СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року Справа № 5020-1276/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля В.М.,

суддів Антонової І.В.,

Воронцової Н.В.,

за участю представників сторін:

представник позивача: Лисенко Ольга Павлівна, довіреність № б/н від 06.02.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Інтермаш";

представник відповідача: Молчанов Антон Олександрович, довіреність № б/н від 01.10.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-виробнича компанія "Промспецмаш"

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 14 січня 2013 року у справі № 5020-1276/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" (вул. Звенигородське шосе, 6, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000)

до товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш"

(пр. Жовтневої Революції, 32, кв. 654, м. Севастополь, 99038)

(пл. Повсталих, 4, Новий бульвар, оф. 201-202, м. Севастополь, 99008)

про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 423641,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш", у якому просило розірвати договір поставки № 1307/11 від 13 липня 2011 року та стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" 384720,00 грн. заборгованості, 30506,89 грн. пені, 6017,63 відсотків та 2396,48 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" договірних зобов'язань.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14 січня 2013 року у справі № 5020-1276/2012 (суддя Плієва Н.Г.) у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив с того, що покупець був належним чином повідомлений про місце поставки (місто Кривий ріг, склади постачальника) та про дати поставки конкретних партій продукції (з урахуванням часу оплати). Одночасно, позивачем не було надано доказів того, що після оплати авансу за продукцію він звертався на склад відповідача із вимогою видати йому товар, та відповідачем йому було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду міста Севастополя скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" 384720,00 грн. попередньої оплати, 30506,89 грн. пені, 6017,63 грн. відсотків та 2396,48 грн. інфляційних. В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору поставки № 1307/11 від 13 липня 2011 року рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована порушенням господарським судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, а також невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом першої інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин статті 693 та 1212 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати в сумі 384720,00 грн., перерахованої за договором № 1307/11, а також 30506,89 грн. пені, 6017,63 грн. відсотків та 2396,48 грн. інфляційних.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2013 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 березня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Заплава Л.М. здійснена заміна судді Заплава Л.М. на суддю Антонову І.В.

Від товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" до Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" просить апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Севастополя залишити без змін.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" (Покупець) 13 липня 2011 року був укладений договір поставки № 1307/11.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 вказаного договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах, визначених договором. Загальна вартість, кількість, номенклатура продукції зазначаються в специфікаціях до договору. Кожна специфікація є невід'ємною частиною договору з дат її підписання.

13 липня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" та товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" до договору поставки було підписано Специфікацію № 1, загальна сума якої складала 189600,00 грн.

Згідно Специфікації № 1 Постачальник повинен поставити Покупцю продукцію, а саме:

- сектор зубчатий (ГС 1501.00.00.01) у кількості 16 шт. ціною 3000,00 грн. без ПДВ за 1 шт.;

- блок (ГС 1501.02.01.01) у кількості 24 шт. ціною 3800,00 грн. без ПДВ за 1 шт.;

- барабан (ГС 1501.02.02.01) у кількості 4 шт. ціною 4700,00 грн. без ПДВ за 1 шт.

03 жовтня 2011 року до Специфікації № 1 було підписано додаткову угоду, якою зменшено загальну суму продукції, що поставляється, до 153960,00 грн. та визначено, що поставка буде проводитися двома партіями:

- партія № 1 на загальну суму 56520,00 грн. поставляється на протязі 5-ти робочих днів з дати підписання Специфікації № 1;

- партія № 2 на загальну суму 97440,00 грн. поставляється на протязі 10-ти робочих днів з моменту повної оплати покупцем Специфікації № 1.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що продукція поставляється на умовах ЕХW - склад Постачальника м. Кривий Ріг, згідно з правилами „Інкотермс" в редакції 2010 року.

Відповідно до пункту 4 вказаної додаткової угоди доплата в розмірі 21240,00 грн., в тому числі ПДВ, здійснюється Покупцем протягом 15 робочих днів з часу підписання Специфікації.

29 серпня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" та товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" було узгоджено Специфікацію № 2 до договору поставки № 1307/11 від 13 липня 2011 року.

За вказаною Сертифікацією № 2 Постачальник повинен поставити Покупцю продукцію на загальну суму 756000,00 грн., а саме:

- барабан підйому без підшипникових вузлів (КМГ 20.04.00.00 СБ) у кількості 3 шт. ціною 105000,00 грн. без ПДВ за 1 шт.;

- барабан замикання без підшипникових вузлів (КМГ 20.04.00.00-01 СБ) у кількості 3 шт., ціною 105000,00 грн. без ПДВ за 1шт.

Додатковою угодою, підписаною сторонами 03 жовтня 2011 року до Специфікації № 2, зменшена загальна сума до 504000,00 грн. та кількість продукції, а саме:

- барабан підйому без підшипникових вузлів (КМГ 20.04.00.00 СБ) у кількості 2 шт. ціною 105000,00 грн. без ПДВ за 1 шт.;

- барабан замикання без підшипникових вузлів (КМГ 20.04.00.00-01 СБ) у кількості 2 шт. ціною 105000,00 грн. без ПДВ за 1шт.

Поставка товару здійснюється двома партіями по два барабана (барабану підйому без підшипникових вузлів (КМГ 20.04.00.00 СБ) та барабану замикання без підшипникових вузлів (КМГ 20.04.00.00-01 СБ).

Строк поставки першої партії - 30 робочих днів з дати оплати авансу, другої партії продукції - 10 робочих днів з дати відвантаження першої партії. Відвантаження партії продукції здійснюється після доплати Покупцем 30% вартості партії продукції, що підлягає постачанню.

Додатковою угодою також визначено, що продукція поставляється на умовах ЕХW - склад Постачальника м. Кривий Ріг, згідно з правилами „Інкотермс" в редакції 2010 року.

Пунктом 3 вказаної додаткової угоди передбачено, що аванс в розмірі 70% суми даної Специфікації в розмірі 352800,00 грн., у тому числі ПДВ, здійснюється Покупцем протягом 15 робочих днів з дати підписання Специфікації. Залишок в розмірі 30% суми Специфікації сплачується Покупцем рівними частками в розмірі 75600,00 грн., в тому числі за кожну партію продукції, що поставляється.

15 грудня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" та товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" підписано додаткову угоду до договору поставки, якою визначена відповідальність сторін за неналежне виконання умов Договору. Зокрема, пункти 8.3. і 8.4. договору викладено у наступній редакції: за прострочення поставки продукції Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення.

Покупець зазначає, що ним було здійснено оплату за Сертифікацією № 1 на суму 153960,00 грн. платіжними дорученнями № 725 від 15 липня 2011 року на суму 47400,00 грн., № 829 від 09 серпня 2011 року на суму 85320,00 грн. та № 1379 від 02 грудня 2011 року на суму 21240,00грн.

В свою чергу, Постачальником 04 жовтня 2011 року за накладною № 54 поставлена перша партія товару за Специфікацією № 1 на загальну суму 56520,00 грн.; 22 грудня 2011 року за накладною № 61 здійснена часткова поставка другої партії за Специфікацією № 1 на суму 42720,00грн, а всього поставлено за Специфікацією № 1 продукцію на загальну суму 99240,00 грн.

Покупцем також було оплачено відповідачу аванс на суму 280000,00 грн., у тому числі платіжним дорученням № 948 від 29 серпня 2011 року у розмірі 115000,00 грн. і платіжним дорученням № 1380 від 02 грудня 2011 року у розмірі 165000,00 грн., проте відвантаження продукції Постачальником здійснено не було.

04 квітня 2012 року платіжним дорученням № 375 на підставі рахунку № 10 від 04 квітня 2012 року Покупцем здійснено оплату на користь Постачальника в сумі 50000,00 грн. за комплект опор та основу, проте поставка замовленої продукції також не здійснена.

Неналежне виконання Постачальником договірних зобов'язань стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" до господарському суду міста Севастополя з цим позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини, що виникли з договору поставки, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Відповідно до розділу 1 договору поставки № 1307/11 від 13 липня 2011 року предметом цього договору є відносини щодо постачання товариством з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш" та купівлі товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" продукції у порядку та за цінами, передбаченими Специфікаціями до договору та додатковими угодами.

З матеріалів справи, а саме з специфікацій, які є невід'ємними частинами договору поставки № 1307/11 від 13 липня 2011 року (в остаточній редакції), вбачається, що сторонами було узгоджено й загальну вартість, й кількість, й номенклатуру продукції, строки та місце її постачання - умови EXW - склад постачальника м. Кривий Ріг.

З матеріалів справи вбачається, що Покупцем протягом дії договору поставки № 1307/11 від 13 липня 2011 року неодноразово були порушені умови договору, а саме прострочення оплати продукції згідно з пунктом 4 Специфікації № 1 в розмірі 85320,00 грн. на 22 дні та прострочення доплати згідно з пунктом 4 додаткової угоди до Специфікації № 1 у розмірі 21240,00 грн. на 7 днів.

За Специфікацією № 2 Покупець взагалі відмовився від сплати іншої частини авансу в розмірі 414000,00 грн. в період з 01 вересня 2011 року по 05 вересня 2011 року та в порушення вимог пункту 3 додаткової угоди до Специфікації № 2 Покупець лише 02 грудня 2011 року сплатив Постачальнику 165000,00 грн., що у сукупності з попереднім платежем склало 280000,00 грн. та на 72800,00 грн. менше, ніж авансовий платіж у 70% суми специфікації (352000,00 грн.)

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неналежне виконання Покупцем своїх зобов'язань за договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 3 статті 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 1 статті 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Отже, оскільки Покупець (кредитор) прострочив виконання зобов'язання щодо сплати за продукцію, що мала бути поставлена за Специфікацією № 1 та Специфікацією № 2, Постачальник (боржник) не може вважатися таким, що прострочив поставку товару.

Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на те, що він не був належним чином повідомлений про дату та місце постачання товару, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Як вже зазначалось, специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору поставки № 1307/11 від 13 липня 2011 року (в остаточній редакції), було узгоджено й загальну вартість, й кількість, й номенклатуру продукції, строки та місце її постачання - умови EXW - склад постачальника м. Кривий Ріг.

Пунктами А.4, Б.4, А.7 та Б.7 умови ЕХW Інкотермс-2010 закріплено, що Постачальник зобов'язаний в обумовлену дату або в межах обумовленого строку надати не відвантажений в будь-який транспортний засіб товар в розпорядження Покупця в названому в договорі місці поставки. При відсутності в договорі таких вказівок Постачальник зобов'язаний здійснити поставку в звичайні для поставки аналогічних товарів місце і термін. Якщо сторони не домовились про будь-який конкретний пункт в названому місці поставки і/або таких пунктів декілька, то Постачальник може обрати найбільш сприятливий для нього пункт в місці поставки. Покупець зобов'язаний прийняти поставку товару як тільки товар наданий в його розпорядження у відповідності до пунктів А.4 і А.7. та Б.7.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч наведеним нормам чинного процесуального законодавства позивачем не надано належних доказів того, що після оплати авансу за продукцію він звертався на склад відповідача із вимогою видати йому товар, та відповідачем йому було відмовлено.

Навпаки, з матеріалів справи вбачається та не заперечується Покупцем, що ним було прийнято поставлену Постачальником партію № 1 та часткову поставку партії № 2 за специфікацією № 1, що підтверджується доданими до позову видатковими накладними № 54 від 04 жовтня 2011 року та № 61 від 22 грудня 2011 року.

Таким чином, Покупець погодився з місцем та строком поставки, які були узгоджені сторонами у специфікаціях та додаткових угодах до них, а також був належно поінформований щодо них, та не мав будь-яких труднощів, пов'язаних з обраним способом прийняття поставок.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на положення статті 1212 Цивільного кодексу України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказаною статтею передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що спірна сума грошових коштів була отримана відповідачем в якості оплати поставок за договором, дійсність якого не оспорена, в період дії договору № 1307/11 від 13 липня 2011 року та супроводжується зустрічним прийняттям з боку позивача партії № 1 та частини партії № 2 за Специфікацією № 1.

Крім того, звертаючись до господарського суду з даним позовом, товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" в якості підстав позову вказувало на те, що відповідачем порушений обов'язок щодо поставки товару у строки, встановлені договором поставки № 1307/11 від 13 липня 2011 року.

Посилання на інші підстави позову (безпідставність утримання відповідачем грошових коштів, які були отримані за договором, строк дії якого сплив) були заявлені позивачем вже після початку розгляду справи по суті.

Але, згідно з нормами чинного Господарського процесуального кодексу України та пунктом 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право позивача на зміну підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.

Отже, виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" щодо застосування до спірних відносин положень статті „Загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави".

За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

Отже, вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш", викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя від 14 січня 2013 року у справі № 5020-1276/2012 відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополь від 14 січня 2013 року у справі № 5020-1276/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.М. Коваль

Судді І.В. Антонова

Н.В. Воронцова

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційне підприємство „Інтермаш"

(вул. Звенигородське шосе, 6, м. Олександрія, Кіровоградська обл., 28000)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш"

(пр. Жовтневої Революції, 32, кв. 654, м. Севастополь, 99038)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Промспецмаш"

(пл. Повсталих, 4, Новий бульвар, оф. 201-202, м. Севастополь, 99008)