Справа № 121/1120/13-к

1-кп/121/49/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 рік Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі судді: ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.

при секретарі: КАЗАЧЕНКО Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду кримінальне провадження № 12013130430000144 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новомосковськ, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого в силу ст. 89 КК України,

у скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України,

за участю прокурора - Зайцевої М.В., обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, 05 листопада 2012 року, о 12:00 годині, перебуваючи в торговому залі супермаркету ДП «Фуршет - Регіон», розташованого за адресою: м. Ялта, пров. Дарсанівський 10, таємно викрав дві автомобільні щітки, вартістю по 41,50 гривні кожна, дві упаковки чоловічих шкарпеток, вартістю по 21,50 гривні кожна, що належать ДП «Фуршет-Регіон», заподіявши шкоду на загальну суму 126 гривень.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений свою вину визнав в повному обсязі і дав у суді показання, пояснивши, як і за яких обставин він 05 листопада 2012 року о 12:00 годин, знаходячись у супермаркеті ДП «Фуршет - Регіон», таємно викрав 2 автомобільні щітки і 2 пари чоловічих шкарпеток. У скоєному злочині щиро кається, матеріальний збиток відшкодував.

Показання обвинуваченого є добровільними, ніким не оспорюються, узгоджуються з викладеними в обвинувальному акті і описовій частині вироку обставинами, є конкретними за змістом і не викликають сумнівів в їх істинності.

Суд, виконавши вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в межах пред'явленого обвинувачення. Наслідки ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченому роз'яснені.

Вина обвинуваченого, окрім її власних зізнавальних показань підтверджується також:

- протоколом усної заяви представника потерпілого ОСОБА_2 від 05.11.2012 року, згідно якого вона повідомила про те, що гр. ОСОБА_1 таємно викрав з супермаркету «Фуршет-Регіон» 2 автомобільні щітки і 2 пари чоловічих шкарпеток, завдавши збиток на 126 гривень (а.к.п. 19);

- протоколом огляду ОСОБА_1 від. 05.11.2012 року, згідно якого у останнього були виявлені і вилучені 2 автомобільні щітки і 2 пари чоловічих шкарпеток (а.к.п. 22);

- протоколом огляду від 14.11.2012 року з фото таблицею до нього, згідно якого були оглянуті вилучені у ОСОБА_1 2 автомобільні щітки і 2 пари чоловічих шкарпеток (а.к.п. 25-26);

- довідкою про вартість викраденого майна на загальну суму 126 гривень (а.к.п. 21);

- розпискою представника потерпілого ОСОБА_2, про отримання нею викраденого майна (а.к.п. 28).

При визначенні міри покарання суд враховує, згідно з ч. 1 п. 3 ст. 65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Злочин, скоєний обвинуваченим, відноситься до розряду середньої тяжкості.

В якості пом'якшуючих провину обставин суд розцінює визнання вини, щире розкаяння, відшкодування збитку.

Обтяжуючих провину обставини судом не встановлені.

Як особистість, обвинувачений характеризується наступним чином: не судимий в силу ст.. 89 КК України (а.к.п. 35), не працює, за місцем реєстрації характеризується позитивно (а.к.п. 34), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.к.п. 37).

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням вищезазначеного суд вважає, що покарання слід обрати у вигляді штрафу.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення підсудного, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Питання про речові докази суд вважає необхідним вирішити згідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 850 (вісімсот п'ятдесяти) гривень.

Речові докази - 2 автомобільні щітки і 2 пари чоловічих шкарпеток, передані під розписку представнику потерпілого ОСОБА_2 (а.к.п. 28) - залишити за належністю ДП «Фуршет-Регіон».

На вирок може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 30-ти днів: для засудженого з моменту вручення йому копії вироку, для решти учасників процесу, з моменту його оголошення, через Ялтинський міський суд.

Учасники судового провадження мають право отримати в Ялтинському міському суді копію вироку.

Суддя: підпис. З оригіналом згідно.

Суддя - Секретар -