Судове рішення #2863881
Справа №2-2274/08

 

                                            Справа №2-2274/08

2008 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

30 вересня 2008 року                  Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого                           -    судді Умнової О.В.

при секретарі                          -    Скопенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м. Києві в інтересах Першої Київської державної нотаріальної контори

-     про звільнення майна з-під арешту та визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

 

    Позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом. Просить визнати незаконними дії Головного управління юстиції у м. Києві в особі Першої Київської державної нотконтори щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони на житловий будинок АДРЕСА_1. Зобов'язати Першу Київську держнотконтору зняти заборону на відчуження вищевказаного нерухомого майна, шляхом внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідного запису. Зобов'язати Другу Київську державну нотконтору оформити та видати свідоцтво про право на спадщину спадкового майна - будинок АДРЕСА_1.

    Мотивує вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся - ОСОБА_2., після смерті якої відкрилася спадщина, що складалася з будинку АДРЕСА_1. Вказує на те, що згідно заповіту померлої від 20.01.1981 року вона є спадкоємицею вищевказаного майна. За результатами звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини була виявлена заборона відчуження даного будинку, накладена Першою Київською держнотконторою. Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - заборона відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстрована 5.11.2004 року реєстратором - Перша Київська державна нотаріальна контора, підставою для обтяження є повідомлення б/н. 14.07.1969 року. В подальшому виявилось, що документ, який був підставою для внесення заборони не існує, жодних документів з приводу накладення заборони на належний їй будинок до цього часу ні в державних нотконторах, ні в архівах не збереглося. Наявність заборони відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 порушує її законні права на отримання свідоцтва про прийняття спадщини та оформлення права власності на спадкове майно.  

    В подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги. Просить визнати запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстрований 5.11.2004 року 15:45 за №1444578 внесений реєстратором: Перша Київська державна нотаріальна контора, незаконним та скасувати його. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування.

    В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з викладених в ньому підстав, просив задовольнити вимоги з урахуванням поданих уточнень.

    Відповідач в судове засідання представника не направив, в письмовій заяві, яка надійшла до суду просив розглядати справу у його відсутність. По суті позову зазначив, що заборона відчуження накладалась Першою Київською нотконторою 16.07.1969 року. Позивачці було роз'яснено, що зняти дану заборону неможливо, оскільки архівні документи зберігаються у нотконторі починаючи з 1977 року, повідомлення без реєстраційного номеру, яке стало підставою для накладення арешту серед архівних не зберігся, в зв”язку з чим, позивачці було рекомендовано для вирішення питання щодо зняття арешту звернутися до суду. Враховуючи наведене вважає, що єдиною підставою для вчинення нотаріальною конторою відповідних дій по скасуванню заборони відчуження та внесення у Єдиний реєстр заборон відповідних відомостей, є рішення суду.  

    Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає можливим розглянути справу у відсутність представника Головного управління юстиції у м. Києві і позов задовольнити, виходячи з наступного.

    З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з будинку АДРЕСА_1.

    ОСОБА_1 - онука померлої ОСОБА_2., є спадкоємицею за заповітом останньої від 20.01.1981 року, що підтверджується копією заповіту та довідкою Другої Київської державної нотконтори. (а.с.7,10)

    3.05.2007 року ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_2. - житловий будинок АДРЕСА_1. На підстав поданої заяви була заведена спадкова справа №335/2007.

    4.09.2007 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2., з підстав наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження - арешту на житловий будинок АДРЕСА_1, накладений Першою Київською держнотконторою 16.07.1969 року, що підтверджується довідкою державного нотаріуса Другої Київської нотаріальної контори Литвиненко Л.В. від 4.09.2007 року за №1960. (а.с.12)

    Згідно вищевказаної довідки зняти арешт, накладений Першою Київською державною нотаріальної конторою  неможливо, в зв”язку із тим, що в архіві нотаріальної контори зберігаються документи лише з 1.01.1977 року. Всі інші документи станом на 1.01.1977 року передано до Київського державного нотаріального архіву на підставі акту передачі. В зв”язку з надходженням до нотконтори листа Київського державного нотаріального архіву про відсутність у документах архіву відомостей за 1969 рік, ОСОБА_1 було запропоновано звернутися до суду для зняття накладеної заборони.

    З витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №14474160 вбачається, що заборона відчуження житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстрована 5.11.2004 року 15:45 за №1444578 реєстратором: Перша Київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - повідомлення без реєстраційного номеру 14.07.1969 року Першої Київської держнотконтори. (а.с.6)

    Відповідно до ст.73 Закону України “Про нотаріат” нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні  договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.

    В судовому засіданні встановлено, що первинні документи, які стали підставою для накладення 14.07.1969 року арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 відсутні, в зв”язку із чим, згідно письмових пояснень відповідача, зняти його неможливо. Вказані обставини підтверджуються зібраними по справі доказами та не заперечуються відповідачем в письмових поясненнях.

    Наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об”єктів нерухомого майна запису за 1969 рік про заборону відчуження будинку АДРЕСА_1 при відсутності будь-яких документів про підстави накладення даного арешту, не відповідає вимогам чинного законодавства України, які в свою чергу, кореспондуються з положеннями законів, що діяли на момент вчинення Першою Київською державною нотконторою оспорюваних дій. Фактично, законних підстав для накладення заборони відчуження зазначеного вище будинку немає.

    Крім того, заборона відчуження, накладена Першою Київською державною нотаріальною конторою на будинок АДРЕСА_1, який належав на праві приватної власності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2. порушує права та законні інтереси позивача, як спадкоємця померлої за заповітом, оскільки унеможливлює отримання ним свідоцтва про право на спадщину за законом та оформлення права власності на спадкове майно.

    Відповідно до ст.548 ЦК України ( в редакції 1963 року), для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

    Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном (ст.549 ЦК України в редакції 1963 року).

    Відповідно до ст. 328 ЦК України права власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

    Судом встановлено, що ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, фактично прийняла спадщину у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її бабусі - ОСОБА_2., і у відповідності із ст.549 ЦК України (1963 року) фактично вступила в управління та володіння спадковим майном. Разом з тим, в зв”язку з наявністю в реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зазначеного вище запису про арешт належного спадкодавцю будинку, позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на спадкове майно.

    Враховуючи наведене, оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності суд вважає, що позов ОСОБА_1 обґрунтований і підлягає задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.524,534,548,549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст.328, 392, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 10, 11, 59-60, 208, 209, 212-216, 218, 223 ЦПК України, суд ,-

 

В И Р І Ш И В :

 

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Визнати незаконним запис в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про заборону відчуження житлового будинку АДРЕСА_1, зареєстрований 5.11.2004 року 15:45 за №1444578, внесений реєстратором: Перша Київська державна нотаріальна контора, та скасувати його.

    Визнати за ОСОБА_1

 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.     

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський райсуд м. Києва.

    Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

Суддя                                                                                                               Умнова О.В.

  • Номер: 6/464/128/17
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2274/08
  • Суд: Сихівський районний суд м. Львова
  • Суддя: Умнова О.В.
  • Результати справи: заяву (подання, клопотання, скаргу) повернуто
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.07.2017
  • Дата етапу: 18.07.2017
  • Номер: 6/369/294/19
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-2274/08
  • Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
  • Суддя: Умнова О.В.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 09.09.2019
  • Дата етапу: 18.10.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація