Провадження № 1/470/2/13

Справа № 1-75/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Міщенка Г.В., при секретарі Шелестюк І.С., за участю прокурора Березнегуватського району Миколаївської області Пироженка С.В., прокурора прокуратури Березнегуватського району Миколаївської області Мовчана Т.М., потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Веселе Березнегуватського району Миколаївської області, українця, громадянина України, освіта неповна середня ( 8 класів ), не одруженого, неповнолітніх дітей на утримані не маючого, не військовозобов'язаного, не працюючого, раніше судимого - 23.06.2009 року Великоолександрівським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, проживаючого в буд. АДРЕСА_2, а зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, в тому, що судовим слідством

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 13 жовтня 2008 року, близько 5 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на розі житлового будинку № 68 по вул. Піонерській в смт. Березнегувате Миколаївської області, під час сварки з ОСОБА_8 із-за ревнощів умисно наніс останньому кухонною сокирою не менше трьох ударів в голову, спричинивши відкриту черепно-мозкову травму у виді множинних багатооскольчатих переломів кісток зводу і основи черепа, крововиливів у м'які покрови голови в скроньо-тім'яній області справа, в тім'яно-потиличній області зліва, субдурального крововиливу в правій скроньо-потиличній області, субарохноідального крововиливу в правій і лівій скроньо-тім'яних областях, забій головного мозку, тобто тяжкі тілесні ушкодження, які потягли за собою смерть ОСОБА_8

Такі його дії кваліфіковано як умисне вбивство ( умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині ), тобто за ч.1 ст.115 КК України.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчинені цього злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та цивільні позови потерпілих - визнав повністю, але від дачі показань відмовився.

Обвинувачення ОСОБА_7 на досудовому слідстві ґрунтувалося на показаннях потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17, даними протоколу огляду трупу ОСОБА_8 ( з фото таблицею ) від 13.10.2008 року, даними протоколу огляду місця події ( з фото таблицею ) від 13.10.2008 року, показаннями свідків під час проведення очних ставок між підозрюваним та ОСОБА_13 від 20.12.2009 року, між обвинуваченим та ОСОБА_12 від 18.03.2011 року, між обвинуваченим та ОСОБА_15 від 18.03.2011 року, між обвинуваченим та ОСОБА_18 від 18.03.2011 року, між обвинуваченим та ОСОБА_19 від 18.03.2011 року, показаннями свідка ОСОБА_15 під час проведення очної ставки між ним та ОСОБА_18 від 18.03.2011 року, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_12 ( з фото таблицею ) від 24.07.2009 року, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з ОСОБА_13 ( з фото таблицею ) від 24.07.2009, даними протоколу відтворення обстановки і обставин події з підозрюваним ОСОБА_7 ( з фото таблицею ) від 15.12.2009 року, даними протоколу обшуку будинку ( з фото таблицею ) та протоколом огляду вилученої сокири від 04.12.2009 року, даними протоколу № 4/1568 здійснення слухового контролю із застосуванням оперативно-технічних засобів від 02.04.2011 року з додатками, висновками судово-медичної експертизи № 1916 від 11.11.2008 року, судово-медичної імунологічної експертизи № 65 від 02.03.2009 року, судово-медичної імунологічної експертизи № 53 від 16.02.2009 року, судово-медичної експертизи № 5 від 27.01.2010 року, іншими побічними доказами.

Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 показала, що ОСОБА_8 приходився їй сином та проживав окремо. В ніч з 12 на 13 жовтня 2008 року він працював в нічну зміну, а вранці вона дізналася про те, що син помер в лікарні від отриманих тілесних ушкоджень. Просить стягнути з винного 2700 грн. спричиненої матеріальної та 100000 грн. моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_8 приходився їй чоловіком. 12 жовтня 2008 року він пішов на роботу до приватного підприємця ОСОБА_20, де калібрував та завантажував насіння соняшника. Працював у зміні разом із ОСОБА_21 В той день він прийшов на обід та приніс зароблені 40 грн., які віддав. Більше грошей у нього не було. Після обіду знову пішов на роботу і попередив, що скоріш за все залишиться в нічну зміну. Крім того, сказав, що за калібровку насіння з ним пообіцяли розрахуватися грошима в сумі до 1000 грн. Вранці 13 жовтня 2008 року їй повідомили, що чоловіка побили та відвезли у лікарню, де він помер. Просить стягнути з винного 50000 грн. спричиненої моральної шкоди.

Із рапорту оперативного чергового Березнегуватського РВ УМВС вбачається, що 13 жовтня 2008 року від чергового районної лікарні надійшло повідомлення про смерть ОСОБА_8, якого доставлено в лікарню з пустиря біля будинку № 117 по вул. Кузьменка в смт. Березнегувате із закритою черепно-мозковою травмою голови ( т. 1, а. с. 2 ).

13 жовтня 2008 року труп ОСОБА_8 оглянутий слідчим в приміщенні Березнегуватської центральної районної лікарні. З протоколу огляду та фото таблиці до нього слідує, що в правій і лівій тім'яній області голови маються дві рублені рани. Навкруги талії трупа обв'язана рукавами чорна шкіряна куртка, з лівої внутрішньої кишені якої вилучені два пластикові стаканчики, а з правої - дві монети номіналом 10 і 25 коп. та запальничка. На тілі трупу та одязі маються нашарування грунту та плями бурого кольору на зовнішній поверхні. Сліди волочіння відсутні ( т.1, а. с. 3-5, 6-13 ).

В той же день слідчим двічі оглянута ділянка місцевості, що розташована на грунтовій дорозі в сорока п'яти метрах від воріт «Агробуду» і неподалік будинку № 117 по вул. Кузьменка в смт. Березнегувате, на якій виявлено велику пляму, схожу на кров, що стекла в колію, з якої вилучено три фрагменти волосся. Крім того, поруч цього місця, на трав'яному покритті, виявлено та вилучено аркуш білого паперу з позначками у виді букв та цифр ( т. 1, а. с. 15-16, 17-18, 19-30, 31- 32 ).

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначала на те, що ОСОБА_8 вів такі записи, фіксуючи об'єми виконаних робіт.

Натомість, зі змісту відповіді начальника Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області Петренка М.В. вбачається, що вилучений з місця події аркуш паперу, який має доказове значення, втрачений працівниками міліції ( т. 6, а. с. 133 ).

Із дослідницької частини акту судово-медичного обстеження трупу № 1916 від 12.11.2008 року вбачається, що смерть ОСОБА_8 настала в 7 год. 20 хв., а після отримання таких тілесних ушкоджень жити він міг до 2-х годин ( т. 1, а. с. 252-255 ).

Тобто, з акту випливає, що такі тілесні ушкодження ОСОБА_8 міг отримати не раніше 5 год. 20 хв.

У відповідності з висновком судово-медичного експерта № 1916 від 12.11.2008 року встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми у виді множинних багатооскольчатих переломів кісток зводу і основи черепа, крововиливів у м'які покрови голови в скроньо-тім'яній області справа, в тім'яно-потиличній області зліва, субдурального крововиливу в правій скроньо-потиличній області, субарохноідального крововиливу в правій і лівій скроньо-тім'яних областях, забій головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що потягли за собою смерть.

При досліджені трупу виявлено садну в правій лобній частині голови, рублену рану в правій скроньо-тім'яній області і рублену рану в лівій скроньо-потиличній області, які носять характер спричинених за життя. Причому садна утворилася від одноразового впливу тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею ( не виключено п'ятки обуха сокири ), а дві рублені рани утворилися від неодноразового впливу ( не менше двох ) рублячих предметів, можливо сокири, яка має слабо заточене лезо. Будь-яких тілесних ушкоджень, характерних для боротьби чи самооборони, на тілі потерпілого не виявлено ( т.2, а. с. 183-188 ).

Згідно з висновками судово-медичних експертиз № 65 від 02.03.2009 року і № 53 від 16.02.2009 року встановлено, що на куртці та футболці ОСОБА_8 виявлена кров людини, походження якої не виключається від останнього. Вилучені з місця події волосся належать людині, походять з голови та могли бути відділені внаслідок дії твердого предмету ( т. 2, а. с. 194-197, 205-210 ).

Із первинних показів ОСОБА_7 від 12.06.2009 року, які він давав на досудовому слідстві в якості свідка і які були оголошені в судовому засіданні, вбачається, що він із самого початку заперечував свою причетність до вбивства ОСОБА_8 При цьому він вже перебував під вартою за вчинення іншого злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, а допитував його перший заступник начальника кримінальної міліції Березнегуватського РВ УМВС України Лощінін О.В. в присутності провідного спеціаліста ОСОБА_24 ( т. 3, а. с. 156 ).

В судовому засіданні ОСОБА_7 стверджував, що ОСОБА_24 змушував його зізнатися у вбивстві та бив протягом допиту.

30.07.2009 року він був повторно допитаний в якості свідка слідчим СУ УМВС України ОСОБА_25, де також заперечував свою причетність до вбивства ОСОБА_8, вказуючи на те, що потерпілого взагалі не знав, а в жовтні 2008 року знаходився у своєї сестри ОСОБА_26 в селі Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області ( т.4, а. с. 3-9 ).

Такі ж самі покази він давав 30.07.2009 року при проведенні очної ставки з ОСОБА_12, яка стверджувала, що саме ОСОБА_7 в перших числах жовтня 2008 року, близько 23 год. 30 хв. убив ОСОБА_8 біля колодязя під аркою на розі будинку № 68 по вул. Піонерській в смт. Березнегувате Миколаївської області ( т.4, а. с. 10-15 ).

20.11.2009 року ОСОБА_7 переведено із виправної колонії Херсонської області до слідчого ізолятора міста Миколаєва, а звідти до ізолятора тимчасового тримання ММУ УМВС України в Миколаївській області.

27.11.2009 року він склав явку з повинною, в якій зізнався у вчинені цього злочину, зазначивши наступне. В жовтні 2008 року він зі своїм братом ОСОБА_13 знаходився в будинку батьків ОСОБА_12, з якою раніше підтримував інтимні стосунки. Після вжиття спиртних напоїв, ОСОБА_12 повідомила, що в неї є інший чоловік. Взявши сокиру для розділу м'яса, ввечері із братом прийшли до п'ятиповерхового будинку, де проживала ОСОБА_12 В неї знаходився інший хлопець, який вийшов для з'ясування стосунків. Удвох вони пішли на футбольне поле, а брат залишився. Там між ними виникла сварка, а потім бійка. Хлопець став перемагати і тоді він витяг із-за пояса сокиру, якою вдарив хлопця двічі по голові, а потім пішов за братом. Повернувшись, він взяв хлопця під руки, а брат за ноги, і понесли його через покинуту «п'ятиповерхівку», завернули за лісосмугу, де залишили хлопця на відстані двох метрів від дороги. Сокиру закопав дома біля погреба, а вранці з братом поїхали в Херсонську область ( т.4, а. с. 46-47 ).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 показав, що вранці того дня його вивезли з ІТТ троє працівників міліції для застосування детектора брехні. Після перевірки на поліграфі, повели через дорогу у підвал якоїсь установи, де почали застосовувати тортури, а саме: підключали електричний струм, одягали пакет на голову, зав'язували скотчем ноги і рот, застосовували протигаз, вішали на швабру. Не витримавши, увечері він написав явку з повинною і його відвезли на ІТТ, де тримали десять днів для того, щоб зажили синці, а потім перевели на СІЗО. Слідча Капустеринська Л.В. відмовила йому в призначенні судово-медичної експертизи.

08.12.2009 року ОСОБА_7 звернувся до прокуратури Миколаївської області зі скаргою про застосування до нього тортур з боку працівників міліції ( т. 4, а. с. 107-108 ).

04.03.2010 року постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при проведення оперативно-розшукової діяльності прокуратури Миколаївської області Бєланом В.М. відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом застосування до ОСОБА_7 заходів фізичного впливу з боку працівників міліції за відсутності складу злочину.

Втім, з матеріалів перевірки вбачається, що вона була проведена формально, оскільки результати проведення психофізіологічного інтерв'ю з використанням поліграфа, для чого фактично ОСОБА_7 і вивозили з ІТТ працівники міліції, навіть не були предметом дослідження ( т. 6, а. с. 190-242 ).

На запит суду надана відповідь заступника начальника УМВС про те, що старшим оперуповноваженим УКР УМВС України в Миколаївській області Новоженом Д.Д. дійсно було проведено психофізіологічне інтерв'ю із ОСОБА_7 з використанням поліграфу «КРИС», але результати цього інтерв'ю не збереглися ( т.6, а. с. 285 ), що викликає сумніви в позитивності тестування, як про це вказав прокурор в своїй постанові про відмову в порушенні справи.

Статтею 3 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначено, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Одним із основних позитивних зобов'язань держав за статтею 3 Конвенції є обов'язок адекватно реагувати на факти жорстокого поводження з особами, які перебувають в межах їхньої юрисдикції. Таке реагування має здійснюватись державою у формі офіційного ефективного розслідування.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці постійно «нагадує, що стаття 3 Конвенції створює позитивний обов'язок ефективного розслідування заяви про жорстоке поводження». У рішенні у справі «Кобець проти України» Європейський суд сформулював цей обов'язок таким чином:

«Суд нагадує, що в тих справах, де особа висуває небезпідставну скаргу про те, що вона була піддана жорстокому поводженню з боку суб'єктів владних повноважень на порушення статті 3, це положення, якщо його тлумачити в світлі загального обов'язку держав відповідно до статті 1 Конвенції, вимагає за своїм змістом щоб було проведено ефективне офіційне розслідування. Таке розслідування, як і те, що проводиться до статті 2, має забезпечити можливість виявлення і покарання відповідальних осі. Якщо б це не було так, загальна правова заборона катування та нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження і покарання, попри своє фундаментальне значення, була б неефективною на практиці, і в деяких випадках представники держави дістали би можливість фактично безкарно зневажати правами тих, хто перебуває під їхнім контролем».

Далі, будучи допитаним 15.12.2009 року в якості підозрюваного ОСОБА_7 показав, що в жовтні 2008 року, на території стадіону професійного ліцею, під час бійки, ударив ОСОБА_8 обухом сокири в ліву частину лоба, від чого той упав на спину, а він вдарив його зверху лезом сокири в праву сторону лоба і пішов за братом по допомогу. Повернувшись, він взяв ОСОБА_8 під руки, а брат за ноги, і понесли його через дорогу до будинку ОСОБА_12 Пронесли між аркою і направились в сторону розваленої «п'ятиповерхівки», де зупинялись для відпочинку. Потім перенесли його через дорогу і залишили в посадці. Це було близько трьох-чотирьох годин ранку, бо коли повернулись додому, то вже світало. Дома він заховав сокиру, а опісля перевіз її до своєї співмешканки ОСОБА_30 в село Давидів Брід ( т.4, а. с. 51-53 ).

Свої покази він підтвердив в той же день під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події. Під час цієї слідчої дії ОСОБА_7 вказав на стадіон ліцею по вул. Піонерській, 85, де між ним та ОСОБА_8 виникла бійка. Показав як потерпілий наніс йому удар, а він у відповідь наніс ОСОБА_8 удар обухом сокири в лобну частину, а потім лезом сокири в праву частину голови. Він взяв ОСОБА_8 під руки, а ОСОБА_13 за ноги і перенесли його зліва від розваленої «п'ятиповерхівки» в посадку, що розташована біля лісництва, де й залишили ( т.4, а. с. 57-62, 63-67 ).

Ці ж покази він підтвердив будучи додатково допитаним в якості підозрюваного 20.12.2009 року, уточнивши, що ОСОБА_8 наніс не один, а два удари лезом сокири в голову. Перенесли його з братом та поклали в п'яти метрах від посадки. ОСОБА_8 кричав та погрожував. До протоколу він додав малюнок сокири та схему їхнього руху ( т.4, а. с. 79-86 ).

Будучи допитаним 24.12.2009 року в якості обвинуваченого, ОСОБА_7 свою вину у вбивстві ОСОБА_8 визнав повністю ( т.4, а. с. 102-105 ), а вже 22.01.2010 року і 26.02.2010 року, під час проведення з ним додаткових допитів, проти цього заперечував, вказавши, що змушений був зізнатися у вбивстві під тиском працівників міліції ( т.4, а. с. 119, 217-219 ).

Як показав підсудний в судовому засіданні, після проведення додаткового розслідування по справі, слідчий замінив йому захисника ОСОБА_5, від якої він не відмовлявся, на захисника ОСОБА_32, в присутності якого він знову почав давати зізнавальні покази, та які підтвердив на очних ставках із ОСОБА_13, ОСОБА_18, ОСОБА_15, ОСОБА_12 і ОСОБА_19 ( т.4, а. с. 87-92, т.5, а. с. 50-54, 73-75, 76-78, 79-81, 82-83, 189 ), оскільки боявся подальших тортур з боку працівників міліції. З цих же підстав він визнав свою вину і в цьому судовому засіданні, хоча ОСОБА_8 не вбивав.

Зі змісту протоколу № 4/1568 здійснення слухового контролю із застосуванням оперативно-технічних засобів від 02.04.2011 року ( з додатками ) вбачається, що, знаходячись 15.03.2011 року в камері ІТТ ММУ УМВС України в Миколаївській області, ОСОБА_7 розповідав чоловіку «М» обставини вчинення ним вбивства ОСОБА_8 ( т.5, а. с. 109-113 ).

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував ці обставини, пояснюючи, що в камері ІТТ його утримували одного. В той день троє працівників міліції вивели його з камери до слідчого кабінету, де змусили повторюватись про вчинення вбивства ОСОБА_8, записуючи його покази на мобільний телефон марки «NOKIA».

В судовому засіданні прослухано аудіозапис розмови між ОСОБА_7 і чоловіком «М», що записаний на оптичний CD-RW-диск «Videx» 70-03-11, який визнано речовим доказом.

Під час відтворення запису було чути інші голоси в приміщенні, неодноразовий звук ринг-тону стаціонарного телефону, грюкання дверима, що підтверджує покази підсудного та спростовує застосування до нього оперативно-технічних засобів.

Вказане підтверджується висновком криміналістичної експертизи №№ 7087, 10216/07 від 18.12.2012 року, якою встановлено, що на оптичному носії «Videx» формату «CD-RW» з фабричним маркуванням «WA100035 BO9», містяться шість файлів зі звукозаписами очних розмов, які під час дослідження позначені як фонограми №№1-6, та які являють собою записи очних розмов між двома особами чоловічої статті. Мовлення ОСОБА_7, представлене на цих фонограмах, є вільною мовою. А в Додатку № 2 до цього висновку, який містить роздруківку дослівного змісту досліджуваних аудіозаписів, експертом зазначено, що чути голоси та репліки на задньому плані, звук ринг-тону стаціонарного телефону, звук ляскання та грюкання дверима тощо ( т.6, а. с. 312-324, 325 ).

Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_13, які він давав 23.07.2008 року на досудовому слідстві в якості підозрюваного, вбачається, що восени 2008 року із своїм братом ОСОБА_7 він пішов до батьків ОСОБА_12 на «собачий хутор», де всі вживали спиртне. Там брат почав приставати до ОСОБА_12 і вона пішла додому. Близько 21 год. вони підійшли до її квартири в будинку № 68 по вул. Піонерській, але вона двері не відчинила, сказавши, що в неї хлопець. Через пів години з під'їзду вийшов, як він потім дізнався, ОСОБА_8, з яким ОСОБА_7 почав сваритися. Удвох вони зайшли за кут будинку, де ОСОБА_7 дістав із-за пояса сокиру для рубки м'яса, яку заздалегідь узяв в будинку батьків, і, коли ОСОБА_8 повернувся спиною, наніс йому удар ззаду по голові, від чого той упав лицем донизу. Потім брат наніс другий удар по голові обухом сокири. Це було близько 24 год. З квартири вийшла ОСОБА_12 Удвох з братом віднесли ОСОБА_8 до його роботи, де поклали труп на траву. Там ОСОБА_7 витяг з внутрішньої правої кишені куртки ОСОБА_8 коричневе портмоне, в якому знаходилось 250 грн. Повернувшись на місце події, брат забрав сокиру, яку дорогою викинув у воду. Додому повернулися близько 2 год. 30 хв. Вранці наступного дня потягом поїхали в місто Херсон до сестри. До протоколу додав малюнок сокири ( т.3, а. с. 212-214, 215 ).

23.07.2009 року ОСОБА_13 був затриманий за підозрою у вчинені цього злочину та утримувався в ІТТ ММУ УМВС України в Миколаївській області за постановою суду до 31.07.2009 року.

24.07.2009 року, під час проведення з ним відтворення обстановки і обставин події, ОСОБА_13 підтвердив свої первинні покази, уточнивши, що ОСОБА_8 був одягнений у чорну курточку, джинси та кросівки. Під час цієї слідчої дії показав, як ОСОБА_7 близько 23 год. 30 хв. двічі наніс ОСОБА_8 удари обухом сокири ззаду по голові. Потім показав як перенесли труп по грунтовій дорозі справа від розваленої «п'ятиповерхівки» до будинку № 117 по вул. Кузьменка, де й залишили труп на узбіччі ( т.3, а. с. 219-223, 224-244 ).

