Справа № 3339                                                 Головуючий у І інстанції Володько І.С.

Категорія   42                                                     Доповідач у II інстанції Касьяненко Л.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Хопти С. Ф.

суддів: Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.

при секретарі: Муханько О.О, розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайсуду від 7.09.2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

Встановила:

Позивачка звернулася в суд з вказаним позовом, в якому зазначила, що 21.06.2005 року неповнолітній ОСОБА_5 1994 року народження під час гри біля будинку АДРЕСА_1 на грунті неприязних стосунків заподіяв її неповнолітньому сину ОСОБА_4 тілесні ушкодження, в результаті яких син в період з 22.06. по 4.07.2005 року проходив стаціонарне лікування, потім лікувався амбулаторно. Згідно акту судово-медичного обстеження НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримав закритий перелом лівої плечової кістки і дане ушкодження відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. В результаті лікування вона понесла матеріальні збитки в розмірі 1132,68 грн. Крім того, її сину була завдана і моральна шкода яка оцінюється в розмірі 9450 грн.

Вважала, що заподіяння неповнолітнім ОСОБА_5 тілесних ушкоджень її неповнолітньому сину сталося внаслідок несумлінного виконання відповідачами свого обов"язку по вихованню дитини. Так як шкода була заподіяна неповнолітнім, то просила її стягнути з його батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_2- матеріальну шкоду в розмірі 1132,68 грн., моральну - в сумі 9450 грн. та 1000 грн. за проведення експертизи.

Рішенням Білоцерківського міськрайсуду від 7.09.2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 332,68 грн. матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди солідарно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити частково вимоги позивачки лише в частині    відшкодування матеріальних збитків в розмірі  107,25 грн., в решті- відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду І інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4. суд І інстанції виходив з того, що заподіяння малолітнім ОСОБА_5 тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_4 сталося внаслідок несумлінного виконання відповідачами батьківських обов'язків по вихованню сина і нагляду за ним.

Проте з таким висновком суду колегія суддів повністю погодитись не може, оскільки такий висновок не грунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст. 1178 ЦК України, шкода, завдана малолітньою особою / яка не досягла чотирнадцяти років/, відшкодовується її батьками /усиновлювачами/ або опікунами чи іншою особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2005 року о 21.30 год. неповнолітні ОСОБА_4  та ОСОБА_5 гралися у дворі власного будинку АДРЕСА_1. Коли ОСОБА_4 збирався йти додому, ОСОБА_5 забрав у нього м"яча , за що ОСОБА_4 його штовхнув , після чого вони обоє почали штовхатися , при цьому ОСОБА_4 втративши рівновагу впав та зламав руку, ОСОБА_5 допоміг йому підвестися та довів його до квартири.

Доказів про те, що неповнолітній ОСОБА_5 вів себе агресивно та проявив жорстокість по відношенню до ОСОБА_4 внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, в матеріалах справи немає. З характеристики, наданої школою де навчається ОСОБА_5 вбачається, що характеризується він як вихований, врівноважений та спокійний хлопець.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду проте, що заподіяння неповнолітнім ОСОБА_5 тілесних ушкоджень неповнолітньому ОСОБА_4. є наслідком несумлінного виконання відповідачами обов'язку по вихованню свого сина є помилковим і таким що не грунтується на матеріалах справи та законі.

Тому на підставі викладеного , колегія суддів вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

Вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білоцерківського міськрайсуду від 7.09.2006 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту його проголошення.