Справа № 1кс/2078/13

Провадження № 11сс/782/214/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«25» березня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

Головуючого судді: Руденка В.В.

суддів: Мариніна О.В., Бас О.Є.

при секретарі: Пікулік М.Є.

з участю прокурора: Кравець О.О.

захисника підозрюваного: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Ленінського району м.Луганська на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду від 15 березня 2013 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, має освіту 8 класів, працює водієм ТОВ «Марс», не одружений, раніше засуджений вироком Северодонецького міського суду Луганської області від 12.01.2012 року за ч.3 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до одного року позбавлення волі, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

в с т а н о в и л а:

Органом досудового розслідування було встановлено, що 25.02.2013 року ОСОБА_2, перебуваючи на ділянці місцевості на кв.Мирний м.Луганська здійснив збут особливо небезпечного наркотичного засобу - опію. Даний факт було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030050001225 від 25.02.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

10.03.2013 року в ході виконання доручення слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області, співробітниками УКР ГУМВС України у Луганській області був здійснений контроль за вчиненням злочину (оперативна закупівля), в ході якого ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_2 5 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу - опію.

13.03.2013 року о 21 годині 45 хвилин СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 був затриманий у порядку ст.208 КПК України за підозрою у скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.

14.03.2013 року СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 було оголошено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

14.03.2013 року СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України у Луганській області ОСОБА_2 був допитаний як підозрюваний в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, від дачі показань останній відмовився.

14.03.2013 року слідчий СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області звернувся з клопотанням, погодженого з прокурором Ленінського району м.Луганська, до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2.

Ухвалою Ленінського районного суду від 15 березня 2013 року задоволено клопотання слідчого СВ Ленінського РВ ЛМУ ГУМВС України в Луганській області та обрано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та встановлено йому заставу в розмірі 80 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто - 91 760 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ. В разі внесення застави покладено на ОСОБА_2 обов'язки згідно п.1,2,3 ч.5 ст.194 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, прокурором подана апеляційна скарга, з доповненнями, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Апелянт вважає, що при прийнятті рішення про встановлення застави, судом не правильно тлумачено закон, що суперечить його точному змісту, а саме не враховано обставини того, що при внесенні застави у розмірі встановленому слідчим суддею підозрюваний може не тільки знищити, сховати речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а й продовжувати незаконні дії, пов'язані з придбанням, зберіганням, а також збутом наркотичних засобів. Тому прокурор просить ухвалити нове рішення, яким визначити розмір застави - 150 мінімальних розмірів заробітної плати.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав доповнену апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, але не може вказати на наявні виключні підстави для обрання застави у розмірі, який перевищує максимальну межу за тяжкі злочини, вислухавши думку захисника, який заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя в своїй ухвалі зазначив, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, що дає підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 ст.183 КПК України. Розмір застави визначається положеннями частини п'ятої статті 182 цього Кодексу, згідно якої за тяжкі злочини розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати. Лише у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Між тим, а ні в апеляційній скарзі, а ні в судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор не навів обґрунтованих мотивів та наявність по справі виключних випадків для обрання судом стосовно підозрюваного ОСОБА_2 застави у розмірі, який перевищує максимальну межу за тяжкий злочин, у скоєнні якого той обґрунтовано підозрюється.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя врахував всі обставини провадження, об'єктивно оцінив особу ОСОБА_2, його сімейний стан та при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовано визначив максимально можливий розмір застави. Підстав для призначення підозрюваному ОСОБА_2 застави у розмірі, який перевищує визначену п.2 ч.5 ст.182 КПК України максимальну межу за тяжкий злочин, колегія суддів не вбачає, а тому апеляційну скаргу вважає необґрунтованою, яка не підлягає задоволенню.

Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ст.196 КПК України, а тому підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.407 та ст.422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Ленінського району м.Луганська - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду від 15 березня 2013 року про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

________________ ___________________ ___________________

/В.В.Руденко/ /О.Є.Бас/ /О.В.Маринін/