"24" січня 2013 р.

Справа №2-331/2011

Провадження по справі №2/150/7/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

24 січня 2013 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Діденко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чернівецького районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер - Агро» про витребування та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11 травня 2007 року між ним як орендодавцем та ТОВ «Дністер - Агро» смт. Вендичани Могилів - Подільського району Вінницької області як орендарем було укладено договір оренди №81 земельної ділянки, належної ОСОБА_1 згідно державного акту серії ЯА, №801413 на праві приватної власності. Однак, договір оренди є неукладеним, сторонами в належній формі не було досягнуто згоди з усіх істотних умов, крім того, відповідачем порушуються умови договору, зокрема, щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тому ОСОБА_1, являючись законним володільцем земельної ділянки просить повернути належну йому земельну ділянку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності. позов підтримав, просив його задовольнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з*явився, повідомлені ним причини неявки визнані судом неповажними.

Відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги думку представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно статті 35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов*язані із орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Встановлено, що 11 травня 2007 року між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Дністер - Агро» смт. Вендичани Могилів - Подільського району Вінницької області як орендарем було укладено договір оренди №81 земельної ділянки, належної ОСОБА_1 згідно державного акту серії ЯА, №801413 на праві приватної власності /а.с. 9/. Згідно укладеного договору орендодавцем надано орендарю - ТОВ «Дністер - Агро» смт. Вендичани Могилів - Подільського району у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,1463 га ріллі, розташовану на території Вила - Ярузької сільської ради Чернівецького району.

Зазначений договір оренди земельної ділянки укладено терміном на 10 /десять/ років.

Згідно п.12 Договору, земельна ділянка передається в оренду відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення (п.13). Також, в договорі визначено, що орендодавець вправі вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з цим договором, дотримуватись екологічної безпеки землекористування шляхом додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства України, державних та місцевих стандартів, норм та правил використання землі ( п. 22.1 (а,б). Визначено й обов'язки орендодавця, також права і обов'язки орендаря (п.п.22.3-22.4 договору), якими передбачено, що орендар зобов*язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, не допускати погіршення екологічного стану та родючості земельної ділянки, дотримуватись чинного земельного та екологічного законодавства. Зміну цільового та функціонального призначення орендованої земельної ділянки проводити згідно з чинним законодавством. Зміна умов договору і припинення його дії шляхом розірвання можливо лише за взаємною згодою сторін, або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною умов договору (п.п.25-26 договору).

Відповідно до умов договору ( п.9) розмір орендної плати становить 1,5% відсотків визначеної нормативної вартості земельної ділянки. Розмір орендної плати переглядається сторонами за умовами проведення індексації, затвердженої Кабінетом Міністрів України (відповідно до рівня інфляції), в період її оголошення, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Вказаний договір зареєстровано в органі Державної реєстрації (ДЗК) Чернівецького району, та внесено у Державний реєстр земель.

В порушення Указу Президента України № 725/2008 від 19 серпня 2008 року «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», яким передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щорічно в розмірі 3 % від проіндексованої грошової оцінки земельної ділянки, відповідач - ТОВ «Дністер Агро» здійснювало сплату орендної плати за використання земельної ділянки в розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки земель та без урахування індексу інфляції протягом 2007-2011 років.

Відповідно до ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов*язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами для припинення права користування земельною ділянкою є використання земельної ділянки способом, який суперечить екологічним вимогам, зокрема порушення технологій обробітку землі, що призводить до заростання сільськогосподарських угідь.

Відповідно до ст. 13,15, 21,24,25 Закону України " Про оренду землі " за договором оренди землі орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, забезпечуючи збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів норм і правил, не допускаючи їх істотних порушень та своєчасно сплачуючи орендну плату з урахуванням індексу інфляції у формі та в строки встановлені договором, а в разі зміни умов договору своєчасно попереджати орендодавця.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про оренду землі», зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст., ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених в договорі.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч.4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

В договорі оренди №81 від 11.05.2007 року, який є предметом спору, в порушення вище зазначених положень Закону України «Про оренду землі», до підписаних сторонами документів не долучено планів або схем земельних ділянок, які передаються в оренду, їх кадастрових планів та актів визначення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), відсутні відомості про об*єкт оренди (місце розташування земельної ділянки, що передається в оренду), що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості, проект відведення земельної ділянки.

Крім цього, в укладеному договорі оренди не проведено його зміни, що передбачені Законом України «Про оренду землі», зокрема, в договорі не міститься інформація (істотні умови договору) про передачу у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до змісту ст.651 ЦК України та ч.3 ст.31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року розірвано може бути лише укладений договір.

Зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України слідує, що недійсним може бути визнано, так само як і розірвано, лише укладений договір.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» звернено увагу судів на те, що в разі передчасної передачі на виконання юридично ще неукладеного договору майна право на це майно у набувача не виникає і власник може витребувати його в порядку, встановленому главою 83 ЦК України («Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави»).

Вище наведене дає підстави суду вважати договір оренди земельної ділянки №81 від 11.05.2007 року неукладеним, оскільки, при його укладенні між сторонами не досягнуто та не передбачено усіх істотних умов договору, відповідно не породжує для його сторін прав та обов*язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документальному оформленні.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п.2 ч.3 cт.1212 ЦК України).

Таким чином, ТОВ «Дністер - Агро» користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави, тому ОСОБА_1 як законний володілець вправі вимагати повернення у товариства безпідставно набутого майна.

Оскільки, договір №81 оренди земельної ділянки від 11.05.2007 року є неукладеним, не підлягав державній реєстрації, крім того ОСОБА_1, являючись власником земельної ділянки, не має можливості в повній мірі здійснити свої права власника та розпорядитись на власний розсуд належною йому земельною ділянкою, а тому позовні вимоги щодо витребування у ТОВ «Дністер - Агро» земельної ділянки та повернення її ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 321 Цивільного кодексу України також передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов*язаних із розглядом справи.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 91 грн. 10 коп., про що свідчить квитанція від 08.11.2011 року /а.с. 1/.

Вище зазначене дає суду законні підстави для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з позовом.

На підставі ст., ст.215, 321, 651, 1212, 1213 ЦК України, ст., ст.15, 31 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року, керуючись ст. 10, 11, 60, 81, 88, 212-215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер - Агро» смт. Вендичани Могилів - Подільського району Вінницької області земельну ділянку (загальною площею 3,1463 га ріллі), розташовану на території Вила - Ярузької сільської ради Чернівецького району Вінницької області, належну ОСОБА_1 згідно державного акту серії ЯА, №801413 на праві приватної власності та повернути ОСОБА_1.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер - Агро» смт. Вендичани Могилів - Подільського району Вінницької області на користь позивача судовий збір в розмірі 91 грн. 10 коп.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення установлених строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя: Цимбалюк Л.П.