Справа № 22a-1099                   Головуючий в 1 інстанції Остахнович А.В.

Категорія                                   Доповідач: Юровська Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого Юровської Г.В. суддів Яворського М.А.,Касьяненко Л.І. при секретарі Якимець Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Фастівського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Фастівського міського управління праці і соціального захисту населення про стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення,

встановила: Звертаючись з позовом до суду, позивач посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом 2 групи і відповідно до вимог закону має право на отримання щорічної суми на оздоровлення. Вважає, що за 2001 - 2005 роки йому недовиплачено 5958 грн 20 коп, які він просить стягнути з відповідача.

Постановою Фастівського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним , просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачеві як інваліду 2 групи, ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачувались суми на оздоровлення відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", де передбачено, що інвалідам 2 групи виплачується щорічна матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, а також постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №835 „Про компенсаційній виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до Закону України від 13 грудня 2001 року „Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік" з 1 січня 2002 року встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 140 грн, з 1 липня 2002 року - 165 грн на місяць. Стаття 2 цього Закону передбачає, що до погодження Верховною Радою України змін до Законів , в нормах яких  для  розрахункук  використовується  мінімальна  заробітна  плата, Кабінету Міністрів України необхідно переглянути ці норми, виходячи з реальних можливостей витратної частини державного бюджету України на поточний рік.

Оскільки змін до відповідних законів внесено не було, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог, оскільки виплати позивачу проведені у відповідності до встановленого на час виплати розміру.

Рішення суду відповідає вимогам закону і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги є необгрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 198, 200 КАС України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, постанову Фастівського міськрайонного суду від 26 червня 2006 року без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.