Справа № 22-ц- 1159. Головуючий у 1 -й інстанції- Бакуменко Л.А.
Доповідач-Суханова Є.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Київської області у складі: головуючого-Приходька К.П., суддів-Суханової Є.М., Яворського М.А., при секретарі- Якимець Ю.В.,
розглянула матеріали з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради про зобов"язання надання житла та ордера;
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 14 серпня 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з висновками наведеними в постанові суду апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове судове рішення по суті позову, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення по справі, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими.
Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не обгрунтована та задоволенню не підлягає.
Судом було обґрунтовано встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом в якому просить забов"язати міську Раду негайно видати у безстрокове користування квартиру з дотриманням норм житлової площі на одну особу та видати ордер на вселення у квартиру.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, просив зобов"язати виконавчий комітет Білоцерківської міської Ради негайно видати у безстрокове користування квартиру з дотриманням норм жилої площі на одну особу та видати ордер на вселення у квартиру. Вимоги обґрунтовував тим, що він є інвалідом 1 групи Великої Вітчизняної війни, хворий, перебуває на квартирному обліку з 1995 року, хоча має право на позачергове отримання жилого приміщення протягом року з дати прийняття рішення про включення до списку на позачергове одержання житла. Проте на його неодноразові звернення до відповідача, отримував відповіді про відсутність такої можливості.
Суд встановив, що позивач дійсно є інвалідом 1 групи Великої Вітчизняної війни, перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов у Білоцерківському міськвиконкомі з 30.05.95 року, згідно рішення НОМЕР_1, склад сім"ї 6 осіб, черговість у списках інвалідів ВВВ НОМЕР_2, загальна 2727, станом на 30.03.06 року, що підверджуєьться відповідною довідкою відділу обліку та розподілу житлової площі виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради НОМЕР_3. На звернення позивача йому було надано відповідачем відповіді 2.06.04 року, 18.06.2004 року, 19.04.2005 року, 12.12.2005 року про неможливість надання житлового приміщення в обхід інших інвалідів війни, які перебувають на обліку попереду нього, у зв"язку з відсутністю фінансування витрат для забезпечення житлом зазначеної категорії осіб. Інші надані позивачем документи доказового значення по справі не мають.
Апелянт не зміг спростувати висновок суду про те, що поза чергою жиле приміщення надається інвалідам ВВВ та прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них- інвалідам 1 групи з числа учасників бойових дій на території інших держав-протягом року з визначенням переважного права інвалідів ВВВ та прирівняним до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків. Проте, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Відповідно до вимог Закону України „Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов"язаних з реалізацією пільг та соціального захисту (в тому числі забезпечення житлом), здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
В матеріалах справи є документи, які свідчать про відсутність фінансування та видатків з державного та місцевого бюджетів на фінансування будівництва та придбання житла для ветеранів війни, тому колегія суддів не вбачає порушень в діях відповідача, у зв"язку з чим немає можливості задовольнити позовні вимоги позивача.
Враховуючи викладене, суд обгрунтовано визначився щодо неможливості зобов"язання відповідача негайно надати позивачу жиле приміщення надавши перевагу перед іншими позачерговиками-інвалідами Великої Вітчизняної війни, обмежуючи їх права, докази про існування переважного права у позивача відсутні.
Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що згідно з п. 39 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень в УРСР від 11.12.1984 року № 470 (Із змінами та доповненнями внесеними Постановами КМУ у період з 1986 по 1995 роки), згідно з яким громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень.
Посилання апелянта, колегія суддів не може визнати підставою, яка може призвести до скасування постанови суду, бо позивач перебуває на пільговій черзі на житло, але перед ним у той же черзі на отримання житла перебуває ще 66 осіб, та колегія суддів не вбачає підстав для того, щоб надати квартиру позивачу в обхід їх прав та інтересів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 184-186,195-196,198 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця.