Справа №22 - 1870/06                                                Головуючий у 1 інстанції: Грищук В.О.

Категорія: 26                                                              Доповідач: Каблак П.І

УХВАЛА

Іменем України

13 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Каблака П.І.,

суддів: Мойсюка М.І., Мікуш Ю.Р.,

при секретарі: Жовнір О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в мЛьвові цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного

районного суду м.Львова від 5 червня 2006 року, -

встановила:

Оскаржуваним рішенням задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третьої особи Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання заповіту недійсним.

Визнано недійсним заповіт від імені ОСОБА_5, складений 29.12.2003 року, посвідчений секретарем виконкому Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області та зареєстрований в книзі реєстрації нотаріальних дій за НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_1.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення є незаконним, постановленим з порушенням норм процесуального права. Рішення суду не відповідає обставинам справи, судом не було всебічно і повно з'ясовано усі обставини справи, порушено принцип змагальності сторін. Суд не врахував показів відповідача по справі, не взяв до уваги показів свідків з її боку, натомість безпідставно врахував неправдиві покази позивачів та свідків з їх боку. Судом також, невраховуючи заявленого нею відводу експертам НДІСЕ, взято до уваги неправдивий висновок почеркознавчої експертизи, яку зробила дана установа.

Просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким в позові відмовити.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що така до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст.ст. 541, 542, 543 ЦК України (в редакції 1963 року) заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укадення, підписаний особисто заповідачем. Якщо заповідач внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням у його присутності і в присутності нотаріуса або посадової особи, яка посвідчує заповіти, прирівнювані до нотаріально посвідчених, заповіт може підписати інший громадянин. При цьому зазначаються причини,  з яких заповідач не міг підписати  заповіт власноручно.    Заповіт   має    бути    посвідчений    нотаріусом    або    іншими посадовими чи службовими особами, визначеними в законодавстві.

Як вірно встановлено місцевим судом, оспорюваний заповіт рід імені ОСОБА_5, складений 29.12.2003 року, посвідчений секретарем виконкому Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області та зареєстрований в книзі реєстрації нотаріальних дій за НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1, підписаний не заповідачем ОСОБА_5, а іншою особою, що не мала права на такий підпис відповідно до закону, заповідач не був присутній при укладенні оспорюваного заповіту.

Вищезазначене стверджується показами позивача ОСОБА_2, яка зазначила, що з 28.12.2003р. по 30.12.2003р. перебувала в гостях у свого дядька ОСОБА_5 в м.Львові та 30.12.2003 року поїхала разом з ним в м.Дубно, де перебувала з ним до 8.01.2004 року; показами свідка ОСОБА_6, яка ствердила, що з 26.12.2006 року по 31.12.2006 року відвідувала його, як працівник Львівського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, прибирала в нього в квартирі перед святами; довідками Львівської філії ВАТ „Укртелеком" від 24.03.2005 року та від 10.01.2006 року, якими підтверджується факт телефонних розмов з квартири ОСОБА_5 в період з 27.12.2003 року по 29.12.2003 року; показами свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які ствердили, що 28.12.2003 року ОСОБА_5 телефонував до них до дому, запрошував до себе у гості і вони були у нього в гостях в цей же день; висновками почеркознавчих експертиз від 12.08.2005 року та від 4.04.2006 року згідно з якими підписи від імені ОСОБА_5, розташовані після слова „підпис" в 2-х примірниках заповіту від його імені від 29.12.2003 року, та в графі „розписка про одержання нотаріально посвідченого документа" в журналі для реєстрації нотаріальних дій виконавчого комітету Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області виконані не ОСОБА_5, а іншою особою з ретельним наслідуванням його справжніх підписів.

Твердження відповідача ОСОБА_1 про проживання в квартирі ОСОБА_5 та його намір укласти заповіт на її користь спростовується також: показами свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9, працівників Львівського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, які зазначили, що відвідували ОСОБА_5 в період з 2000 року по 2004 рік, проте жодного разу не бачили в квартирі відповідача ОСОБА_1 та не чули від ОСОБА_5, що з ним будь-хто проживає; довідкою Львівського територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян від 21.10.2005 року, згідно якої ОСОБА_5 1924 року народження перебував на обслуговуванні центру з березня 1995 року по січень 2004 року, був одиноким пенсіонером, проживав сам, за весь час обслуговування соціальними працівниками не було виявлено жодної особи, яка б постійно чи тимчасово з ним проживала.

Відповідно до вищевикладеного місцевим судом вірно задоволена позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третьої особи Моквинської сільської ради Березнівського району Рівненської області про визнання заповіту недійсним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому

підстав для її задоволення немає.                                                        

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Керуючись ч.1 ст. 308, п.1 ч.1 ст. 314 ст. 315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 5 червня 200б року залишити без зміни.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.