АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа №22- ц/796/2917/2013
Головуючий у 1-й інстанції - Колдіна О.О.
Доповідач - Кирилюк Г.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого - Кирилюк Г.М.
суддів: Вербової І.М., Панченка М.М.
при секретарі Мікітчак А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання дій (бездіяльності) щодо нарахування заборгованості за спожиту електроенергію незаконними, встановлення відсутності заборгованості, за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Київенерго» - Пархоменко Ірини Сергіївни на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року,-
встановила:
У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд визнати незаконними дії (бездіяльність) Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (надалі - ПАТ «Київенерго») щодо нарахування заборгованості за спожиту електроенергію по квартирі АДРЕСА_1 та встановити відсутність станом на 02.02.2012 р. заборгованості за спожиту електроенергію по вказаній квартирі. Просив відшкодувати судові витрати, а також витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що станом на 02.02.2012 р. у нього була відсутня будь-яка заборгованість за спожиту електричну енергію, а відповідач, відновивши електропостачання до вищевказаної квартири, підтвердив дану обставину. Разом з тим, 10.02.2012 р. він отримав попередження №27366 про припинення постачання електричної енергії, згідно якого станом на 01.01.2012 р. існує заборгованість в сумі 355,82 грн.
Оскільки у нього відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію, що не заперечується самим відповідачем, дії останнього щодо її нарахування носять протиправний характер та порушують його права, як споживача.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року позов задоволено частково.
Визнано дії ПАТ «Київенерго» щодо нарахування заборгованості за спожиту електроенергію по квартирі АДРЕСА_1 неправомірними.Стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 107,30 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «Київенерго» просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м Києва від 10 грудня 2012 р. та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Посилається на порушення судом норм матеріального права, а саме п. 20 Правил користування електричною енергією, ч.2 ст. 24 Закону України «Про електроенергетику», ст. 16 ЦК України, а також норм процесуального права в частині надання належної оцінки письмовим доказам по справі та відшкодуванню судових витрат.
Зазначив, що повідомлення про наявність боргу носило інформаційний характер. Правова природа суми боргу судом не досліджувалась. Представниками ПАТ «Київенерго» складено акт звіряння від 10.05.2012 р. №04087207810, згідно якого станом на 18.04.2012 р. заборгованість за спожиту електричну енергію у позивача відсутня, що свідчить про відсутність предмету спору на час розгляду справи.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала та просить її задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої станції залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи сторін та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Статтею 303 ч.1 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги та визнаючи дії відповідача щодо нарахування заборгованості за спожиту електроенергію неправомірними, суд першої інстанції виходив з того, що після підключення 02.02.2012 р. позивача до електропостачання, отримання позивачем 10.02.2012 р. письмового попередження про припинення постачання електричної енергії, оскільки станом на 01.01.2012 р. наявна заборгованість на суму 355,82 грн., є порушенням його прав, як споживача електричної енергії.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357.
Закон України «Про електроенергетику» визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини,
пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням
енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією
та захистом прав споживачів і працівників галузі.
Правилами користування електричною енергією для населення (далі - ПКЕЕН) регулюють відносини між громадянами (далі - споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Згідно договору купівлі-продажу від 03.12.1993 року ОСОБА_5, перебуваючи з 16.12.1981 року у шлюбі з позивачем, придбала квартиру АДРЕСА_1
Як вбачається з матеріалів справи , енергопостачання по вказаній квартирі відбувається за особовим рахунком НОМЕР_1 Договір про користування електричною енергією відсутній, що є порушенням вимог пункту 3 ПКЕЕН.
Згідно акту звіряння (проекту) №1/04087207810 від 03.08.2011 р., в період з 19.01.2003 р. по 29.07.2011 р. заборгованість за спожиту електроенергію по вищевказаній квартирі становить 355,82 грн. (а.с.13).
Своїм листом від 19.09.2011 р. №048-31-12056 відповідач повідомив позивача, що 23.09.2011 р. будуть проводитись роботи з підключення до електромережі квартир АДРЕСА_1 Позивача запрошено до СВП «Енергозбуд» для звіряння розрахунків та складання відповідних документів (а.с.20).
Листом від 21.10.2011 р. №048-31-14313 відповідач повідомив позивача, що виконати роботи з підключення вказаних квартир до електромережі не вдалось через відсутність їх мешканців. На лист СВП «Енергозбуд» від 04.10.2011 р. №048-31-13107 щодо узгодження дати та часу відновлення електропостачання і звіряння розрахунків відповіді не дано. Позивача запрошено до СВП «Енергозбуд» для звіряння розрахунків та складання відповідних документів (а.с. 21).
У відповідь на письмове звернення позивача від 22.11.2011 р. щодо наявності або відсутності заборгованості за спожиту електроенергію, відповідач надав відповідь від 09.12.2011 р. №048-31-16653 та акт звіряння (проект) №1/04087207810 від 03.08.2011 р., згідно якого заборгованість становить 355,82 грн. (а.с.24).
Листом від 05.01.2012 р. №048-31-83 відповідач знову повідомив позивача про неможливість відновлення електропостачання у зв'язку з відсутністю мешканців та запросив позивача до СВП «Енергозбуд» для звіряння розрахунків та складання відповідних документів (а.с.25).
02.02.2012 р. електропостачання до вищевказаної квартири було відновлено (а.с. 26,27).
Відповідно до п. 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов'язаний надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показанням приладу обліку.
Відповідно до п. 27 ПКЕЕН у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документів, та неотримання енергопостальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії.
Надіслання на адресу позивача повідомлення про нездійснення за 3 місяці жодної оплати за спожиту електричну енергію, яке носить інформаційний характер, а також попередження №27366 про те, що станом на 01.01.2012 р. за вищевказаною адресою рахується заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 355,82 грн., за відсутності доказів звіряння розрахунків та складання відповідних документів, не можуть бути розцінені судом як незаконні дії.
При цьому суд враховує і ту обставину, що внаслідок повідомлення позивача про заборгованість, прав останнього, як споживача послуг, відповідачем не порушено.
Так, відповідно до ст. 25 Закону України «Про електроенергетику» споживачі електричної енергії мають право, зокрема, на отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання; отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами; відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством. Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм
реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, законами
України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції», «Про енергозбереження», іншими нормативно-правовими актами.
Вказаними нормативно-правовими актами не передбачено такого способу захисту прав та інтересів споживача електричної енергії, як визнання дій (бездіяльності) щодо нарахування заборгованості незаконними.
Не передбачено такого способу захисту прав у правовідносинах з особою, яка не є суб'єктом владних повноважень, і ст. 16 ЦК України.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про визнання дій відповідача незаконними підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині встановлення відсутності заборгованості станом на 02.02.2012 р. за спожиту електроенергію по квартирі АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з відсутності на час розгляду справи з цього приводу предмету спору, оскільки вказаний факт встановлено актом звірки від 10.05.2012 р.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції в цій частині, яке апелянтом по суті не оскаржується, та вважає за необхідне залишити його без змін.
Оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі, підлягає скасуванню судове рішення в частині стягнення на його користь судового збору та витрат на правову допомогу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь відповідача з позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 53 грн. 65 коп.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316,317,319 ЦПК України, судова колегія,-
Вирішила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року в частині задоволення вимог про визнання незаконними дій Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо нарахування заборгованості за спожиту електроенергію по квартирі АДРЕСА_1, стягнення судового збору та витрат на правову допомогу скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В решті рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2012 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» витрати по сплаті судового збору в сумі 53 грн. 65 коп. ( п'ятдесят три гривні шістдесят п'ять копійок).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: