Справа № 22ac/3792                                          Головуючий у 1 інстанції Діброва О.В.

Категорія 69                                                      Доповідач Зарицька Г.В.

УХВАЛА Іменем України

22 листопада 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого  Зарицької Г.В

суддів:   Рафальської І.М., Балашкевича С.В. при секретарі   Сухоребрій Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадмшістрації Житомирської області про зобов'язання постановки на чергу для виплати компенсації за апеляційною скаргою відповідача на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 9 червня 2006 року,

встановив:

Позивачі звернулися з позовом до управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадмшістрації та просили зобов'язати відповідача поставити їх на чергу для виплати грошової компенсації за будинок АДРЕСА_1 в розмірі 26178 грн.88 коп. Зазначали, що в с. Гуничі Овруцького району за вищевказаною адресою у спадщину отримали жилий будинок. Оскільки с. Гуничі являється територією радіоактивного забруднення, а самі вони не проживають на забрудненій території, то вирішили здати спадковий будинок на баланс сільської ради і отримати за нього грошову компенсацію.

Проте, Овруцьке УПСЗН відмовляється поставити їх на чергу для виплати цієї компенсації. Вважали відмову такою, що порушує їх права власника.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 9 червня 2006 року позов задоволено.

Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадмшістрації поставити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в розмірі 26178 грн.88 коп.

У апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадмшістрації просить судове рішення скасувати як незаконне та необгрунтоване і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. Апелянт посилається на те, що спадкодавці не мали статусу переселенця, а тому спадкоємці не мають права на компенсацію.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Зі змісту ч.І п.6 ст.35 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що право на грошову компенсацію у повному розмірі за цінами, встановленими на момент звернення щодо неї, мають громадяни, які не проживали на територіях радіоактивного забруднення, але одержали у спадщину майно, яке не може бути перевезено із зазначених територій. „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що позивачі отримали у спадщину за заповітом домоволодіння АДРЕСА_1, яке відповідно до Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей , віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою KM України №106 від 23.07.91 року та розпорядженням KM України №17 від 12.01.93 p. відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Самі ж позивачі не проживають на території радіоактивного забруднення. Зокрема, ОСОБА_1 з 1981 року проживає в м. Березань Київської області, а ОСОБА_2 з 1995 року у м. Києві. Вказаний будинок позивачі здали на баланс Раківщинської сільської ради Овруцького району.

Оскільки позивачі не проживають на забрудненій території, одержали у спадщину жилий будинок, який не може бути перевезено із зазначеної території та прийнятий на баланс сільської ради, то суд обгрунтовано зобов'язав відповідача поставити позивачів на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння.

Розмір компенсації визначено у відповідності до ст.5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та ч.І п.8 Положення "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", затвердженого постановою КМУ №755 від 15.07.1997 року.

Доводи апелянта про те, що спадкоємці не мають права на одержання компенсації оскільки спадкоємці не мали статусу переселенця не узгоджуються з Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому суд до уваги їх не бере.

Рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198,200,205, 206 КАС України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації Житомирської області відхилити.

Постанову Овруцького райсуду Житомирської області від 9 червня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення постанови у повному обсязі.

Головуючий: