2
Справа № 2/0907/2-2814/2011
Провадження № 22ц/779/605/2013
Категорія 25
Головуючий в 1 інстанції Бойчук О.В.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Васильковського В.М, Проскурніцького П.І.
секретаря Бойчука Л.М.
з участю: представника ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес»
Ільюшина О.В.,
ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5,
представників ДПА України в Івано-Франківській області -
Волкової О.Ю., Бабій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області про зобов'язання виплатити страхову суму, за апеляційною скаргою представника ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 червня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
В серпні 2010 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес», Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області про зобов'язання виплатити страхову суму. Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказував на те, що з 18.10.1997 року по 31.05.2006 року проходив службу в управлінні податкової міліції державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області на посадах середнього та старшого начальницького складу. Під час проходження служби в управлінні податкової міліції ним було отримано травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків та визначено ступінь втрати працездатності 20%. Оскільки ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» відмовила йому у виплаті страхового відшкодування, а відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» він є застрахованою особою, просив зобов'язати відповідачів виплатити страхову суму в розмірі 50 168, 40 грн.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 червня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» виплатити на користь ОСОБА_4 50 168 грн. 40 коп. страхового відшкодування.
Стягнуто з закритого акціонерного товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» на користь ОСОБА_4 502 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
На дане рішення представник закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, та на порушення норм матеріального і процесуального права.
Апелянт зазначає, що згідно п.3.2.3 договору № 029-1 про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» (Страховик) та Державною податковою адміністрацією України (Страхувальник) встановлено, що виплата страхових сум провадиться страховиком у семиденний термін з дня одержання усіх необхідних документів від застрахованого або його спадкоємців за умови надходження на спеціальний рахунок страховика страхових платежів у розмірах, необхідних для проведення виплат страхових сум. Пунктом 4 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової служби встановлено, що кошти яких не вистачає на виплату страхових сум, доплачуються страхувальником, тобто, Державною податковою адміністрацією України.
Зважаючи на те, що на момент звернення ОСОБА_4 з заявою про виплату страхового відшкодування кошти на виплату страхових сум були вичерпані, то у ЗАТ «Страхової компанії «Брокбізнес» не було законних підстав для виплати заявнику страхового відшкодування.
Крім того, апелянт вказує на відсутність самого факту страхової події. Так, на думку апелянта захворювання ОСОБА_4 не могло бути спричинено виконанням службових обов'язків в органах ДПС України, оскільки ушкодження здоров'я позивача мало місце в період проходження служби в органах МВС України, до моменту включення податкової міліції у структуру органів Державної податкової служби України згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» від 05.02.1998 року. Страховик також не погоджується з тим, що акт №5467 про нещасний випадок складено 09.06.2006 року, тобто більш ніж через 13 років після отримання травми.
З цих підстав рішення суду першої інстанції апелянт просив скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Пояснив, що на час звернення позивача до суду дія договору між ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» та Державною податковою адміністрацією України про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування закінчилася. Що ж стосується ОСОБА_4, то у квітні 2009 року йому відмовлено у здійсненні страхової виплати, оскільки втрата працездатності пов'язана з травмою, що отримана ним значно раніше - до виконання службових обов'язків в органах державної податкової служби.
ОСОБА_4 та його представник, представники Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області доводи апеляційної скарги не визнали, вказують на законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 18.10.1997 року по 31.05.2006 року позивач ОСОБА_4 проходив службу в управлінні податкової міліції державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області на посадах середнього та старшого начальницького складу.
Згідно свідоцтва про хворобу № 103 від 13.06.2006 року (а.с. 13) та довідки МСЕК №018106 від 13.06.2006 року (а.с. 14) травма, якої зазнав позивач ОСОБА_4, призвела до 20% втрати професійної працездатності.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач звертався до ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 50), однак відповідач, страхових виплат не провів, посилаючись на п. 3.2.5. Договору про надання послуг з обов'язкового страхування.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ЗАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» не виконані умови договору про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, що укладений з Державною податковою адміністрацією України і цим порушено право позивача на отримання страхового відшкодування.
Однак, погодитись повністю з таким висновком суду колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області не може, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що відповідно до ст. 41 Закону України «Про страхування» страховик не відповідає за зобов'язання держави, а держава - за зобов'язання страховика.
Зокрема, ЗАТ СК «Брокбізнес», як і інші страхові компанії, вибудовує свої взаємовідносини зі страхувальниками, у тому числі міністерствами та відомствами, працівники яких підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на договірній основі.
В даному випадку, відповідно до п. 3.2.5. договору про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, укладеного 20 червня 2008 року між ЗАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» та ДПА України, страховик мав право припинити прийом документів на виплату страхових сум у разі використання сплачених страхових платежів, визначених у п.4.1 зазначеного договору, про що повідомляв Страхувальника.
Зважаючи на те, що на момент звернення позивача до ЗАТ «Страхової компанії «Брокбізнес» (наприкінці грудня 2008 року) страхові платежі були використані повністю, то відповідно до договору укладеного між ЗАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» та ДПА України, відповідач правомірно у лютому 2009 року інформував ОСОБА_4 про неможливість здійснити виплату страхової суми. Одночасно ОСОБА_4 було роз'яснено, що Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» зможе повернутися до розгляду його заяви лише після оплати Державною податковою адміністрацією України страхових платежів ( а.с. 15).
Дії Страхової компанії «БРОКБІЗНЕС» буди правомірними, оскільки регламентуючи свої взаємини договором Страховик і Страхувальник зобов'язані були виконувати взяті на себе зобов'язання; зокрема Страхувальник - вносити Страховику необхідні для виконання умов договору суми. Укладений Страхувальником договір передбачав виплати на користь третіх осіб ( ст. 985 ЦК України) , проте коштів Страховику не надав. За таких умов та відповідно до вимог ст. 991 ЦК України, страховик вправі був відмовитись від виплати страхового відшкодування.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції справа розглядалася за відсутності відповідачів, то спір вирішено без врахування інших обставин, що мали істотне значення для правильної оцінки правовідносин, що виникли між сторонами.
Зокрема, листом від 9.04.2009 року ОСОБА_4 повідомлено, що отримана ним травма страховим випадком не являється і у зв'язку з цим йому відмовлено у виплаті страхової суми.
31 березня 2010 року, Страховик повністю виконавши свої зобов'язання про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, повідомив Державну податкову адміністрацію України про припинення дії договору страхування та у зв'язку з цим - припинення прийому документів на виплату страхових сум і повергнення усіх справ, по яких не було здійснено виплат - у відповідні обласні підрозділи ДПА України.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування за договором про закупівлю послуг з обов'язкового соціального страхування, строк дії зазначеного договору закінчився і ЗАТ «Страхова компанія «БРОКБІЗНЕС» відповідних зобов'язань перед Державною податковою адміністрацією України та застрахованими нею особами вже не мала.
За змістом ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовані неповно, у зв'язку з чим дано їм невірну правову оцінку. Оскаржуване рішення не може вважатися законним та обґрунтованим і підлягає до скасування, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Виходячи з встановленого апеляційним судом, по суті спору слід ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На підставі наведеного та ст.ст. 28, 41 Закону України «Про страхування», п.п. 1,7 Порядку та умов обов'язкового державного особистого страхування посадових осіб органів державної податкової, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 1994 р. N 349 , керуючись ст.ст.307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника ПАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» задовольнити.
Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 27 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_4 до закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес», Державної податкової адміністрації України в Івано-Франківській області про зобов'язання виплатити страхову суму - відмовити.
Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.Є. Меленко
Судді: В.М. Васильковський
П.І. Проскурніцький