Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/57/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Мягкий О.В.
Категорія - Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Кіселик С. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.03.2013 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області Кіселик С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2013 року у справі про притягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює на СТО, проживає за адресою: АДРЕСА_1, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Оскарженою постановою судді ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік 6 місяців.
Згідно постанови, 07.11.2012 року, ОСОБА_3, по вул. В. Пермська в м. Кіровограді, керував транспортним засобом ВАЗ-21081, державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, згідно з висновком наркологічного диспансеру № 1691 від 07.11.2012 року, чим порушив п. 2.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді районного суду, посилаючись на те, що суддя суду першої інстанції при розгляді справи порушив норми процесуального права, а саме не дотримався вимог, передбачених ст.ст. 76, 86, 138-139 КАС України, а також не врахував норми матеріального права, а саме вимоги Наказу МВС, МОЗ від 09.09.2009 року № 400/666. Крім того, у постанові зазначено, що правопорушник свою вину визнав, але ні він, не його адвокат даний факт не визнавали.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без змін, виходячи з таких підстав.
Згідно п.п. «а», п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Пунктами 2, 6, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», який затверджено Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 07.11.2012 року о 16 год. 15 хв. ОСОБА_3, керував автомобілем ВАЗ-21081, державний номерний знак НОМЕР_1, в стані наркотичного сп'яніння, згідно з висновком Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру № 1691 від 07.11.2012 року, чим порушив п. 2.9а «Правил дорожнього руху України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, правопорушник від підпису протоколу та дачі пояснень відмовився в присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, пояснення яких додано до матеріалів справи, та, які підтвердили відмову ОСОБА_3 від підпису протоколу та надані пояснень, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суддя районного суду не взяв до уваги пояснення правопорушника, які він надав в протоколі про адміністративне правопорушення є безпідставними.
Крім протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи містять висновок КЗ «Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру», який був виданий о 17.00 год. 07.11.2012 року № 1691 і згідно якого ОСОБА_3 перебував у стані наркотичного сп'яніння (морфін).
За таких обставин, вважаю, що суддею суду першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Із матеріалів справи вбачається, що при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддею районного суду, у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Доводи апелянта про те, що при розгляді справи суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда порушив вимоги, передбачені КАС України, тобто порушив процесуальні норми права, є безпідставними, оскільки дана категорія справ розглядається у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення та, у порядку у якому суддя районного суду і розглянув справу. Слід зазначити, що такі категорії справ, відповідно до вимог КАС України, не відносяться до адміністративної юрисдикції та не розглядаються у порядку КАС України.
Аргументи апелянта щодо порушення суддею норм матеріального права, а саме не врахування вимог Наказу МВС, МОЗ від 09.09.2009 року № 400/666 щодо невидачі йому на руки примірника висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не спростовують вини правопорушника і жодним чином не впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_3
Посилання на те, що суддею не обґрунтовано зазначено, що правопорушник визнавав свою вину, суд не може прийняти як такі що тягнуть за собою скасування або зміну постанови, оскільки факти порушення процесуального розгляду справи не зафіксовані, а діючим КУпАП не передбачено обов'язкової участі секретаря судового засідання та обов'язкового ведення протоколу судового засідання за даною категорією справ про адміністративні правопорушення, за допомогою якого б фіксувався розгляд даної справи.
Крім того, за клопотанням апелянта в судовому засіданні, в суді апеляційної інстанції, в якості свідка було допитано лікаря КЗ «Кіровоградський наркологічний диспансер» ОСОБА_6, який пояснив, що 07 листопада 2012 року, відповідно до направлення інспектора ДПС ДАІ прапорщика Самарського І.О., ним було проведено огляд ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При проведені огляду ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 виявлено не було, у зв'язку із чим у ОСОБА_3 було відібрано зразок сечі для подальшого лабораторного дослідження на предмет вживання ОСОБА_3 наркотичних засобів. Відібрані зразки сечі було ним направлено до лабораторії і після отримання результату, в якому було зазначено, що в сечі ОСОБА_3 виявлено морфін, ОСОБА_6 зазначив у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що ОСОБА_3 під час медичного огляду 07.11.2013 року о 17.00 год. знаходився у стані наркотичного сп'яніння.
Із відповіді головного лікаря КЗ «Кіровоградський наркологічний диспансер», яка надана на запит суду, за клопотанням правопорушника та його захисника про направлення до суду Акту проведення лабораторних досліджень сечі ОСОБА_3, вбачається, що дослідження біологічних середовищ людини ( сеча, кров, слина) на наявність психоактивних речовин проводиться у відповідності з «Уніфікованими стандартами наркологічної допомоги населенню у Кіровоградському наркологічному диспансері за методикою, визначеною методичними рекомендаціями «Методи виявлення наркотичних засобів та психотропних речовин у біологічних рідинах людини» затверджених наказом МОЗ України від 19.06.2006 року № 372. Результати одержані внаслідок проведення лабораторних досліджень, заносяться до «Журналу реєстрації аналізів і їх результатів», затвердженому наказом МОЗ України від 04.01.2001 року « 1». Діючим положеннями не передбачено ведення Акту проведення хіміко-токсилогічних досліджень біологічних середовищ людини (сеча, кров, слина).
Крім того, правопорушник та його захисник не надали суду будь яких доводів щодо того, що вищезазначене дослідження було проведено із порушенням методики чи при дослідженні використовувалися інші зразки сечі.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення не в день проведення медичного огляду, а після отримання результатів проведеного дослідження аналізів сечі, на що посилається правопорушник та його захисник як на підставу, що тягне за собою скасування постанови суду першої інстанції, суд не вважає порушенням, оскільки дана постанова складена в межах строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відмінність оригіналу постанови, що оскаржується і отриманої правопорушником копії постанови щодо строку покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, оригінал якої знаходиться у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, однак є підставою для реагування суду апеляційної інстанції та проведення службової перевірки причин видачі постанови яка не відповідає оригіналу.
На підставі викладеного, вважаю, що суддею районного суду всебічно, повно та об'єктивно досліджено всі обставини справи та на підставі наявних у матеріалах справи доказів, у відповідності до вимог ст. ст. 33, 34, 36 КУпАП, визначено покарання, яке відповідає тяжкості вчиненого правопорушення, його характеру, з врахуванням особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують відповідальність, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 23 січня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області С.А. Кіселик