УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 11/796/638/2013 Головуючий у 1-ій інстанції -Осаулов А.А.
Категорія - ч.2 ст.185 КК України Доповідач - Верховець Т.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Верховець Т.М.,
суддів Ковальської В.В., Кияшка О.А.,
за участю прокурора Отроша В.М.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 (в інтересах засудженого ОСОБА_2.) на вирок Шевченківського суду м. Києва від 21 лютого 2012 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
Цим вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимий:
- 30.09.2008 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання, з іспитовим строком на 2 роки,
засуджений за ч.2 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2008 року остаточно призначено покарання у виді 3 (трьох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд, до вступу вироку в законну силу. В строк відбування покарання зараховано термін перебування його під вартою з 09.03.2009 року по 28.07.2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 536 грн. 20 коп. за проведення експертиз.
По справі вирішено питання речових доказів.
Згідно вироку суду, 09.03.2009 року близько 03 год. 10 хв. ОСОБА_2, перебуваючи неподалік зупинки громадського транспорту по вул. Мельникова в м. Києві, поблизу станції метро «Дорогожичі», помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_5, який в стані алкогольного сп'яніння сидів на лавочці зупинки громадського транспорту і спав. В ногах у нього, на землі лежав мобільний телефон марки «Нокіа-6233» в корпусі чорного кольору. Вказаний телефон випав з кишені потерпілого при невстановлених досудовим слідством обставинах.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення крадіжки чужого майна, а саме мобільного телефону, ОСОБА_2 близько 03 год. 15 хв. 09.03.2009 року підійшов ближче до потерпілого, який спав та, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно та повторно викрав, піднявши з землі та поклавши у свою кишеню, чуже для нього майно - мобільний телефон марки «Нокіа-6233» чорного кольору, вартістю, згідно висновку експерта № 3855 від 30.04.2009 року, 1 319 грн. 67 коп. із сім-картою оператора мобільного зв'язку «ДіДжус», вартістю 20 грн., а всього на загальну суму 1 339 грн. 67 коп.
Після цього ОСОБА_2 з місця злочину з викраденим майном зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоди на загальну суму 1 339 грн. 67 коп.
В апеляції захисник ОСОБА_3 (в інтересах ОСОБА_2.), просить вирок суду скасувати, а справу повернути прокурору на додаткове розслідування. Апелянт зазначає, що досудове слідство було проведено з грубим порушенням вимог ст.ст.22, 64 КПК України, під час проведення дізнання і досудового слідства працівникам правоохоронних органів до ОСОБА_2 застосовували незаконні методи ведення дізнання та слідства, що призвело до написання ним пояснень про його причетність до таємного викрадення мобільного телефону. Крім того, під час проведення досудового слідства також не були встановлені всі можливі свідки та очевидці подій 09.03.2009 року; не зібрані дані, які характеризують особу потерпілого; не проведені очні ставки, відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2, потерпілим ОСОБА_5, свідками - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, тобто не проведені всі можливі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, направленні на встановлення істини по справі.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти апеляції захисника, засудженого ОСОБА_2, який підтримав апеляцію захисника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши засудженому останнє слово, колегія суддів
вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена.
У роз'ясненнях, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" від 29 червня 1990 року № 5 з наступними змінами, вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного.
Зазначених вимог кримінально-процесуального закону судом першої інстанції не дотримано.
Суд першої інстанції виклав у вироку, в формулюванні обвинувачення визнаного судом доведеним, інші обставини ніж ті, які були встановлені органом досудового слідства та інкриміновані ОСОБА_2 При цьому суд не навів у вироку мотивів якими він керувався при зміні обвинувачення, як не навів і належних доводів.
Так, згідно постанови про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_2 від 07.05.2009 року (а.с. 65 - 66, т.1) та обвинувального висновку (а.с. 102 - 108, т.1) ОСОБА_2 близько 03 год. 10 хв., 09.03.2009 року на зупинці громадського транспорту по вул. Мельникова в м. Києві, поблизу станції метро «Дорогожичі», у ОСОБА_5, який там спав на лавці, з кишені штанів останнього таємно викрав мобільний телефон «Нокіа - 6233», в корпусі чорного кольору, вартістю 1400 грн., із сім-картою оператора мобільного зв'язку «ДіДжус», вартістю 20 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 420грн.
Суд же встановив, що ОСОБА_2 близько 03 год. 10 хв. 09.03.2009 року підійшов до потерпілого, який спав та, діючи умисно з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно та повторно викрав, піднявши з землі та поклавши у свою кишеню, чуже для нього майно на загальну суму 1 339 грн. 67 коп. - мобільний телефон марки «Нокіа-6233» чорного кольору, вартістю, згідно висновку експерта № 3855 від 30.04.2009 року, 1 319 грн. 67 коп. із сім-картою оператора мобільного зв'язку «ДіДжус», вартістю 20 грн., який випав з кишені потерпілого при невстановлених досудовим слідством обставинах.
Крім того, суд докази, які зазначені в обвинувальному висновку ретельно не дослідив та не дав їм належної оцінки, обмежившись лише поверхневим допитом свідків та вибірковим оголошенням матеріалів справи.
Також, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому органом досудового слідства злочині не визнав та пояснив, що мобільний телефон він дійсно знайшов біля лавочки на зупинці громадського транспорту по вул. Мельникова в м. Києві, поблизу станції метро «Дорогожичі», але потерпілого чи інших осіб там не було, а телефон він підняв із землі, щоб у подальшому повернути його власнику.
Ці показання підсудного суд належним чином не перевірив та оцінки їм не дав.
З огляду на зазначене, вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2012 року не може вважатися законним і обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Під час нового розгляду справи суду необхідно з урахуванням наведеного повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи у своїй сукупності, дати їм належну оцінку, на підставі чого прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року, ст.ст. 365, 366 КПК України (1960р.), колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 21 лютого 2012року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
С У Д Д І :
________________ __________________ __________________
Верховець Т.М. Кияшко О.А. Ковальська В.В.