням підстав для зупинення.

Державною виконавчою службою у м. Ровеньки була прийнята постанова               від 04.06.08 про зупинення виконавчого провадження, оскільки згідно з пунктом 10 Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-VI  від 03.06.08 внесено зміни до пункту 3.4 статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” №2711-ІV від 23.06.05 (далі за текстом –Закон № 2711-ІV від 23.06.05) в частині продовження терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, та відповідно до п. 15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження”.

Відповідно до виписки від 20.05.08 № 141/1350 з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону № 2711-ІV від 23.06.05 станом на 19.05.08 Державне підприємство „Ровенькиантрацит” знаходилось в зазначеному реєстрі.

Висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення скарги позивача на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції відповідає діючому законодавству та обставинам справи.

          Відповідно до частини другої статті 2 Закону від 23.06.05 № 2711-IV дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

          Примусове стягнення з ДП „Ровенькиантрацит” відбувається у зв’язку з невиконанням договірних умов, наявністю заборгованості перед ПП „ГІР і К” внаслідок несвоєчасних розрахунків за отриману продукцію (лісоматеріали), а не за енергоносії.

          Крім того, слід прийняти до уваги наступне.

          Відповідно до п. 15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу  до Реєстру підприємств паливно-енергетичного  комплексу,  які  беруть участь  у  процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України  "Про   заходи,   спрямовані   на   забезпечення   сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного    комплексу".

          Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” підприємство   паливно-енергетичного   комплексу,   яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення  заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру, для внесення до Реєстру підприємство подає підтверджуючі документи, одним із яких є довідка, складена підприємством у довільній формі, про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованості із зазначенням величини і видів заборгованості станом на розрахункову дату та за останній звітний період.

          Згідно з п. 3.2.6 ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” Міністерство палива  та енергетики України протягом п'яти днів після надання розрахунковим центром переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості,  видає наказ  про затвердження такого переліку. Наказ  Міністерства  палива  та енергетики України є підставою для внесення до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, визначених переліком. Підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості, з дня видання наказу Міністерством палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь  у  процедурі   погашення заборгованості. Документом, що підтверджує участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, є виписка з Реєстру.

Наказом Міністерства палива та енергетики України  від 10.11.05 № 568 затверджений Перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. До вказаного переліку включено і відповідача у даній справі - ДП „Ровенькиантрацит”.

Разом з тим, як встановлено п. п. 1-3 Указу Президента України від 03.10.92 №493/92 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”,  з 1 січня 1993  року  нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського  управління  та  контролю і які зачіпають права, свободи й законні  інтереси  громадян  або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України. Державна реєстрація провадиться в порядку, що  визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в  статті  1  цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Згідно з п. 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 №731 (далі за текстом - Положення),  державна  реєстрація   нормативно-правового  акта  полягає  у проведенні правової експертизи на відповідність  його  Конституції та законодавству України, прийнятті  рішення про державну реєстрацію цього  акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного  державного  реєстру  нормативно-правових актів.

Відповідно до п.п. 2, 3 вказаного Положення державній реєстрації підлягають  нормативно-правові  акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або  мають міжвідомчий характер.На  державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті   уповноваженими  на   це   суб'єктами  нормотворення  у визначеній законодавством формі та за встановленою  законодавством процедурою,  що  містять  норми  права,  мають  неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку  їх  дії  (постійні  чи обмежені певним часом) та характеру відомостей,  що  в  них  містяться,  у  тому  числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими,  а  також  прийняті  в порядку експерименту.

Згідно з п. 4 Положення державній реєстрації  підлягають  нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо  в  них є одна або більше норм, що: а)  зачіпають  соціально-економічні,  політичні,  особисті та інші  права,  свободи  й  законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані  Конституцією  та  законами  України,  Конвенцією  про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року до неї, міжнародними договорами  України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою  України,  та  acquis  communautaire,  а також з урахуванням практики  Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх  реалізації; б) мають міжвідомчий  характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також підприємств, установ  і  організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Як встановлено п. 15 Положення, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади направляють  для  виконання  нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених  вимог  нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть  бути застосовані.

Таким чином, наказ Міністерства палива та енергетики України від 10.11.05 №569 „Про затвердження переліку підприємств” підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції України, а оскільки відповідної державної реєстрації не здійснювалось (навіть на момент здійснення апеляційного перегляду), наказ є таким, що не набрав чинності і тому обов’язковому виконанню не підлягає.

          З урахуванням вищевикладеного, виконавче провадження з примусового виконання наказу у даній справі зупинено неправомірно, у зв’язку з чим суд першої інстанції вірно зазначив про скасування постанови ВП № 4095067 державної виконавчої служби від 04.06.08 з покладанням на виконавчу службу обов’язків по здійсненню певних заходів щодо виконання наказу господарського суду Луганської області у даній справі (з урахуванням ухвали місцевого господарського суду від 15.09.08 про виправлення описки).

          Також є обґрунтованими посилання суду першої інстанції на те, що право позивача на отримання присудженого йому майна (грошових коштів) гарантоване Конституцією України та нормами міжнародного права.

          Статтею 1 „Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” від 20.03.52 (ратифікований 17.07.97, набув чинності 11.09.97) встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом та загальними принципами міжнародного права.

          Конституцією України у статті 41 гарантовано право кожного володіти,  користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

              Право приватної власності набувається в порядку,  визначеному законом.

              Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

          Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визначається і дії принцип верховенства права.

          Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції  України і повинні відповідати їй.

              Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

          У відповідності до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

          Таким чином, дія Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не може поширюватись на всі стосунки підприємства (які у відповідності до вказаного закону відносяться до сфери його дії), з боржниками чи кредиторами, крім тих, що мають відношення до розрахунків за енергоносії чи енергію, оскільки веде до прямого порушення права власності.

Доводи апеляційної скарги позивача також є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами даної справи. Позивач не надав суду першої інстанції доказів понесення фактичних витрат на послуги адвоката в сумі 1000 грн. 00 коп.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливості стягнення судових витрат з учасника судового процесу, який не є стороною у справі.

Доповнення до апеляційної скарги позивача № 189 від 27.08.08 містять не обґрунтування вимог апеляційної скарги позивача, а обґрунтування правомірності винесення ухвали про незаконне зупинення виконавчого провадження органом Державної виконавчої служби.

З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційних скарг позивача та відповідача судовою колегією залишаються поза увагою.  

За таких обставин колегія суддів Луганського апеляційного господарського суду залишає оскаржувану ухвалу господарського суду Луганської області без змін, а апеляційні скарги позивача та відповідача –без задоволення.

          Оскільки Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” не передбачено сплату державного мита за оскарження ухвал господарського суду, то помилково сплачене ДП „Ровенькиантрацит” державне мито за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду від 21.08.08 у справі № 4/90, яка винесена в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, слід повернути ДП „Ровенькиантрацит” за платіжним дорученням  №1906 від 22.08.08, яке знаходиться у матеріалах цієї справи.

Керуючись ст. ст. 43, 47, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства „ГІР і К”, м. Черкаси, №181 від 21.08.08 на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №4/90 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Ровенькиантрацит”,  м. Ровеньки Луганської області, на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №4/90 залишити без задоволення.

3.Ухвалу господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №4/90 залишити без змін.

            4.Повернути Державному підприємству „Ровенькиантрацит”, вул. Комуністична, буд. 6, м. Ровеньки Луганської області, 94700, ідентифікаційний код №32320704, з Державного бюджету України, рахунок 31118095700006, код бюджетної класифікації 22090200, МФО 804013, банк УДК у м. Луганську ГУДКУ у Луганській області, помилково сплачене при поданні до Луганського апеляційного господарського суду апеляційної скарги державне мито у сумі 42 грн. 50 коп. за платіжним дорученням №1906 від 22.08.08, яке знаходиться у матеріалах справи №4/90.

Підставою повернення з Державного бюджету України державного мита є дана постанова, засвідчена гербовою печаткою Луганського апеляційного господарського суду.    

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та надсилається сторонам у справі в п’ятиденний строк з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                            К.І. Бойченко

Суддя                                                                                 Л.І. Журавльова

Суддя                                                                                І.В. Семендяєва