Будучи допитаним в якості свідка 31.07.2009 року ОСОБА_13 підтвердив свої покази, а при додатковому допиті 22.02.2010 року уточнив, що гроші ОСОБА_7 у ОСОБА_8 не брав, а сокиру в річку не викидав ( т.3, а. с. 287-289, т.4, а. с. 145-146 ).

Покази на досудовому слідстві підсудного ОСОБА_7 не узгоджуються з показами свідка ОСОБА_13 Так, перший вказував на те, що злочин вчинив на стадіоні ліцею по вул. Піонерській, 85, а другий - на куту будинку по вул. Піонерській, 68. Перший вказував на те, що бив потерпілого двічі спереду, а другий - двічі ззаду. Перший вказував на те, що перенесли ОСОБА_8 зліва від розваленої «п'ятиповерхівки» до лісництва в посадку, а другий - справа від розваленої «п'ятиповерхівки» на узбіччя дороги по вул. Кузьменка, 117.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показав, що в жовтні 2008 року разом із підсудним ОСОБА_7 знаходився у своєї сестри ОСОБА_18 в селі біла Криниця Херсонської області, де робили ремонт. Про вбивство ОСОБА_8 нічого не знає. Працівники міліції затримали його за підозрою у вчинені цього злочину та утримували вісім діб спочатку в райвідділі, а потім в ІТТ міста Миколаєва. Його постійно били, зокрема, ОСОБА_1, та змушували зізнатись у злочині. Вивозили на місце події по вул. Піонерській, 68, де змушували показувати про обставини. Слідча все писала сама, тому що він нічого не знав. Крім того, він не вміє добре ані читати, ані писати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що більше трьох років потому утримувався в ІТТ м. Миколаєва за вчинення крадіжки. Разом з ним в камері утримувався ОСОБА_13, який 29.07.2009 року розповідав затриманим як його брат скоїв убивство чоловіка біля гаражів. Наступного дня з цього приводу його допитала слідча ОСОБА_25, а потім він був звільнений з ІТТ.

Під час перехресного допиту в суді, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 показали, що один одного не знають і ніколи не зустрічались, а в камері ІТТ разом не сиділи. Тому відомості ОСОБА_14 щодо обставин вбивства, які він давав на досудовому слідстві ( т.3, а. с. 275-280 ) та в судовому засіданні, судом відхиляються як недостовірні.

В судовому засіданні оголошені покази ОСОБА_12, які вона давала 23.10.2008 року, будучи допитаною в якості свідка, зі змісту яких слідує, що їй нічого не було відомо про вбивство ОСОБА_8, а дізналася вона про це від працівників міліції ( т.1, а. с. 237 ).

Теж саме вона підтвердила при її повторних допитах в якості свідка 25.06.2009 року і 16.06.2009 року ( т.3, а. с. 167, 192-193 ).

Втім, вже зі змісту оголошених в судовому засіданні показів ОСОБА_12 від 22.07.2009 року вбачається, що вона змінила свої первинні покази, зазначивши наступне. В обідню пору 12.10.2008 року вона знаходилась у своїх батьків ОСОБА_33 і ОСОБА_34 в будинку АДРЕСА_3, куди прийшли брати ОСОБА_13, де всі вживали спиртне. ОСОБА_7 став її домагатись і вона пішла з дітьми додому близько 20 год. Пізніше до неї в квартиру прийшов знайомий ОСОБА_8, з яким вона розмовляла на кухні. Опісля прийшли ОСОБА_7 і ОСОБА_13, але вона їм не відчинила. А коли ОСОБА_8 пішов, вона почула під вікном голоси та вийшла подивитись. Під аркою на розі будинків № 68 і № 70 по вул. Піонерській стояли ОСОБА_7 і ОСОБА_13. На землі біля басейну побачила ноги лежачого чоловіка. ОСОБА_36 сказав братові, що вбив чоловіка. Вона злякалась і зайшла в квартиру, а наступного дня дізналась про вбивство ОСОБА_8 До протоколу допиту додала схему місця події ( т.3, а. с. 194-195, 196 ).

Під час проведення 24.07.2009 року відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_12, остання підтвердила свої покази про те, що вночі 12.10.2008 року до неї приходив ОСОБА_8 На місці показала як під аркою на розі будинків № 68 і № 70 по вул. Піонерській стояли ОСОБА_7 і ОСОБА_13, а між ними біля басейну бачила лежачого на землі чоловіка ( т.3, а. с. 245-247, 248-253 ).

Свої покази вона підтвердила під час проведення очних ставок із ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_18 ( т.4, а. с. 10-15, т.5, а. с. 66-68, 69-71, 79-81 ), а також під час її додаткових допитів в якості свідка від 22.02.2010 року і 17.03.2011 року ( т.4, а. с. 144, т.5, а. с. 59-61 ).

Однак, будучи допитаною в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_12 показала, що про вбивство ОСОБА_8 вона нічого не знає. Увечері 12.10.2008 року знаходилась у своєї куми. Тільки наступного дня дізналася про дане вбивство. Брати ОСОБА_7 в той вечір до неї не приходили. Покази про вбивство підсудним ОСОБА_8 давала під тиском працівників міліції, які їй постійно погрожували та примушували так говорити. Вони тримали її в райвідділі із маленькою дитиною більше доби, погрожували відібрати дітей. Частину свідчень вона сама вигадала, а іншу частину вигадали працівники міліції, зокрема, про те, що вона годувала ОСОБА_8 супом. Схему намалювала слідча Капустеринська, яка й складала протоколи від її імені. Після повернення справи на додаткове розслідування, працівники міліції знову їй погрожували та примушували до неправдивих свідчень.

Ці покази ОСОБА_12 узгоджуються із показами свідка ОСОБА_37, ОСОБА_33 і ОСОБА_34

Так, в судовому засіданні ОСОБА_37 показала, що про вбивство ОСОБА_8 дізналася від знайомої. 12.10.2008 року, близько 15 год., додому до неї приходила її кума ОСОБА_12 зі своїми дітьми, які дивилися відеофільми до 23 год. 30 хв., а потім пішли до себе. Опісля вона всіх переконувала, що ОСОБА_12 не причетна до вбивства, оскільки в той вечір знаходилась в неї.

Свідок ОСОБА_33 в судовому засіданні показав, що в жовтні 2008 року знаходився із дружиною на заробітках в селі Каланчак Херсонської області. Додому приїхали 24.10.2008 року, де й дізнався на автовокзалі про вбивство ОСОБА_8 Цю дату запам'ятав, оскільки попереднього дня відсвяткували «Курбан Байрам». Тому в день вбивства в смт. Березнегувате ані з дочкою ОСОБА_38, ані з підсудним ОСОБА_7 не зустрічався.

Свідок ОСОБА_34 дала аналогічні покази, додавши, що підсудного ОСОБА_7 взагалі не знає і працівникам міліції про це говорила, а чому дочка ОСОБА_12 дає неправдиві свідчення пояснити не може.

04.12.2009 року працівниками міліції під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_30 в будинку АДРЕСА_2 була вилучена та оглянута сокира з дерев'яною ручкою ( т.4, а. с. 35, 36-37, 48 ).

У відповідності з висновком судово-медичної експертизи № 5 від 27.01.2010 року встановлено, що розходження стріловидного та вінечного швів кісток зводу черепа свідчить про те, що удари потерпілому наносились з достатньо великою силою. Пошкодження на кожному клапоті від трупу ОСОБА_8 могло утворитися від дії рублячого предмету, можливо сокири, маючої слабо заточене лезо, «П»-образний носок ( п'ятку ), ширину п'ятки ( носка ) на рівні устромленої частини 0,4-0,6 см., довжини леза не менше 5,5 см. Можливість утворення пошкоджень на кістках зводу черепа та клапоті від трупа ОСОБА_8 не виключається від дії леза частини сокири, вилученої у ОСОБА_30 та представленого на експертизу, або іншої сокири з аналогічними конструктивними особливостями ( т.2, а. с. 242-243 ).

В судовому засіданні оглянута сокира, визнана слідчим речовим доказом по справі.

Утім, свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні показала, що із ОСОБА_7 почала співмешкати з грудня 2008 року. До того проживала у покійного ОСОБА_39 в селі Давидів Брід, від якого їй дісталося все майно, в тому числі й вилучена працівниками міліції сокира. ОСОБА_7 не міг вчинити вбивство цією сокирою, оскільки в жовтні 2008 року вона належала ОСОБА_39, а підсудний із собою в село нічого не привозив.

Свідок ОСОБА_40 в судовому засіданні підтвердила передачу предметів домашнього вжитку ОСОБА_30 після смерті ОСОБА_39

Слід зазначити, що органом досудового слідства поставлено у вину підсудному ОСОБА_7 нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень кухонною сокирою. Натомість, в якості речового доказу залучена звичайна сокира, вилучена за місцем проживання ОСОБА_30, що є суттєвим протиріччям, а тому ця сокира не може визнаватися судом в якості речового доказу по справі, оскільки це суперечить ст.78 КПК України, яка визначає поняття речового доказу.

Свідок ОСОБА_41 в судовому засіданні показала, що підсудний приходиться їй сином. В день вбивства ОСОБА_8 ОСОБА_7 та ОСОБА_13 знаходились у її доньки ОСОБА_18 в селі Біла Криниця Херсонської області, де робили ремонт. За місцем її проживання працівники міліції вилучали кухонну сокиру, але потім повернули, сказавши, що це не та сокира. ОСОБА_13 почав давати неправдиві свідчення про вбивство після того, як його побили працівники міліції. Їй та покійному чоловікові теж погрожували та змушували говорити неправду, але син цього вбивства не вчиняв, оскільки був в іншому місці.

Проте, зі змісту оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_15 від 18.02.2011 року вбачається, що в жовтні 2008 року він працював водієм на маршруті «Березнегувате-Миколаїв». Близько 17 год. до нього підходили на автовокзалі брати ОСОБА_13 та ОСОБА_7 і запитували про маршрут до міста Миколаєва. Він повідомив, що о 18 год. відправиться автобус «Березнегувате-Херсон». Хтось із братів сказав, що їм все одно куди їхати і це його здивувало. Наступного дня він дізнався від працівників міліції про вбивство ОСОБА_8 ( т.5, а. с. 18-19 ).

Ці ж покази ОСОБА_15 підтвердив на досудовому слідстві під час проведення очних ставок між ним та ОСОБА_7, між ним та ОСОБА_18 ( т.5, а. с. 76-78, 84-85 ).

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_16, який показав, що у жовтні 2008 року, напередодні вбивства ОСОБА_8, знаходився разом із ОСОБА_17 близько 18 год. на автовокзалі біля бару «Оазіс», де вживали пиво світле марки «Оболонь». До них підійшов ОСОБА_7 із незнайомим чоловіком та попросив запалити. Він дав ОСОБА_7 цигарку з фільтром марки «Прилуки» червоні і той із незнайомцем пішов в сторону центра.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_17, додавши, що допитував їх на досудовому слідстві працівник міліції ОСОБА_15, який показував фото підсудного, коли вони з ОСОБА_16 прийшли на відмітку до кримінально-виконавчої інспекції.

З матеріалів справи вбачається, що свідки ОСОБА_42, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 допитувались в якості свідків на досудовому слідстві після повернення кримінальної справи судом на додаткове розслідування - 18.02.2011 року, 25.03.2011 року і 12.04.2011 року відповідно ( т.5. а. с. 18-19, 86, 89 ), тобто майже через два з половиною роки після події, що викликає сумнів в об'єктивності цих свідчень. Крім того, однотипність показів свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_17 та надмірна їх деталізація вказує на те, що ці покази узгоджувались, а самі свідки залежні від працівників міліції, оскільки раніше притягувались до відповідальності за злочини в сфері незаконного обігу наркотичних засобів та судимі за корисливі злочини.

Більш того, покази ОСОБА_15, ОСОБА_16 і ОСОБА_17 протирічать показам свідків ОСОБА_18, ОСОБА_43, ОСОБА_19 і ОСОБА_44, а тому судом відхиляються як недостовірні.

Так, свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_7 та ОСОБА_13 приходяться їй братами. З 08 вересня 2008 року брати приїхали до неї в село Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області, де робили ремонт в її будинку до 23 жовтня 2008 року і нікуди не відлучалися. А тому в ніч з 12 на 13 жовтня 2008 року їх в смт. Березнегувате Миколаївської області не могло бути. Опісля ОСОБА_7 поїхав на заробітки в поле, а ОСОБА_13 залишився в неї до грудня місяця.

Це ж саме свідок ОСОБА_18 стверджувала під час її допиту 12.02.2011 року на досудовому слідстві в якості свідка та під час проведення очних ставок між нею та ОСОБА_7, між нею та ОСОБА_15 ( т.5, а. с. 9-11, 73-75, 84-85 ).

Свідок ОСОБА_43 в судовому засіданні показав, що проживає разом із ОСОБА_18, яка має двох братів. ОСОБА_7 та ОСОБА_13 приїхали до них у вересні 2008 року та робили ремонт в будинку, який він щойно придбав. 12 вересня 2008 року всі разом відмічали його день народження, а 18 жовтня 2008 року - день народження ОСОБА_44. А тому в ніч з 12 на 13 жовтня 2008 року ОСОБА_7 не міг вчинити вбивство в смт. Березнегувате Миколаївської області, оскільки ночував в їхньому будинку в селі Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області. До свого допиту свідок додав копію паспорту, з якого вбачається, що він народився 12 вересня 1979 року ( т.6, а. с. 162 ).

