Суддя 1-ї інстанції: Подолянчук І.М.
Доповідач: Повзло В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1 за участю ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні в м. Донецьку апеляцію ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м.Донецька Донецької області від 05 лютого 2013 року, якою:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого в ПАО «ДЕТЗ» слюсарем, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ВСТАНОВИВ:
Згідно постанови суду: 08 січня 2013 року, приблизно о 17 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_2 в темний час доби, в умовах снігового накату на проїзній частині, керував автомобілем НОМЕР_1 та рухався на ньому зі швидкістю 60 км/год. по вул.Петровського з боку пл.Свободи та в напрямку вул.Текстильщиків у Кіровському районі м.Донецька. В порушення вимог п.13.1 ПДР України, ОСОБА_2 не вибрав безпечну дистанцію до транспортного засобу, що рухався попереду та в попутньому напрямку, з урахуванням швидкості керованого автомобіля і стану проїзної частини, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Водієм ОСОБА_2 було порушено вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, чим скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Кіровського районного суду м.Донецька від 05 лютого 2013 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На зазначену постанову суду ОСОБА_2 подав скаргу, в якій вважає, що постанова суду незаконна, оскільки судом допущені процесуальні порушення, та порушено його право на захист. За думкою апелянта, судом неповно з'ясовані та не враховані при постановленні судового рішення всі обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду правопорушник ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, вважав винним у ДТП водія ОСОБА_4 Наполягав на порушенні його права на захист.
Захисник правопорушника ОСОБА_2 підтримав доводи апеляції, просив її задовольнити. Вважав винним у ДТП второго учасника пригоди - ОСОБА_4, який виїхав з правої смуги руху на ліву, а потім знову повернувся на праву смугу руху, коли відстань між автівками була 2-3 метри. Крім того, вважає призначене покарання занадто суворим.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 не підтримав доводи апеляції, вважає винним в ДТП водія ОСОБА_2, який не виконав вимоги правил дорожнього руху.
ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційного суду заявили клопотання про допит в якості свідків ОСОБА_5, який приймав участь в якості понятого під час складання працівниками ДАЇ схеми ДТП, та Мигильова, які обидва були пасажирами в автомобілі ОСОБА_2.
Вважаю заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, так як по справі достатньо відомостей для прийняття рішення по справі.
Перевіривши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції та доповнення захисника правопорушника, стосовно невідповідності призначеного покарання конкретним обставинам справи, вважаю, що скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Доводи апеляції правопорушника стосовно порушення права на захист спростовуються матеріалами справи.
Так, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що розгляд справи відбувся за участю ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_3, це свідчить про те, що правопорушник користувався допомогою адвоката, який надавав йому кваліфіковану юридичну допомогу.
По-друге: постанова суду свідчить про те, що їм було роз'яснено їх процесуальні права, що також підтверджено, долученою до матеріалів справи, пам'яткою про права та обов'язки осіб, яку підписано власноруч ОСОБА_2 саме в день розгляду справи по суті ( а.с. 18).
Крім того, як сам ОСОБА_2 так і його захисник ознайомлені з матеріалами справи до початку розгляду справи по суті, суд належним чином відреагував на заяву ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Що стосується доводу апеляції стосовно того, що судом не викликано до суду в якості свідка ОСОБА_5, який приймав участь в якості понятого під час складання працівниками ДАЇ схеми ДТП, та Мигильова, які обидва були пасажирами в автомобілі ОСОБА_2, вважаю його необґрунтованим, як і вимогу, щодо призначення експертизи, так як в матеріалах справи відсутні відомості про наявність такого клопотання у суді першої інстанції.
Вважаю, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку на підставі достатніх даних, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Письмових пояснень вказаних осіб до суду подано не було.
Таким чином, щодо порушення, на думку апелянта, права на подання доказів, то воно теж не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки в ній відсутні клопотання правопорушника про подання доказів, призначення експертиз, відсутні заяви про допит свідків тощо.
Крім того, у апеляційному суду засідання відбулося у присутності захисника, у зв'язку з чим право на захист не порушено.
Незважаючи на не визнання своєї вини правопорушником, з матеріалів справи вбачається, що суддя правильно дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме, порушення останнім правил дорожнього руху, що призвели до пошкодження транспортних засобів.
Доводи апеляції про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення спростовуються протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.3), поясненнями ОСОБА_4 (а.с.5), поясненнями самого ОСОБА_2 (а.с.6), схемою ДТП (а.с.7)..
Зазначеним доказам по справі судом першої інстанції надано правильної правової оцінки на підставі чого суд прийшов до правильного висновку.
Щодо доводів апеляціі стосовно маневру ОСОБА_4 в ліву смугу руху та зіткнення саме в лівій смузі, то вона спростовується схемою ДТП (а.с.9, оборот), згідно якої ширина проїздної частини на місці зіткнення транспортних засобів складає 14,2 метрів в обох напрямках, по дві смуги у кожному напрямку, тобто ширина одного ряду складає 3,55 метрів.
Зі схеми вбачається, що права частина автомобіля правопорушника розташовується саме в правій смузі руху, на відстані 2.9 метрів від краю дороги передня частина автомобіля, 3.3 метрів - задня, а розташування автомобіля потерпілого - на відстані 2 метру від краю дороги, при ширині правої смуги руху - 3.55 метрів,ю що свідчить про зіткнення автомобілів сааме у праівій смузі руху.
Вищевикладений аналіз свідчить про неспроможність твердженнь правопорушника стосовно місця зіткнення транспортних засобів у лівій смузі руху.
Крім того, вказану схему підписано понятими, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яки засвядчили її правильність та відповідність фактичним обставинам справи.
На підставі викладеного вважаю, що в матеріалах справи містяться достатньо відомостей для прийняття рішення по справі.
Таким чином, вважати встановленим, що 08 січня 2013 року, приблизно о 17 годині 15 хвилин, водій ОСОБА_2 в темний час доби, в умовах снігового накату на проїзній частині, керував автомобілем НОМЕР_3 та рухався на ньому зі швидкістю 60 км/год. по вул.Петровського з боку пл.Свободи та в напрямку вул.Текстильщиків у Кіровському районі м.Донецька.
В порушення вимог п.13.1 ПДР України, ОСОБА_2 не вибрав безпечну дистанцію до транспортного засобу, що рухався попереду та в попутньому напрямку, з урахуванням швидкості керованого автомобіля і стану проїзної частини, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Оскільки адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення водіями транспортних засобів правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна, в діях ОСОБА_8 є склад даного адміністративного правопорушення.
Що стосується доводів апелянта про наявність в діях ОСОБА_4 порушення правил дорожнього руху, то вони на кваліфікацію дій правопорушника ОСОБА_2 не впливають.
Оскільки розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3), то доводи апелянта щодо наявності в діях іншого учасника ДТП порушень правил дорожнього руху та визнання його винним в скоєнні вказаного ДТП не можуть бути предметом розгляду в межах вказаного адміністративного матеріалу, так як відносно нього протокол не складався.
Питання про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення повинно розглядатися у встановленому законом порядку за умови складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення уповноваженою посадовою особою державтоінспекції.
В той же час, встановлення факту порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України не впливає на правильність висновку суду про порушення ОСОБА_2 п.13.1 ПДР України в наслідок чого сталося ДТП, тобто в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Однак, відповідно до ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, та при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд, призначив найбільш суровий вид і міру адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст.124 КУпАП, разом з тим належним чином не мотивував призначення саме такого стягнення.
Відповідно до вимог ст. 30 КУпАП позбавлення спеціального права відбувається за грубе або повторне порушення порядку користування таким правом.
Разом з тим, суд першої інстанції хоча і визнав скоєне ОСОБА_2 порушення грубим, разом з тим не врахував конкретні обставини справи: погодні умови, пошкодження транспортних засобів, наявність поліса обов'язкового страхування, тобто фактичної можливості потерпілого на відшкодування шкоди.
У зв'язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне змінити постанову суду у частині виду адміністративного стягнення та застосувати до ОСОБА_2, враховуючі характер вчиненого правопорушення, даних про особу порушника, який працює, ступінь його вини, наслідки ДТП, як вбачається з матеріалів справи автомобіль НОМЕР_4 має поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ /7647660, погані погодні умови під час яких сталося ДТП, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність - відсутні, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м.Донецька Донецької області від 05 лютого 2013 року відносно ОСОБА_2, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - змінити.
Вважати ОСОБА_2, підданим адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень на користь держави, в іншій частині постанову суду залишити без змін.
Суддя В.В.Повзло