АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 33/796/279/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Морозов М.О.
Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Бець О.В.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 березня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Бець О.В., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, іншого учасника ДТП ОСОБА_3 та його захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 18.01.2013 року,
В С Т А Н О В И В :
Цією постановою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 374 грн.
Як зазначено в постанові суду першої інстанції, ОСОБА_2, 08 грудня 2012 року, приблизно о 14 год. 21 хв., на перехресті проспекту Паладіна - вулиці Стеценко в місті Києві, керуючи автомобілем "Шкода", д.н.з. НОМЕР_1, перед початком руху не переконалась, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Опель» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до пошкодження цих транспортних засобів, чим порушила вимоги п.п. 10.1., 2.3 (б) Правил Дорожнього руху України.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2, вважаючи постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2013 року такою, що не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винним у ДТП іншого учасника ДТП - ОСОБА_3
Як зазначає в апеляційній скарзі ОСОБА_2, після зупинки та перед початком руху вона переконалась в тому, наскільки це було можливо, що для руху її автомобіля горить зелений сигнал світлофора, а автомобілі почали проїзд через перехрестя, почала рухатись. Останнім в потоці, що закінчував рух автомобіля був автомобіль «Шкода». Автомобіля «Опель» д.н.з. НОМЕР_2 вона до зіткнення не бачила і вважає, що водій ОСОБА_3 в»їхав на перехрестя вже на забороняючий для нього червоний сигнал світлофора, порушуючи Правила дорожнього руху. Зазначає, що схема ДТП була складена неправильно, а саме не було вказано залізобетонний дорожній відбійник, який зменшує видимість автомобілів, що в»їжджають на перехрестя з вул. Стеценка. Суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, а саме наданій циклограмі з режимом роботи світлофорів, не прийняв як належний доказ СД-диск № 1 від 11.01.2013 року та СД-диск № 2 від 16.01.2013 року, з відеозаписом циклічності роботи світлофора, знятого з відеореєстратора. Суд не врахував непослідовні пояснення ОСОБА_3, який навмисно ввів в оману працівників ДАІ, що займалися оформленням ДТП. Крім того, суд не вказав жодного доводу, на підставі якого він застосував штраф в максимальних межах.
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, іншого учасника ДТП та його захисників, які просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов"язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП, обов"язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв"язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів. Як встановлено і вбачається з матеріалів справи саме причинно-наслідковий зв"язок між діями водія ОСОБА_2 у виді порушення нею вимог п.п. 10.1., 2.3 (б) правил дорожнього руху та наслідками у виді пошкодження транспортних засобів.
Як вважає суд апеляційної інстанції, висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у порушенні нею вимог п.п. 10.1, 2.3 (б) Правил Дорожнього руху України є законним та обґрунтованим і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії АА2 № 319154, схемою розташування автомобілів після ДТП, підписаною обома учасниками ДТП, які заперечень не заявили, письмовими поясненнями учасників ДТП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які вони надали одразу ж після скоєння ДТП та в судовому засіданні, поясненнями в суді першої інстанції свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відеозаписом відзнятого з відеореєстратора, що був встановлений на автомобілі ОСОБА_2-«Шкода», д.н.з. НОМЕР_1, з якого вбачається, що водій ОСОБА_2, після зупинки на забороняючий сигнал світлофора, не дочекавшись дозволяючого сигнала світлофора, виїхала на перехрестя, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_3, що закінчував проїзд перехрестя.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не змогла пояснити, чому вона не побачила автомобіль «Опель» до моменту з ним зіткнення, що свідчить про те, що вона була неуважною і не стежила за дорожною обстановкою перед початком руху, відповідно не відреагувала на її зміну, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди.
Посилання апелянта на ті обставини, що суд першої інстанції не прийняв як належний доказ СД-диск № 1 від 11.01.2013 року та СД-диск № 2 від 16.01.2013 року, з відеозаписом циклічності роботи світлофора, не може бути прийнято до уваги, оскільки суд першої інстанції обґрунтовано надав оцінку належності цього доказу, зазначивши в постанові, що вказана зйомка проводилась після дати скоєння ДТП, без участі іншого учасника ДТП ОСОБА_3, без фіксації певної дорожньої обстановки, що складалась 08.12.2012 року.
Посилання апелянта на ту обставину, що суд не обґрунтував та визначив їй розмір штрафу в максимальному розмірі, не може бути підставою для скасування постанови суду, оскільки суд застосував до ОСОБА_2 штраф в розмірі 374 грн., фактично не в максимальному розмірі, а в межах санкцій ст. 124 КУпАП, якими передбачений штраф в розмірі від 340 грн. до 425 грн. Крім того, відповідно до ст. 33 КУпАП, суд врахував особу ОСОБА_2, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, має стаж водія з 1999 року та з урахуванням того, що обтяжуючих обставин не встановлено.
Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові про винність ОСОБА_2 в порушенні п.п. 10.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, при розгляді апеляційної скарги не було наведено та додаткових доказів не було надано.
Виходячи з сукупності вище приведених доказів, перевіривши їх при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку, вважаю обґрунтованим висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Як вважає суд апеляційної інстанції, всупереч твердженням апелянта, суд першої інстанції з достатньою повнотою, об»єктивно та неупереджено дослідив надані сторонами докази, в тому числі і покладені в основу апеляційної скарги доводи, повно і правильно виклав їх в постанові, проаналізував у сукупності з іншими доказами і дав їм належну оцінку в плані достовірності і достатності для висновків по суті справи.
А тому, враховуючи викладене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 18 січня 2013 року, якою накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 374 грн. - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Постанова апеляційного суду м. Києва набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Бець О.В.