УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 118/2413/12 Головуючий суду першої інстанції:Захарченко Л.А.

№ провадження: 22-ц/190/87/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Новіков Р. В.

"11" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Новікова Р.В.

Суддів:Берещанської І.І., Кузнєцової О.О.

При секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання права власності на будівельні матеріали, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2012 р., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на будівельні матеріали та роботи, використані та виконані при будівництві домоволодіння на земельній ділянці АДРЕСА_1, а саме: щебінь на суму 7 249, 60 грн., морський пісок на суму 2 132 грн., секції опалення на суму 44 грн., кахель на суму 102, 56 грн., швелер на суму 1 812, 78 грн., гіпсокартон на суму 49, 90 грн., суміш клею на суму 162, 20 грн., стрічку монтажну на суму 465 грн., затірку на суму 115, 50 грн., кут зовнішній на суму 52, 50 грн., арматуру на суму 1 466, 25 грн., арматуру і швелер на суму 1 209, 86 грн., балку металеву на суму 373 грн., цвяхи на суму 46 грн., трубу профільну на суму 152, 50 грн., брус дерев'яний на суму 297 грн., фундамент під огорожу на суму 19 972 грн. (матеріали - 10 960, 00 грн. + робота - 9 012 грн.), кладку пустотного каменю на суму 20 428 грн. (матеріали - 9 781 грн. + робота - 10 647 грн.), встановлення козирків на суму 4 810 грн. (матеріали - 2 135 грн. + робота - 2 675 грн.), виготовлення та встановлення воріт 7 500 грн. (матеріали - 4 200 грн. + робота - 3 300 грн.), облаштування фундаменту під будинок - 26 001 грн. (матеріали - 14 425 грн. + робота - 11 576 грн.), кладка ракушки 4 344 шт. на суму 40 052 грн., ракушку 17 376 грн., пісок, цемент на суму 5 300 грн., робота - 17 376 грн.. залиття перекриття між поверхами 36 226, 75 грн. (матеріали - 21 096, 75 грн. + робота - 15 130 грн.), облаштування крівлі 235 кв.м. - 94 840, 61 грн. (черепиця - 43 790, 61 грн., ліс - 8 550 грн., робота - 38 500 грн.), кладка перегородного пінобетону (668 шт.) - 15 958 грн. (пінобетон - 8614 грн., робота - 7344 грн.), встановлення вікон і дверей - 28 917, 46 грн. (вікна - 22 264, 46 грн., двері - 6 653 грн.), облаштування водопроводу, опалення, каналізації - 64 424, 47 грн. (матеріали - 41 424, 47 грн., робота - 25 000 грн.), монтаж електропроводу 24 247, 81 грн. (матеріали - 16 247, 81 грн., робота - 8 000 грн.), штукатурка внутрішня 23 054 грн. (матеріали - 10 204, 80 грн., робота 13 850 грн.), обробка стін, стелі гіпсокартоном - 32 700 грн. (матеріали - 13 400 грн., робота - 19 300 грн.), шпаклівка стін і стелі - 23 484, 85 грн. (матеріали 9 284, 85 грн., робота 14 200 грн.), облаштування бетонного стягування - 13 624 грн. (матеріали 7564 грн., робота 6060 грн.), облаштування сходів на 2-й поверх - 21 347, 83 грн. (матеріали - 10 647,83 грн., робота 10 700 грн.), укладка лінолеуму у сумі 1 585,94 грн. (матеріали 1 225, 94 грн., робота 360 грн.), обробка вікон і цоколя декоративною плиткою у сумі 4 866,50 грн. (матеріали - 2 056,50 грн., робота - 2 810 грн.), фарбування стелі - 9 938, 74 грн. (матеріали - 4 738,74 грн., робота - 5 200 грн.), настил ламінату - 23 343, 41 грн. (матеріали - 15 233, 41 грн., робота - 8 110 грн.), шпалери - 18 461, 12 грн. (матеріали - 9 461, 12 грн., робота - 9 000 грн.), встановлення міжкімнатних дверей - 16 172 грн., встановлення плінтусів стельових - 6 050 грн. (матеріали - 3 800 грн., робота - 2 250 грн.), встановлення плінтусів на підлогу - 8 325 грн. (матеріали - 4 175 грн., робота - 4 150 грн.), розхідні матеріали - 18 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачами: колишнім подружжям у період шлюбу придбано земельну ділянку, на якій позивачем з їхнього дозволу побудовано житловий будинок; проте, на цей час наявність спору вказаних осіб щодо визнання зазначеного будинку спільною сумісною власністю сторін порушує право власності позивача на використані будівельні матеріали і роботи, здійснені при його зведенні.

Рішенням суду у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеного рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального і процесуального законів.

Зокрема, апелянт посилається на необґрунтовану відмову суду у захисті наявного у нього права власності на будівельні матеріали і роботи, використані при будівництві.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників та третьої особи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Зі вказаними висновками погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, у період шлюбу відповідачів ними на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2007 р. придбано у рівних частках земельну ділянку АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для ведення садівництва (л.с. 162).

Відповідно до положень частини 1 статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Проте, враховуючи положення статті 126 Земельного кодексу України, позивач взагалі не є власником зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Враховуючи положення статті 61 ЦПК України, факт самовільного будівництва на зазначеній земельній ділянці підтверджується рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2012 р. (л.с. 155-157).

Доводи позивача щодо необхідності, у будь-якому випадку, захисту його права цивільного на будівельні матеріали є необґрунтованими, зважаючи на роз'яснення, викладені в п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», за змістом яких розгляду судами на загальних підставах підлягають вимоги особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно, або заінтересованої особи, що не пов'язані з правом власності на ці будівлі, зокрема, про визнання права на матеріали, одержані при їх знесенні.

Таким чином, відсутність, взагалі, спору про знесення самочинно збудованого житлового будинку перешкоджає визнанню права власності позивача на будівельні матеріали, в той час, як інше призведе, всупереч вищевказаним правовим приписам, до фактичного визнання права власності позивача на самочинно збудоване нерухоме майно.

Правильно суд відмовив і у визнанні права власності позивача на роботи, здійснені під час самочинного будівництва.

Так, згідно з вимогами частини 6 статті 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Проте, і зазначені обставини також на цей час відсутні.

Оспорюючи висновки суду, апелянт не надав доказів, які б їх спростували.

Підстави для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 жовтня 2012 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.