Справа № 2-318-07
Рішення
іменем України
9 жовтня 2007 року Любомльський районний суд Волинської області в складі
головуючого - судді Войтюка Л.М.,
при секретарі Мелюх О.В.,
з участю позивача ОСОБА_1.,
розглянувши на попередньому судовому засіданні в місті Любомль цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Олеської сільської Ради Любомльського району про визнання права власності на нерухоме майно, -
встановив:
У Любомльський районний суд з позовною заявою звернувся ОСОБА_1, який просить суд постановити рішення, яким визнати його власником нерухомого спадкового майна вартістю 44796 гривень, яке знаходиться в с.Олеськ Любомльського району по вул. Любомльській №24.
Свої вимоги обгрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1року помер його брат ОСОБА_2, після його смерті залишилось спадкове майно, спадкоємцем якого, згідно закону, є позивач.
ОСОБА_1 не може оформити своє право власності на спадщину, у зв'язку з тим, що спадкодавець не здійснив державної реєстрації згаданого майна. За таких обставин позивач змушений звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позову підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, однак в канцелярію суду від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.
Аналізом доказів суд встановив наступне.
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2помер ІНФОРМАЦІЯ_1року в с.Олеськ Любомльського району Волинської області. Після його смерті відкрилася спадщина, яку позивач прийняв у відповідності до ст. 529 ЦК України ( в ред. 1963 року ), так як являється спадкоємцем першої черги. Родинні відносини між ними підтверджуються, свідоцтвами про народження брата та його ОСОБА_1. Спадщину прийняв на підставі ст.549 ЦК України, так як вступив в оперативне управління та володіння нерухомим майном. Це підтверджується довідкою Олеської
сільської Ради Любомльського району № 310 від 5 липня 2007 року. Після смерті ОСОБА_2., спадщину прийняв його брат ОСОБА_1.,
Згідно з п.П ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
У відповідності до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності зі ч.2 ст. 12 Закону України "Про власність" громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.
У ч.1 ст. 13 згаданого вище Закону зазначено, що об'єктами права власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.
Таким чином, оцінюючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, обставини справи, вказані положення Закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Керуючись ст.ст. 130, 213 - 215 ЦПК України, на підставі ст. ст.328, 392 ЦК
України, ст.ст. 12, 13 ЗУ "Про власність" ~
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку успадкування за законом на нерухоме майно: житловий будинок А-1, з прибудовою- а , та тамбуром а-1, навіса - Б1, літньої кухні - В1, сарая - Д1, сарая - д, погреба - ПІ, огорожі №1, вбиральні - в, колодязя - к згідно даних технічного паспорта, що знаходяться в АДРЕСА_1.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд повністю або частково.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.