Судове рішення 5021/2509/2011 від 21.03.2013

Судове рішення #28645381

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р. Справа № 5021/2509/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого :Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В.,

Погребняка В.Я.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Життя та пенсія"

на ухвалу та постановугосподарського суду Сумської області від 06.09.2012 року Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року

у справі№ 5021/2509/2011 господарського суду Сумської області

за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

пробанкрутство

за участю представників: Трихомчук Олег Іванович - представник за довіреністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції"; Орел Артем Михайлович - представник за довіреністю № 26-11-13626 від 03.10.2012 року Публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Надра"; Гребенченко Олексій Алімович - представник за довіреністю № 01/02 від 01.02.2013 року Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Життя та пенсія"; Конопля Андрій Михайлович - представник за довіреністю № 15-8863 від 08.11.2012 року Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"; Миронова Людмила Олександрівна - представник за довіреністю № 215 від 03.12.2012 року Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк"; Дикий Ян Павлович - представник за довіреністю №2266 від 31.04.2012 року Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк"; Борсук Сергій Володимирович - представник за довіреністю № 010-01/7001 від 31.08.2012 року Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"; Довбиш Світлана Петрівна - представник за довіреністю № 2883 від 04.12.2012 року Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"; Романов Руслан Олександрович - представник Генеральної прокуратури України; Марченко Роман Вікторович - арбітражний керуючий,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.10.2011 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції") порушено провадження у справі № 5021/2509/2011 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - ПАТ "Сумихімпром").

Ухвалою господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року у справі № 5021/2509/2011 (суддя - Спиридонова Н.О.) за результатами проведення попереднього засідання частково затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Сумихімпром". У визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів відмовлено, зокрема Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Життя та пенсія" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія") у сумі 1 207 134 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року у справі № 5021/2509/2011 (головуючий суддя - Здоровко Л.М., суддя - Плахов О.В., суддя - Шутенко І.А.) апеляційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року у справі № 5021/2509/2011 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими актами попередніх інстанцій, ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року у справі № 5021/2509/2011 в частині відмови ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів у сумі 1 207 134,00 грн. Скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року у справі № 5021/2509/2011. Прийняти нове рішення в частині, яким визнати вимоги ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 1 207 134,00 грн.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст.11, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність", ст.10 Закону України "Про страхування".

Арбітражний керуючий Марченко Роман Вікторович та ПАТ "Сумихімпром" подали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія", в яких, вказуючи на безпідставність та необґрунтованість касаційної скарги, просять в її задоволенні відмовити та залишити оскаржувану ухвалу господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року у справі № 5021/2509/2011 в частині відмови ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів у сумі 1 207 134 грн. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року у справі № 5021/2509/2011 без змін.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України та іншими законодавчими актами України.

Виходячи з вимог ч.2 ст.15 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами попереднього засідання, відмовляючи у визнанні та включенні вимог ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" у сумі 1 207 134,00 грн., господарський суд Сумської області вказав, що заявником, всупереч обов'язку доведення наявності збитку, не зазначено в чому полягає протиправна поведінка та вина ПАТ "Сумихімпром", який причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та збитками. Невиконання обов'язку ПАТ "Сумихімпром" щодо сплати чергового страхового платежу не може бути причиною неможливості повернення, зокрема поворотної фінансової допомоги. Крім того, зазначив, що Закон України "Про інвестиційну діяльність" та Закон України "Про страхування" не містить положень щодо інвестиційних збитків та механізму їх розрахунку і процедури відшкодування.

Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у визнанні та включенні вимог ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" у сумі 1 207 134,00 грн. до реєстру вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції послався на те, що скаржником не доведено обставин, на які він посилався в апеляційній скарзі, не обґрунтовано в чому саме ухвала господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року у справі № 5021/2509/2011 порушує норми матеріального чи процесуального права, а також його права та охоронювані законом інтереси.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Матеріалами справи підтверджується, що 25.04.2012 року розпорядник майна подав суду повідомлення про результати розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, та 26.04.2011 року надав суду реєстр вимог кредиторів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до уточненого реєстру вимог кредиторів, сума заявлених кредиторських вимог ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" складає 1 207 134 грн., які боржником і розпорядником майна відхилені у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, в обґрунтування своїх вимог ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" посилалося на те, що внаслідок припинення договору добровільного (колективного) страхування життя № КСЖ 000010-к від 01.01.2008 року та спеціальної угоди № 01 від 01.01.2008 року, утворились інвестиційні збитки, які боржник повинен був сплатити кредитору в розмірі 1 207 134,00 грн.

Відмовляючи у визнанні кредиторських вимог ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія", суд першої інстанції вказав на те, що заявником, всупереч обов'язку доведення наявності збитку, не зазначено в чому полягає протиправна поведінка та вина ПАТ «Сумихімпром», який причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з судом першої інстанції, що невиконання обов'язку ПАТ «Сумихімпром» щодо сплати чергового страхового платежу не може бути причиною неможливості повернення, зокрема поворотної фінансової допомоги.

Надання фінансової допомоги передбачає право у особи, яка надавала цю допомогу звернутися з відповідною вимогою до особи, яка отримувала таку допомогу, в тому числі з відповідним позовом та в разі наявності доказів неможливості повернення грошових коштів (наприклад, в разі відсутності грошових коштів та майна, що могло б підтверджуватись постановою виконавчої служби про закінчення виконавчого провадження, або ліквідації боржника та виключення його з державного реєстру) заявляти про наявність збитків.

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що жодного доказу про вжиття заходів щодо повернення грошових коштів ПрАТ «Страхова компанія «Життя та пенсія» суду не надало.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що ні Договір № КСЖ 000010-к від 01.01.2008 року, ні Спеціальна угода № 01 від 01.01.2008 року не містять положень щодо правової природи інвестиційних збитків, механізму їх розрахунку і процедури відшкодування.

Зокрема, пункти 3.2, 4.3 Спеціальної угоди № 01 від 01.01.2008 року, на які посилається скаржник, не містять визначення інвестиційних збитків, механізму їх розрахунку тощо. Пункт 3.2 містить виключно положення про співвідношення інвестиційного прибутку та інвестиційного збитку, але не містить жодного положення щодо природи інвестиційних збитків.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Отже, обов'язковими характеристиками інвестицій є імовірність отримання прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що скаржником ПрАТ «Страхова компанія «Життя та пенсія» не доведено, що надання порук за фізичних осіб за кредитними договорами, майнових порук (застав) за ПАТ «Сумихімпром» за кредитним договором, безвідсоткової поворотної фінансової допомоги є інвестиційною діяльністю.

Крім того, ПрАТ «Страхова компанія «Життя та пенсія» не доведено, не підтверджено належними доказами, з посиланням на конкретні норми чинного законодавства та положення укладених між сторонами договорів, що є інвестиційними збитками та процедуру їх відшкодування.

Враховуючи наведені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди першої і апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів вимог ПрАТ «Страхова компанія «Життя та пенсія» у сумі 1 207 134,00 грн.

Доводи касаційної скарги ПрАТ «Страхова компанія «Життя та пенсія» висновків господарських судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відтак, передбачені ст.11110 ГПК підстави для скасування або зміни ухвали господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року у справі № 5021/2509/2011 в частині відмови ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів у сумі 1 207 134,00 грн. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року - відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Життя та пенсія" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 06.09.2012 року у справі № 5021/2509/2011 в частині відмови ПрАТ "Страхова компанія "Життя та пенсія" у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів у сумі 1 207 134,00 грн. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2012 року у справі № 5021/2509/2011 залишити без змін.

Головуючий І.Ю.Панова

Судді О.В.Білошкап

В.Я.Погребняк

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація