Справа № 373/112/13 Головуючий у І інстанції Свояк Д.В.

Провадження № 22-ц/780/1503/13 Доповідач у 2 інстанції Антоненко В.І.

Категорія 21 20.03.2013

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого - судді Антоненко В.І.,

суддів: Гуля В.В., Даценко Л.М.,

при секретарі: Бевзюк М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2013 року у справі за поданням головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року відділ ДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві на виїзд за межі України без вилучення закордонного паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання нею своїх зобов'язань.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 15 січня 2013 року у задоволенні подання головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області відмовлено.

В апеляційній скарзі ВДВС Переяслав-Хмельницького МРУЮ Київської області просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити подання, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. У п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.

Проте, виконавче провадження за ст. 1 вищевказаного закону визначається як завершальна стадія судового провадження. Якщо судове провадження у справі здійснювалось в порядку цивільної юрисдикції, то, відповідно, судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється також у порядку цивільного судочинства, що прямо встановлено Розділом VII ЦПК України.

Отже суду необхідно вирішити питання щодо можливості розмежування цивільної, кримінальної, господарської чи адміністративної юрисдикції при розгляді справ про обмеження права боржника на виїзд за межі України, оскільки виконавче провадження може бути відкрито на виконання судових рішень судів загальної юрисдикції при розгляді кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Процесуальний порядок обмеження права боржника на виїзд за кордон прямо встановлений нормами ЦПК України (ст. 377-1 ЦПК України).

Оскільки застосування процесуальних норм по аналогії при здійсненні судочинства не допускається, то обмеження боржника у праві виїзду за межі України можливе лише в порядку цивільної юрисдикції на підставі ст. 377-1 ЦПК України, якщо здійснюється виконання судових рішень у цивільних справах.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист Київського окружного адміністративного суду про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів. Питання щодо виконання даного виконавчого листа повинен вирішувати адміністративний суд, тому що відповідно до вимог ЦПК України, загальні суди здійснюють контроль за виконанням судових рішень лише загальних судів.

Виходячи з вищевикладеного, вирішення процесуальних питань, у тому числі обмеження права на виїзд боржника за кордон, пов'язаних з виконанням рішень, ухвал, постанов в господарських та адміністративних справах та постанов органів в порядку цивільного судочинства не допускається.

Отже, подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження виїзду за межі України боржника у виконавчому провадженні за рішенням окружного адміністративного суду не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 205, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області задовольнити частково.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 15 січня 2013 року скасувати.

Провадження у справі за поданням головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: