Справа № 2 - 15

2008 рік.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12 червня 2008 року  Петрівський районний суд  Кіровоградської області

в складі:

головуючого                                                  Колесник С.І.

при секретарі                                                 Литовченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове справу за позовом Петрівської селищної ради до ОСОБА_1 та  КП “Петрівське управління житлово-комунального господарства” (надалі УЖКГ) про визнання ордера на житлове приміщення недійсним та виселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи це тим, що відповідачка ОСОБА_1 12.09.2006 року була зареєстрована у кімнаті АДРЕСА_1.

Підставою для реєстрації став ордер № 113, без дати, виданий на її ім'я начальником Петрівського УЖКГ, на право зайняття в гуртожитку кімнати НОМЕР_1. Вказаний ордер було видано начальником Петрівського УЖКГ з порушенням порядку і умов надання жилих приміщень, оскільки у відповідності з рішенням виконавчого комітету Петрівської селищної ради № 81 від 27.04.2006 року будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за територіальною громадою сіл і селищ району як житловий будинок малосімейного типу з комунальною формою власності, а згідно ст. 58 ЖК України ордер на житлове приміщення в будинку державного або громадського фонду видає виконавчий комітет сільської ради і він є єдиною підставою для вселення в дане жиле приміщення.

У зв'язку з цим позивач просить суд визнати ордер № 113, виданий КП ”Петрівське управління  житлово-комунального господарства” ОСОБА_1 недійсним і виселити її з квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала обґрунтовуючи це тим, що вселилась в кімнату гуртожитку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 на підставі ордера, виданого начальником УЖКГ. Їй видали ключі від цієї кімнати і вона зареєструвала своє місце проживання за цією адресою 12.09.2006 року.

Так як рішенням Петрівської селищної ради від 19.07.2005 року було надано статус будинку малосімейного типу лише другому блоку гуртожитку, а її кімната знаходиться у першому блоці, відповідачка вважає, що вона на сьогоднішній день залишається проживати у гуртожитку, а так як немає іншого житла, просить відмовити в задоволенні позову

Представник відповідача  Петрівського УЖКГ проти задоволення позову не заперечив та пояснив, що на даний час ордер на вселення ОСОБА_1 до кімнати АДРЕСА_1 повинен бути визнаний недійсним, так як 19.07.2005 року другому блоку гуртожитку (кімнати з 1 по 40) рішенням сесії Петрівської селищної ради надано статус житлове приміщення малосімейного типу, а потім рішення виконкому цієї ради від 29.11.2006 року надано вказаний статус всьому гуртожитку та з 01.12.2006 року селищною радою почали видавати ордери на вселення до кімнат будинку малосімейного типу і після видачі здійснювалась приватизація квартир.

Крім того квартира НОМЕР_1 згідно рішення виконавчого комітету Петрівської селищної ради № 32 від 13 лютого 2007 року є службовою.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов слідуючих висновків.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 12.09.2006 року була зареєстрована у кімнаті АДРЕСА_1.

Підставою для реєстрації став ордер №113 без дати, виданий на її ім'я начальником Петрівського УЖКГ, на право зайняття в гуртожитку АДРЕСА_1. В даний час відповідачка проживає у вказаній кімнаті.

Рішенням сесії Петрівської селищної ради від 19 липня 2005 року № 476/4 надано статус другому блокові гуртожитку по АДРЕСА_1 “Житлове приміщення малосімейного типу” з правом приватизації згідно чинного законодавства з видачею ордерів загального зразка.

Але вже рішенням від 27 квітня 2006 року № 81 (із змінами, внесеними рішенням

№ 242 від 29 листопада 2006 року) виконком Петрівської селищної ради вирішив зареєструвати житловий будинок малосімейного типу по АДРЕСА_1 - тридцять вісім однокімнатних квартир з №1 по №10, з №12 по № 30, з № 32 по № 40 і дві двокімнатні квартири№31, №11, сорок одну однокімнатну квартиру № 42, з № 42 по №84 включно, за територіальною громадою селища Петрового, в особі Петрівської селищної ради,  форма власності комунальна.

Крім того доручено Петрівському УЖКГ оформити свідоцтва про право власності на квартири № 1 по № 40 включно, № 42, з № 45 по №84 включно в даному будинку за вищевказаною адресою.

Відповідно до свідоцтва про право власності від 21 липня 2006 року зареєстровано право комунальної власності територіальної   громади селища Петрове на житловий будинок малосімейного типу по АДРЕСА_1.

В той же час рішенням виконкому Петрівської селищної ради від 13.02.2007 року № 32 включено до числа службових квартиру НОМЕР_1, яка розташована у вказаному будинку малосімейного типу.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи  дослідженні в судовому засіданні докази по справі в їх сукупності суд вважає, що позивачем не було доведено згідно заявлених позовних вимог, що ордер № 113, виданий Петрівським УЖКГ на ім'я ОСОБА_1,  необхідно визнати недійсним та виселити відповідачку з квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.

Як вбачається з рішення сесії Петрівської селищної ради від 19.07.2005 року № 476/4 надано статус житлового приміщення малосімейного типу лише частині гуртожитку по

АДРЕСА_1, а саме, другому блокові.

При цьому відповідно до довідки Петрівського УЖКГ від 11.12.2007 року № 1062 згідно проектної документації “Житловий будинок малосімейного типу” по АДРЕСА_1 в цілому є єдиною будівлею, нумерація блоків не визначена.

Тому суд не може прийняти за основу пояснення представника позивача, що начальником Петрівського УЖКГ при вирішення питанні про надання житлового приміщення ОСОБА_1 було перевищено свої повноваження з тих підстав, що гуртожиток по АДРЕСА_1 на той час вже мав статус житлового будинку малосімейного типу, оскільки згідно рішення сесії Петрівської селищної ради від 19.07.2005 року було змінено статус лише частини гуртожитку, а не всієї будівлі.

Також суд не приймає за основу пояснення представника позивача, що сесія Петрівської селищної ради прийняла рішення про зміну статусу частини гуртожитку на приміщення малосімейного типу з перевищенням своїх повноважень, так як вирішення питань в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду відноситься до компетенції виконкому селищної ради, який і прийняв відповідне рішення 27.04.2006 року № 81 із послідуючими змінами, внесеними рішенням від 29.11.2006 року № 242, про зміну статусу всієї будівлі гуртожитку на будинок малосімейного типу.

На думку суду, вищевказане рішення сесії ради від 19.07.2005 року про зміну статусу другого блоку на житлове приміщення малосімейного типу на сьогодні є чинним, оскільки в подальшому після прийняття не було скасоване чи доповнене, а виходячи зі змісту рішення виконкому ради від 27.04.2006 року №81, із змінами, внесеними рішенням від 29.11.2006 року № 242, було вирішено лише питання про реєстрацію житлового будинку малосімейного типу по АДРЕСА_1  без вирішення питання про зміну статусу всієї будівлі гуртожитку на будинок малосімейного типу.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.22 Постанови від 12.04.1985 року із послідуючими змінами “Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами житлового кодексу України” вирішуючи спори про виселення з гуртожитків, судам слід з'ясовувати, чи є гуртожитками приміщення, яке займає відповідач. ОСОБА_1, а також представник Петрівського УЖКГ, пояснили у судовому засіданні, що кімната, яку займає відповідачка знаходиться у першому блоці будівлі по АДРЕСА_1, тобто, як було з'ясовано у судовому засіданні, у частині будівлі гуртожитку, статус якого не був змінений рішенням сесії Петрівської селищної ради від 19.07.2005 року на житлове приміщення малосімейного типу.

Ці обставини справи підтверджуються також довідкою Петрівського УЖКГ від 11.12.2007 року № 1062, згідно  якої в одному блоці знаходяться 38 однокімнатних квартир з № 1 по №10, з №12 по №30, з № 32 по № 40 і дві двокімнатні квартири №31, №41, в іншому - 41 однокімнатна квартира №42, з № 45 по № 84 включно. Нумерація блоків не визначена.

Що стосується визнання ордера № 113 на вселення ОСОБА_1 до кімнати НОМЕР_1 гуртожитку з тих підстав, що квартира НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_1 рішенням виконкому Петрівської селищної ради від 13.02.2007 року №32 була включена до числа службових, то дані вимоги не заявлялись у позові, а суд відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає цивільну справу лише в межах заявлених вимог.

Згідно з вимогами ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселеним із займаного ним приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як з підстав і в порядку, визначених законом.

На підставі викладеного суд вважає, що  заявлені позовні вимоги про визнання ордера № 113, виданого КП “Петрівське управління житлово-комунального господарства” ОСОБА_1 недійсним та виселення її з квартири НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1, не підлягають задоволенню.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст. 9,59 ЖК України.

На підставі ст.ст. 10,11,209,212,214-215,217,218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Петрівської селищної ради до ОСОБА_1 та КП “Петрівське управління житлово-комунального господарства” про визнання ордера на житлове приміщення недійсним та виселення - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Петрівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя(підпис)

З оригіналом вірно

Суддя Петрівського районного суду                                                      С.Колесник