Справа № 378/44/13-ц Головуючий у І інстанції Гуртовенко Р.В.
Провадження № 22-ц/780/1794/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.
Категорія 44 22.03.2013
У Х В А Л А
іменем України
21 березня 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 25 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», треті особи: Ставищенська районна державна адміністрація Київської області, Управління Держкомзему у Ставищенському районі Київської області про визнання недійсним державного акту, витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації договору оренди земельної ділянки,-
в с т а н о в и л а:
У січні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що 6 червня 2008 року він уклав із ТОВ «Інтерагроінвест» договір оренди належної йому на праві власності земельної ділянки для ведення товарного сільгоспвиробництва площею 9,841 га, розташованої на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області. Договір оренди зареєстрований 17 липня 2008 року в управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Вказував, що даний договір не можна вважати укладеним з огляду на його невідповідність вимогам ст.15 Закону України «Про оренду землі», зокрема на момент укладення договору він не мав повноважень орендодавця землі, бо земельна ділянка площею 9,841 га йому на той час не належала. Так він передав ділянку в оренду на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯА № 256871, виданого йому 30 липня 2004 року, який є недійсним, поскільки земельна ділянка передана йому у власність розпорядженням Ставищенської райдержадміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року, тобто пізніше, ніж видано державний акт, у зв'язку із чим 30 червня 2010 року йому було видано новий державний акт ЯЛ № 070878 на вказану земельну ділянку. Пізніше на підставі нового державного акту він уклав договір оренди земельної ділянки із фермерським госопдарством «Левада», проте відповідач добровільно не бажає повернути йому ділянку. У зв'язку з наведеним вважав, що договір оренди є неукладеним і не породжує для його сторін прав і обов'язків, а відтак відповідач користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави і має її повернути.
Просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА № 256871 від 30 липня 2004 року, витребувати у ТОВ «Інтерагроінвест» на підставі статті 1212, 1213 ЦК України належну йому земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію договору оренди.
- 2 -
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 25 січня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким задоволити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що відсутні підстави для визнання недійсним державного акту ЯА № 256871 на право власності на земельну ділянку площею 9,841 га, поскільки має місце технічна помилка при видачі державного акту, яка усунута управлінням Держкомзему шляхом його вилучення та видачі нового державного акта без зміни меж і кадастрового номера ділянки.
Крім того, відмовляючи у задоволенні вимог в частині витребування у відповідача спірної земельної ділянки площею 9,841 га, суд послався на те, що вимоги не грунтуються на законі, бо договір оренди землі є укладеним і пройшов державну реєстрацію, а тому захист прав особи, яка бажає повернути ділянку у зв'язку із відсутністю в договорі істостних умов, відбувається відповідно до приписів ст.15 Закону України «Про оренду землі» шляхом заявлення вимог про визнання правочину недійсним та застосуавнням наслідків його недійсності.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Ставищенської районної державної адміністрації № 546 від 19 серпня 2004 року у власність позивача ОСОБА_2 передана земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,8411 га, розташована на території Іванівської сільської ради Ставищенського району Київської області.
На підставі вказаного розпорядження позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА № 256871, проте у зв'язку із технічною помилкою в акті (дата реєстрації державного акта 30 липня 2004 року передувала даті розпорядження від 19 серпня 2004 року) позивачу 30 червня 2010 року було видано новий державний акт ЯЛ № 070878 без зміни меж і кадастрового номера на належної йому земельної ділянки, а попередній державний акт вилучено та передано на зберігання до управління Держкомзему у Ставищенському районі, що стверджується довідкою управління Держкомзему у Ставищенському районі (а.с.31).
За таких обставин суд правильно відмовив у визнанні недійсним державного акту ЯА № 256871 з огляду на те, що має місце технічна помилка при видачі акта, яка усунута у спосіб визначений законом, а саме - Інструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Держкомзему України № 325 від 22 червня 2009 року. Згідно п.4.4. вказаної Інтрукції у разі виявлення у виданому державному акті орфографічних або технічних помилок, власник звертається до відповідного органу Держкомзему із заявою про видачу нового державного акта, що в даному випадку і було зроблено шляхом видачі нового акту без зміни кадастрового номера ділянки і вилученням зіпсованого.
- 3 -
Крім того, колегія суддів важає вимоги про визнання недійсним державного акту необгрунтованими з огляду на те, що визнання недійсним державного акта на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа не передбачено ні ст.152 ЗК України, ст.16 ЦК України, ні іншою нормою закону при наявності рішення органу влади чи місцевого самоврядування, що надало особі право на отримання цього правовстановлюючого документа.
Також судом встановлено, що 6 червня 2008 року між позивачем і відповідачем ТОВ «Інтерагроінвест» було укладено договір оренди землі за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,841 га, належну позивачу (а.с.5-10). Договір оренди землі укладений строком на 5 років і 17 липня 2008 року зареєстрований у Ставищенському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» (а.с.8).
Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Згідно ч.1 ст.15 вказаного Закону невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до положень ч.2 ст.15 вказаного Закону відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до положень ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом даної норми власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (ЦК України чи іншим актом цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини чи договором.
З огляду на те, що ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» чітко визначає спосіб судового захисту прав особи, яка бажає повернути ділянку у зв'язку із відсутністю у договорі оренди землі істотних умов, а саме - шляхом визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, передбачених ст.216 ЦК України, то суд обгрунтовано відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_2 про витребування ділянки як набутої відповідачем без достатніх підстав, як таких що не грунтуються на законі.
Доводи апеляційної скарги про помилковість висновків суду щодо відсутності підстав для визнання недійсним державного акту ЯА № 256871 необгрунтовані. Суд першої інстанції
- 4 -
прийшов до правильного висновку, що має місце технічна помилка при оформленні державного акту, яка усунута шляхом видачі нового державного акту відповідно до діючого законодавства, а саме - п.4.4. Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою.
Колегія суддів не приймає до уваги як необгрунтовані посилання позивача на те, що договір оренди від 6 червня 2008 року є неукладеним. В силу ч.1 ст.210 ЦК України та ч.1 ст.20 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210, 640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації. Як вказувалося вище укладений між сторонами договір оренди у встановленому законом порядку зареєстрований у Ставищенському районному відділі КРФ ДП «ЦДЗК» і до державного реєстру земель 17 липня 2008 року внесений відповідний запис, отже договір оренди є укладеним.
Безпідставні і доводи позивача щодо неможливості застосування до спірних відносин ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» у зв'язку із її протиріччям змісту ч.1 ст.215 прийнятого пізніше ЦК України, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений правочин. Така позиція надумана, поскільки протиріччя між даними нормами не існує.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо відмови у позові, обгрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення.
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову у задоволенні позову не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 25 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________