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показала, що проживає в селі та товаришує з ОСОБА_18, в будинку якої постійно буває. З 12 вересня 2008 року по 18 жовтня 2008 року ОСОБА_7 та ОСОБА_13 знаходились в будинку подруги, де робили ремонт. Вона бачила їх і 12 і 13 жовтня 2008 року в селі Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області, оскільки в цей період в неї хворіла дитина і вона приходила до ОСОБА_18 за ліками. Про це вона давала свідчення на досудовому слідстві та підтверджувала їх на очних ставках із ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ( т.5, а. с. 6-8, 66-68, 82-83 ), для проведення яких її доставляли разом з ОСОБА_18 і ОСОБА_12 до міста Миколаєва. В машині ОСОБА_12 казала, що не може більше говорити неправду. Але працівники міліції зупинили машину, вивели її та, схопивши за грудки, стали погрожувати і залякувати, змусивши й надалі давати неправдиві свідчення.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_44 показав, що ОСОБА_7 та ОСОБА_13 проживали в будинку ОСОБА_43 в селі Біла Криниця Великоолександрівського району Херсонської області з 12 вересня 2008 року по 18 жовтня 2008 року, оскільки всі разом святкували день народження ОСОБА_43, а потім його. До свого допиту свідок додав копію паспорту, з якого вбачається, що він народився 18 жовтня 1974 року ( т.6, а. с. 117 ).

Таким чином, матеріали кримінальної справи містять не спростоване алібі ОСОБА_7, яке вказує на те, що в момент вчинення 13 жовтня 2008 року, близько 5 год., вбивства ОСОБА_8 в смт. Березнегувате Миколаївської області, підсудний перебував в іншому місці, а саме в будинку АДРЕСА_4.

Аналіз досліджених в судовому засіданні доказів, які були покладені органом досудового слідства в обґрунтування вини підсудного ОСОБА_7, свідчить про те, що вони повністю протирічать акту судово-медичного обстеження і експертному дослідженню № 1916 від 12.11.2008 року, а також поясненням експерта ОСОБА_45, який в судовому засіданні показав, що свої висновки, викладені в акті та в дослідженні трупу підтверджує. Враховуючи їх, є всі підстави стверджувати, що садна в правій скроньовій області ОСОБА_8 була заподіяна раніше, ніж інші дві рани голови. Наявність садни в правій боковій поверхні голови дозволяє стверджувати, що в даному випадку потерпілий знаходився передньою правою боковою поверхнею голови, оберненою убік до наближаючого предмета, яким міг бути обух сокири. Удар був нанесений з достатньою силою, а тому тулуб повинен був отримати інерцію і за інерцією здійснити падіння назад, потерпілий міг знепритомніти. Цей удар, ймовірно, був заподіяний лівою рукою, оскільки ушкодження знаходяться в правій боковій поверхні голови, а тому зрозуміло, що правою рукою це зробити неможливо. Дві інші рани були косо-вертикально орієнтовані, тобто нанесенні зверху вниз. Потерпілий міг лежати, а положення нападаючого могло змінюватись, оскільки були різноспрямовані рани - різний напрямок леза. Удари, найшвидше, завдавалися з одного боку, а голова змінювала кут нахилу. Вони завдавалися в короткий проміжок часу і другий удар, ймовірно, був контрольним. Потерпілий, швидше за все, знаходився в горизонтальному положенні, лежачи на спині, потиличною частиною голови прилягаючи до грунту, на що вказують нашарування грунту в області ран та горизонтально орієнтовані потьоки крові. Кровотеча була масивною, посилювалась наявністю алкоголю в крові, становила не менше двох з половиною літрів крові, супроводжувалась травматичним шоком, що було несумісне із життям. Були пошкоджені судини головного мозку, а тому кровотеча тривала 10-15 хв., після чого настає малокрів'я, шок, спазм судин і смерть. Будь-які ознаки боротьби або самооборони на тілі потерпілого відсутні. Слідів волочіння на трупі не виявлено, а тому можна стверджувати, що переміщення тіла не було. Судячи з протоколу огляду місця події, характер грунту на місці вказує на те, що кров просякла грунт, залишивши по собі пляму бурого кольору. Якби труп переносили в інше місце, то під ним крові не було б. А тому можна стверджувати, що саме в місці виявлення потерпілого ОСОБА_8 йому були нанесення тілесні ушкодження.

Вказане повністю узгоджується із показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_11, ОСОБА_48 та ОСОБА_49

Так, свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 13 жовтня 2008 року о 6 год. 30 хв. виганяла корову та побачила на грунтовій дорозі ОСОБА_8, який лежав на боку. Лежав він головою до кладовища посередині дороги. В нього була розбита голова, а з рани текла кров і підтікали під спину, він хрипів. Вона погукала чоловіка, а той ОСОБА_43, щоб викликати швидку. На ОСОБА_8 була кофта чорного кольору, зав'язана на рукава. Швидка забрала його о 7 год. 15 хв., а на землі залишились згустки крові. Того ж дня ОСОБА_50 їй розповідав, що бачив ОСОБА_8 о 2 год. ночі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що в той день його розбудила дружина. Коли він підійшов до ОСОБА_8, то було вже близько 7 год. ранку. ОСОБА_8 лежав ногами до дороги, а права сторона тіла знаходилась в канаві. Вдягнений він був у курточку, яка була зав'язана на рукава. До місця підходив ОСОБА_43, а потім ОСОБА_46 викликала швидку. На землі залишились згустки крові. Пізніше ОСОБА_50 йому розповідав, що ОСОБА_8 увечері перед вбивством приходив на роботу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показала, що в жовтні 2008 року, близько 6 год. 30 хв., до неї прийшла ОСОБА_10 і попросила викликати швидку. Коли вона вийшла на вулицю з будинку № 117 по вул. Кузьменка, то побачила чоловіка, який лежав на дорозі в калюжі крові. Він лежав на боку, а кров була біля голови. Потім приїхала швидка, а вона пішла.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_47, який, крім того, додав, що чоловік лежав на дорозі з рубленою раною голови та без свідомості.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 13 жовтня 2008 року о 7 год. ранку йшов по асфальтовій дорозі на роботу на склад до приватного підприємця ОСОБА_47. Його окликнули подружжя ОСОБА_10, підійшовши до яких він побачив лежачого на спині ОСОБА_8, з голови якого витікала кров. ОСОБА_8 хрипів, а ОСОБА_10 намагався зробити йому штучне дихання. Викликати швидку йому не вдалося із-за відсутності зв'язку, після чого він пішов на роботу. ОСОБА_8 теж працював на складі в одній зміні із ОСОБА_21, якого на місці не було.

Допитана в судовому засіданні фельдшер ОСОБА_48 показала, що 13 жовтня 2008 року разом з водієм «швидкої» ОСОБА_49 виїхали на місце за викликом. Прибули о 7 год. та побачили лежачого в канаві на спині чоловіка з рубленою раною голови. Тиск був ниткоподібний та ледве прощупувався. Вона провела деякі маніпуляції, а потім водій з іншим присутнім погрузили чоловіка в машину. О 7 год. 20 хв. він помер.

Аналогічні покази в судовому засіданні дав свідок ОСОБА_49, який, крім того, показав, що чоловік лежав на дорозі в канаві по вул. Кузьменка. Біля нього стояли ОСОБА_47, дві жінки і два чоловіка.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_51 показав, що 12 жовтня 2008 року працював у ОСОБА_47 на складі. В той день грузили насіння соняшника. Цю роботу виконували ОСОБА_8 і ОСОБА_21. Після завантаження насіння, ОСОБА_52 розрахувався з усіма по 30 грн. Він залишився працювати далі, а ОСОБА_8 і ОСОБА_21 пішли. Пізніше він бачив їх в барі «Десант», де вони удвох вживали спиртне. Вранці 13 жовтня 2008 року на роботу прийшов ОСОБА_11 та повідомив, що ОСОБА_8 лежить біля складу. Коли він вийшов подивитись, то на місці вже стояла «швидка допомога». Після вбивства ОСОБА_8, ОСОБА_21 побачив в райвідділі міліції, коли всіх викликали для допиту.

В судовому засіданні оголошені покази ОСОБА_21 від 13.10.2008 року, який на досудовому слідстві в якості свідка показав, що 12 жовтня 2008 року працював на погрузці насіння соняшника, а ОСОБА_8 калібрував його. В обідню пору він отримав за неділю 210 грн., а ОСОБА_8 - 180 грн. та вони пішли на обід. Після обіду він працював до 16 год., а потім пішов додому. З ОСОБА_8 зустрівся о 18 год. в барі «Десант», де вживали спиртне. Потім він пішов на квартиру, де проживав, та ліг спати, а ОСОБА_8 залишився в барі. 13 жовтня 2008 року, близько 7 год. 15 хв., він йшов на роботу. Біля двохповерхового будинку зустрів ОСОБА_51 на мопеді, який повідомив, що ОСОБА_8 знайшли в канаві і він потрапив у лікарню з двома дірками в голові ( т.1, а. с. 74-75 ).

Будучи повторно допитаним в якості свідка 16.06.2009 року ОСОБА_21 змінив свої покази, вказавши, що в той день працював до обіду, а потім зустрівся з ОСОБА_8 та пішли в бар. Вранці 13 жовтня 2008 року, близько 7 год. - 7 год. 30 хв., йшов на роботу і біля двохповерхового будинку зустрів ОСОБА_51 та чоловіка, який знайшов ОСОБА_8 на дорозі. Чоловік розповів, що знайшов ОСОБА_8 біля будинку. Той ще був живий, а лице в нього було в крові. ОСОБА_51 йому сказав щоб він на роботу не йшов, оскільки від нього сильно чутно перегар і він пішов на квартиру до ОСОБА_53 щоб похмелитися ( т. 3, а. с. 186-191 ).

Покази ОСОБА_21 протирічать показам свідка ОСОБА_51, який показав, що з ОСОБА_21 на місці не зустрічався, та показам свідка ОСОБА_11, який показав, що ОСОБА_51 на місці не бачив, а ОСОБА_21 взагалі не знає.

Крім того, свідок ОСОБА_52 в судовому засіданні показав, що працював агрономом у ПП «ОСОБА_47». В його обов'язки входило видача заробітної плати та організація роботи. 12 жовтня 2008 року ОСОБА_21 та ОСОБА_8 працювали на погрузці насіння. ОСОБА_21 працював погано і він його вигнав, а ОСОБА_8 залишився до 18 год. В обідню пору він розрахувався з ними за виконану роботу грошима в сумі близько 30 - 42 грн. ОСОБА_8 залишився винен ще гроші. Вранці 13 жовтня 2008 року їхав з роботи додому близько 7 год. 15 хв. та бачив машину «швидкої допомоги» і дізнався, що ОСОБА_8 вбили.

Із оголошених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_50 слідує, що 12 жовтня 2008 року він працював на зміні разом із ОСОБА_51 і ОСОБА_52 Близько 22 год. на роботу приходив ОСОБА_8, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

Свідок ОСОБА_54 в судовому засіданні показала, що дізналася від свого чоловіка про те, що в день вбивства ОСОБА_8 отримав заробітну плату в сумі 600 грн.

Свідок ОСОБА_55 в судовому засіданні показав, що працював разом з ОСОБА_8 на складі. Чув, що в день вбивства ОСОБА_8 отримав заробітну плату та відпочивав в барі «Корчма». А вранці, коли він їхав на роботу, бачив ОСОБА_8 лежачого на дорозі.

Ці покази ОСОБА_54 і ОСОБА_55 узгоджуються із показами свідка ОСОБА_56, яка в судовому засіданні показала, що у 2008 році працювала в магазині «Десант». Близько 18 год. до магазину прийшов ОСОБА_8 Потім до нього підійшов незнайомий їй чоловік. ОСОБА_8 придбав пиво й горілку, купив два пластикові стаканчики й закуску, заплативши їй 100 грн. Гроші ОСОБА_8 витяг з кишені брюк, вони були зложені навпіл. Після розрахунку в нього ще залишались гроші. Незнайомий чоловік стояв поруч, не розраховувався, і грошей в нього вона не бачила. Спочатку ОСОБА_8 був одягнений в куртку, а потім зав'язав її рукавами на талії. Чоловік пішов раніше, а ОСОБА_8 через деякий час направився в сторону бару «Корчма» з її братом.

Свідок ОСОБА_57 в судовому засіданні показав, що в той день, близько 20 год., зайшов до сестри в бар «Десант». Там сидів ОСОБА_8, який забрав зі столу пляшку горілки і вдвох вони пішли до бару «Корчма». В барі ОСОБА_8 нічого не купував, а лише співав караоке. Потім він сказав, що треба йти додому, оскільки вранці на роботу.

Допитаний в судому засіданні свідок ОСОБА_58 показав, що в той день працював музикантом. ОСОБА_8 і ОСОБА_57 прийшли до бару «Корчма» зі своєю горілкою, взяли два стаканчики в борг і стали випивати. Знаходились вони в барі до 22 год.

Аналогічні покази в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_59, яка показала, що працювала барменом в барі «Корчма». Два пластикових стаканчики в борг взяв ОСОБА_8, пообіцявши розрахуватися наступного дня.

З аналізу показів свідків ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56 і ОСОБА_57 слідує, що ОСОБА_8 мав при собі грошові кошти. Втім, з протоколу огляду трупу вбачається, що грошей при ньому слідчим не виявлено ( т.1, а. с. 3-5, 6-13 ).

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_60 показала, що в неділю, 12 жовтня 2008 року, знаходилась дома. До неї прийшов ОСОБА_21 та ОСОБА_61, яка хотіла познайомити її з ОСОБА_21 для подальших стосунків. Вони принесли із собою пляшку горілки і пляшку пива, які вжили і розійшлися. Домовились зустрітися увечері в ОСОБА_53 для тіснішого знайомства. Але увечері ОСОБА_21 не прийшов.

Свідок ОСОБА_53 в судовому засіданні показала, що напередодні вбивства в неї дома накрили стіл, оскільки увечері мав прийти ОСОБА_21 для знайомства з ОСОБА_60. Стіл вона накрила за свій рахунок, взявши кошти в борг, оскільки у ОСОБА_21 грошей не було. Увечері ОСОБА_21 не прийшов, а пізніше сказав, що був на погрузці цибулі. Вранці 13 жовтня 2008 року вона відводила дітей у садочок і о 7 год. 30 хв. зустріла біля вежі ОСОБА_21, який наближався до неї зі сторони кладовища. Він був в стані сп'яніння, очі запухлі, не причесаний, мабуть після перепою. ОСОБА_21 повідомив їй, що біля двохповерхового будинку знайшли ОСОБА_8, якого вбили і в голові в нього дві дірки. Коли вона повернулася, то ОСОБА_21 знаходився в неї дома, але потім вона його прогнала, оскільки не хотіла проблем із міліцією, так як знала, що перед вбивством ОСОБА_21 знаходився разом з ОСОБА_8

Ці покази узгоджуються із показами свідка ОСОБА_61, яка в судовому засіданні показала, що 12 жовтня 2008 року познайомила ОСОБА_21 з ОСОБА_60. Домовились, що ОСОБА_21 піде по цибулю, а увечері прийде до ОСОБА_53 для подальшого знайомства, але він так і не прийшов. Вранці 13 жовтня 2008 року вона доглядала за дітьми ОСОБА_53 в квартирі останньої, куди о 8 год. прийшов ОСОБА_21. Він був невиспаним, сказав, що напередодні пив. Потім ОСОБА_21 повідомив, що вбили ОСОБА_8 і той лежить в канаві біля двохповерхового будинку. Він дав їй гроші та запропонував придбати випивку і продукти харчування, але вона відмовилась.

Свідок ОСОБА_62 в судовому засіданні показав, що вранці 13 жовтня 2008 року спав на квартирі у своєї сестри ОСОБА_53, куди прийшов ОСОБА_21 та приніс із собою пляшку горілки та запропонував випити, оскільки йому було кепсько після перепою. Він був при грошах, тому що давав йому гроші та посилав ще за горілкою. Під час розмови ОСОБА_21 повідомив, що ОСОБА_8 вбили і він лежить в канаві з двома дірками в голові. Він казав, що йому треба тікати, бо, ймовірно, його будуть шукати працівники міліції, оскільки напередодні вбивства він був з ОСОБА_8 в барі «Десант».

Ці покази узгоджуються із показами свідка ОСОБА_63, який в судовому засіданні показав, що вранці 13 жовтня 2008 року приїхав на квартиру до своєї дочки, де знаходився його син і ОСОБА_21. Останній розповідав про те, що вбили ОСОБА_8 ударом по голові.

Тобто, не будучи на місці події, 13 жовтня 2008 року о 7 год. 30 хв. ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_53, ОСОБА_61, ОСОБА_62 та ОСОБА_63 про місце злочину та спосіб його вчинення, вказавши, що ОСОБА_8 лежить в канаві з двома дірками в голові, хоча кількість тілесних ушкоджень та їх локалізація на той час нікому не були відомі, бо всі свідки, що були на місці, показували про одну рублену рану голови. Крім того, о 7 год. 15 хв. ОСОБА_8 вже забрала з місця «швидка» і він знаходився в машині, де й помер.

Свідок ОСОБА_64 в судовому засіданні показав, що раніше співмешкав із ОСОБА_65 в своїй квартирі, а її син ОСОБА_8 проживав із ОСОБА_21 в її квартирі. 12 жовтня 2008 року він знаходився з ОСОБА_65 в її помешканні, куди о 20 год. прийшов ОСОБА_21, де всі разом вживали спиртне. Десь о 21 - 22 год. ОСОБА_21 пішов свататись до якоїсь дівчини на ім'я ОСОБА_60. 13 жовтня 2008 року вони знову пішли на квартиру до ОСОБА_65 будити ОСОБА_8 в школу о 7 год. 30 хв., то ОСОБА_21 дома ще не було. Він прийшов десь о 10 год., повідомив, що був на роботі, де й заробив гроші. Запропонував випити, оскільки мав із собою горілку та закуску. Був вдягнений у джинсовий костюм та одразу почав митися.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_67 показав, що в жовтні 2008 року працював заступником голови Березнегуватської районної державної адміністрації та одночасно був головою районної спілки ветеранів Афганістану. ОСОБА_21 теж був «афганцем». Він вів антигромадський спосіб життя, постійно просив гроші на випивку і він влаштував його на роботу до приватного підприємця ОСОБА_47. Після вбивства ОСОБА_8, ОСОБА_21 прийшов до нього і розповів, що працівники міліції тримали його три доби в ІТТ, але він не зізнався у вбивстві. Потім ОСОБА_21 розповів, що ОСОБА_8 отримав на роботі близько 700 грн. заробітної плати і вони пішли в бар, де домовились, що ОСОБА_8 придбає горілки і прийде до нього, а він приготує поїсти. ОСОБА_8 не прийшов і він пішов його шукати. На питання що було далі, ОСОБА_21 відмовився відповідати, сказавши, що цього нікому не потрібно знати. Крім того, ОСОБА_21 лівша, під час розмови при ньому були гроші, а тому вважає, що саме ОСОБА_21 вчинив вбивство ОСОБА_8

Проте, матеріали кримінальної справи містять не скасовану постанову слідчого Щербини В.Г. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_21 за відсутності в його діях складу злочину ( т.5, а. с. 182 ).

Таким чином, досліджені докази в їх сукупності підтверджують покази підсудного ОСОБА_7 про те, що він змушений був зізнатися у вбивстві ОСОБА_8, якого не вчиняв, під тиском працівників міліції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_7 в тому, що він 13 жовтня 2008 року, близько 5 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на розі житлового будинку № 68 по вул. Піонерській в смт. Березнегувате Миколаївської області, під час сварки з ОСОБА_8 із-за ревнощів умисно наніс останньому кухонною сокирою не менше трьох ударів в голову, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, які потягли за собою смерть ОСОБА_8, базується на сфальшованих доказах, представлених органом досудового слідства, що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Інших доказів, які б свідчили про вчинення цього злочину ОСОБА_7 як органом досудового слідства так і судом не здобуто і така можливість вичерпана.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що відданий до суду ОСОБА_7 підлягає виправданню за ч.1 ст.115 КК України за недоведеністю його участі у вчинені цього злочину, оскільки дослідженні судом докази виключають вчинення вбивства ОСОБА_8 саме підсудним ОСОБА_7

З цього слідує, що у задоволенні позовів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення з підсудного ОСОБА_7 спричиненої злочином матеріальної та моральної шкоди слід відмовити. Крім того, не підлягають задоволенню вимоги прокурора про стягнення з підсудного судових витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 по обвинуваченню в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, визнати невинним і за недоведеністю його участі у вчинені злочину по суду - в и п р а в д а т и.

Обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО м. Миколаєва - скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення з останнього спричинених злочином 2700 грн. матеріальної шкоди та 100000 грн. як компенсації моральної шкоди - відмовити.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_7 про стягнення з останнього 50000 грн. як компенсації моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати по справі, а саме вартість проведеної судом криміналістичної експертизи відео-звукозапису від 18 грудня 2012 року в сумі 12381 грн. 60 коп. - прийняти на рахунок держави.

Речові докази по справі, а саме: волосся, кожану куртку, футболку, сокиру - залишити в кімнаті зберігання речових доказів при СУ УМВС України в Миколаївській області; кістки зводу черепа та клапоть шкіри - залишити на зберіганні в Миколаївському бюро СМЕ; CD-RW диск здійснення слухового контролю - залишити при справі.

На вирок суду учасниками процесу на протязі 15 діб після його проголошення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області через Березнегуватський районний суд Миколаївської області, а виправданим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Г. В. Міщенко