Справа № 2607/13377/12
П ОС Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Зубця Ю. Г. ,
при секретарі -Топоровській О. В.,
за участю прокурорів Коваленко О.А., Манжай О.В.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ, українця, громадянина України, освіта середня технічна, розлученого, працюючого виконавчим директором ПП «Макса», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Органами досудового слідства пред'явлено обвинувачення в тому, що ОСОБА_2, 24.02.12р. приблизно о 23 год. 22 хв., керуючи технічно справним автомобілем «КІА» д.н. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Маршала Гречка, зі сторони пр-ту Правди в напрямку Інтернаціональної площі в м. Києві зі швидкістю 65-70 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год.
В цей час проїзну частину вул. М. Гречка, навпроти будинку №8, справа на ліво відносно напрямку руху вказаного автомобіля «КІА», д.н. НОМЕР_1, переходив дорогу пішохід ОСОБА_4
Під час руху водій ОСОБА_2 допустив порушення вимог п.п. 2.3 підпункт «б», 12.1, 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України:
· 2.3.: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
· Підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;
· П. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан странспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
· П. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;
· П. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України збоку водія ОСОБА_2 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем «КІА» д.н. НОМЕР_1, та рухаючись по проїзній частині вул. М. Гречка, зі сторони пр-ту Правди в напрямку Інтернаціональної площі в м. Києві зі швидкістю, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці дороги, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, під час руху не обрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. При виникненні небезпеки для руху, чим для нього являвся пішохід ОСОБА_4, якого він мав змогу своєчасно об'єктивно виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, а продовжив рух далі та навпроти будинку №8 по вул. М. Гречка в м. Києві скоїв наїзд на нього.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_4 спричинені тілесні ушкодження, від яких він помер на місці пригоди.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №36/933 від 19.03.12р. відносно ОСОБА_4, у останього виявлено тілесні ушкодження у вигляді: множинних повних двосторонніх переломів ребер (переважно з ушкодженням пристінкової плеври), неповних розривів серцевого м'яза, через капсулярних розривів тканини правої частки печінки, крововиливів: у тканину середостіння, підшлункової залози й в області кореня легенів; крововиливу: у м'які тканини правої й лівої гомілок, косого перелому лівої ліктьової кістки, відкритих переломів великогомілкової і малогомілкової кісток правої і лівої гомілок з утворенням «бампер» - переломів на великогомілкових кістках; скупчення темної рідкої крові в плевральних (праворуч-100 мл., ліворуч - 150 мл.), черевний (500 мл.) порожнинах і в порожнині навколосерцевої сумки, врововиливів в області ушкоджень, зниження кровонаповнення внутрішніх органів, набряку легенів, перерозподілу кровоточу в нирках, набряк-набубнявіння речовини головного мозку; забитої рани в правій тім'яній області з відповідним їй крововиливом у м'які тканини голови, множинних саден в ділянці обличчя (переважно праворуч), саден і синців в області китиць по тильній поверхні, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.
Смерть ОСОБА_4 настала від множинних переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів і розвитком шоку.
Під час розгляду кримінальної справи захисником ОСОБА_1 заявлено клопотання про направлення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 2 КК України на додаткове розслідування. Своє клопотання захисник мотивував неповнотою та необ'єктивністю досудового слідства, які не можуть бути усунені під час судового розгляду справи. Так, захисник зазначив, що під час досудового слідства слідчим не проведено відтворення обстановки та обствин події із ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_6, які повністю бачили як відбулась ДТП. Крім того, як зазначив захисник, слідчий, при призначенні експертизи по справі, вказав вихідні дані із показів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які не були очевидцями ДТП. Однак, слідчий не вказав на покази самого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6, які були очевидцями факту ДТП.
Прокурор заперечував проти напралення справи на додаткове розслідування, вказавши, що всі недоліки досудового слідства можливо усунути в судовому засіданні.
Потерпіла не заперечувала щодо задоволення даного клопотання.
Підсудний ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд прийшов до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Згідно статті 281 КПК України (1960р.) повернення кримінальної справи на додаткове розслідування може мати місце лише тоді, коли встановлена неправильність чи неповнота слідства і ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Суд, вивчивши матеріали кримінальної справи, прийшов до висновку, що під час провадження досудового слідства обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, були досліджені поверхово та однобічно та з порушенням вимог чинного законодавства. А саме слідчим безпідставно не взято до уваги покази ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6, які бачили сам момент зіткнення та не проведено за їх участю відтворення обстановки та обставин події. Однак, по справі проведено відтворення обстановки та обставин події із свідками, які не бачили факт зіткнення.
Крім того, під час призначення автотехнічної експертизи по справі, слідчим вихідні дані для вирішення експертом поставлених перед ним питань були сформульовані на підставі слідчих дій, проведених за участю свідків, які фактично не бачили всіх обставин ДТП.
Крім того, слідчим не проведено очні ставки між свідком ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_2 та між свідками ОСОБА_8 та ОСОБА_6 для усунення суперечності щодо швидкості руху автомобіля «КІА».
Згідно вимог ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, органами досудовго слідства не в повному обсязі та не об'єктивно досліджено обставини справи.
Ці недоліки досудового слідства не можуть бути виправлені судом при судовому розгляді та підлягають усуненню під час додаткового розслідування шляхом з'ясування та встановлення усіх обставин, які входять у предмет доказування по кримінальній справі.
У відповідності до ст. 16-1 КПК України (1960р) на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього невластивих йому функцій.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи характер порушень вимог КПК України органом досудового слідства під час провадження додаткового розслідування даної кримінальної справи, справа підлягає направленню на додаткове розслідування, так як зазначені порушення не можуть бути усунуті судом під час судового розгляду справи.
Вивчивши матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 2 КК України, суд прийшов до висновку, що справа підлягає поверненню на додаткове розслідування до прокуратури м. Києва.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 273, 281 КПК України (1960р.),-
П О С Т А Н О В И В :
Клопотання захисника ОСОБА_1 щодо направлення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 2 КК України, на додаткове розслідування - задовольнити.
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 2 КК України, направити прокурору м. Києва для організації додаткового розслідування.
В ході додаткового розслідування слідчим органам необхідно:
- провести відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6
- провести очні ставки між свідком ОСОБА_8 та підсудним ОСОБА_2 та між свідком ОСОБА_8 та свідком ОСОБА_6 для усунення протиріч щодо швидкості автомобіля «КІА».
- провести ряд оперативно-розшукових заходів для встановлення додаткових свідків події;
- на підставі отриманих даних призначити та провести повторну автотехнічну експертизу.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом 7 діб з дня її винеcення.
Суддя Ю. Г. Зубець