Головуючий у 1-й інстанції: Переверзєва Л.І.
Доповідач:: Повзло В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Повзло В.В.
суддів: Брагіна І.Б., Терещенко І.В.
з участю прокурора Новацького В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляцію ОСОБА_2 на ухвалу Ворошиловського районного суду м.Донецька Донецької області від 21 січня 2013 року про залишення скарги ОСОБА_2 без розгляду.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 8.01.2013 року звернувся до Ворошиловського районного суду м.Донецька зі скаргою на постанову начальника відділу 04/3 прокуратури Донецької області від 14 грудня 2003 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.384, 364, 365, 372 КК України, вважаючи її незаконною і необґрунтованою.
Ухвалою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 21 січня 2013 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду.
В апеляції заявник ОСОБА_2 зазначив, що з висновком та рішенням суду першої інстанції від 21 січня 2013 року не згоден, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесену в позапроцесуальному порядку, без наведення підстав за жодним кримінальним процесуальним законом.
Крім того, просить скасувати постанову начальника відділу 04/3 прокуратури Донецької області Тюріна Г.Є. від 14 грудня 2003 року про відмову в порушенні кримінальної справи як незаконну та необґрунтовану.
Зазначив, що розгляд справи у суді першої інстанції відбувся за його відсутність. Копію оскаржуваної ухвали суду від 21.01.2013 року він отримав поштовим листом лише 26.02.2013 року, що просить визнати підставою для відновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження.
Заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який вважав, що постанову суду слід залишити без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
З метою реалізації положень ст.55 Конституції України, обговорюючи питання про можливість поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження, перевіривши доводи апеляції щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 21 січня 2013 року, конкретні обставини, справи, приймаючи до уваги факт не направлення заявникові копії ухвали від 21.01.2013 року в розумні строки ( відповідно до супровідного листа копію ухвали ОСОБА_2 було направлено лише 12.02.2013 року) колегія суддів, вважає можливим визнати зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та відновити пропущений строк.
Вивченням матеріалів справи встановлено наступне.
ОСОБА_2 8.01.2013 року звернувся до Ворошиловського районного суду м.Донецька зі скаргою на постанову начальника відділу 04/3 прокуратури Донецької області від 14 грудня 2003 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.384, 364, 365, 372 КК України, вважаючи її незаконною і необґрунтованою.
Мотивуючи свої вимоги вказав, що постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 грудня 2003 року винесено безпідставно у зв'язку з неповнотою проведеної перевірки, невірним застосуванням та порушенням вимог кримінально-процесуального закону, тому вона підлягає беззаперечному скасуванню як незаконна.
Так, ОСОБА_3 як експертом зроблено висновок судово-фоноскопїчної експертизи від 14 квітня 2000 року.
Заявник зазначає, що після набрання вироком законної сили йому стало відомо, що ОСОБА_3 не атестувався Експертно-кваліфікаційною комісією МВС України та не має кваліфікації судового експерта з дозволом проведення фоноскопічних експертиз; він не значиться в Реєстрі атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Мін'юсту України; кафедра криміналістики (бюро судових експертиз) Донецького інституту внутрішніх справ та науково-виробниче підприємство «Скут» в м. Донецьк, які вказані як місця його роботи, не входять до числа експертних установ, що складають експертну службу МВС України
Прокурором в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 14 грудня 2003 року не перевірено та не надано належної правової оцінки тому, чи мав залучений на громадських засадах в якості спеціаліста ОСОБА_3 необхідний дозвіл, кваліфікацію та сертифіковане обладнання для проведення у кримінальній справі судово-фоноскопічної експертизи, яка відноситься до криміналістичного виду експертиз.
Тому є підстави вважати, що ОСОБА_3 умисно надав завідомо неправдивий висновок експерта, поєднаний з обвинуваченням у тяжкому злочині, зі штучним створенням доказів обвинувачення проти ОСОБА_2
Крім того, ОСОБА_2 зазначив, що скарга має бути розглянута судом згідно з положеннями КПК 1960 року, спираючись на положення п.7 розділу XI "Перехідні положення" КПК 2012 року, згідно яких: «… скарги на постанову про відмову в порушенні кримінальної, які надійшли до суду 20 листопада 2012 року або пізніше, якщо вони подані з дотриманням строку оскарження, передбаченого ст. 236-1 КПК 1960 року …», мають бути розглянуті в порядку передбаченому КПК 1960 року.
Аналогічно, на підтвердження своєї позиції, що справа підлягає розгляду за правилами КПК 1960 року, дотримання ним строків оскарження та підтвердження доводів скарги відносно експерта ОСОБА_3, в якості додатків до апеляції ОСОБА_2 додано такі документи: копія супровідного листа прокуратури від 26.12.2012 р., копія конверту з поштовим штемпелем від 26.12.2012 р. та інщі.
Ухвалою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 січня 2013 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду, з мотивів того, що діючим кримінальним процесуальним кодексом України, мається на увазі закон 2012 року, не передбачено оскарження постанов про відмову в порушенні кримінальної справи, що в свою чергу унеможливлює розгляд скарги ОСОБА_2
Колегія суддів зазначає, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Однією з умов прийняття законного та обґрунтованого судового рішення є неухильне дотримання судом встановлених законом вимог до його форми й змісту.
З тексту мотивувальної частини ухвали суду можливо дійти висновку, що головуючий по справі суддя при розгляді скарги ОСОБА_2 керувався вимогами КПК України 2012 року, не мотивуючи свого рішення, не викладаючи правову позицію з цього приводу, залишаючи поза увагою зазначені вище доводи апелянта с приводу того, що скарга має бути розглянута в порядку передбаченому КПК 1960 року.
Крім того, як вбачається з тексту скарги і як вже зазначалось, до скарги в якості додатків були долучені копія супровідного листа прокуратури від 26.12.2012 р., копія конверту з поштовим штемпелем від 26.12.2012 р., судом не встановлено чи дійсно перебували зазначені документи у матеріалах справи, адже тільки за їх наявності можливо дійти обґрунтовано висновку, щодо визначення закону який підлягає застосуванню і обґрунтованості доводів скарги у цій частині.
Таким чином, висновок суду є передчасним та не мотивованим.
На теперішній час, апеляційна інстанція позбавлена можливості оцінити доводи апеляційної скарги і визначити згідно з положеннями якого закону повинна бути розглянута скарга ОСОБА_2 в суді першої інстанції, бо в наданих матеріалах справи відсутні зазначені документи (копія супровідного листа прокуратури від 26.12.2012 р., копія конверту з поштовим штемпелем від 26.12.2012 р.), або інщі дані, а судом першої інстанції їм не було надано правової оцінки.
Крім того, з листа Ворошиловського районного суду м. Донецька за №255/251/13-к/5282/13 від 15.03.2013 року вбачається, що до суду першої інстанції матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_3 не надходили, тобто не перевірялися судом.
Повертаючись до питання дотримання судом форми й змісту судового рішення, колегія суддів зазначає, що у мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено посилання на закон та інші нормативно-правові акти якими керувався суд.
З огляду на вищевикладене, не можна погодитись з ухвалою суду та визнати її законною та обґрунтованою.
При новому судовому розгляді суду необхідно ретельно перевірити доводи зазначені в скарзі і прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365 - 366 КПК України 1960 року, п. .11 розділу ХІ Перехідні положення Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляцію заявника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Ворошиловського районного суду м.Донецька Донецької області від 21 січня 2013 року якою скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду, скасувати, матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
Судді: