Справа №33ц-781
Головуючий у 1 інстанції: Витвицький В.В.
Категорія : 33
Суддя - доповідач : Мельник Ю.М.
УХВАЛА
іменем України
23 листопада 2007 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської
області .
в складі : Собіни І.М. , Василевича B.C., Мельника Ю.М. ,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Креховицької сільської ради , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про повернення самовільно захопленої земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні під"їздною дорогою до присадибних ділянок та відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_7 до Креховицької сільської ради про визнання рішення сесії незаконним за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2005 року,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2004 року Креховицька сільська рада , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися в суд із позовом до до ОСОБА_7 про повернення самовільно захопленої земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні під"їздною дорогою до присадибних ділянок.
В обгрунтування позову покликались на те, що відповідачка самовільно захватила земельну ділянку , по якій проходила під"їздна дорога до земельних ділянок позивачів у с Креховичі Рожнятівського району Івано-Франківської області.
У липні 2004 року ОСОБА_1 ,ОСОБА_2, ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 збільшили позовні вимоги і просили стягнути із ОСОБА_7 на їх користь по 1500 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди .
У липні 2004 року ОСОБА_7 звернулася в суд із зустрічним позовом до Креховицької сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесії сільської ради від 5 квітня 2004 року , яким відповідач частину земельної ділянки , яка знаходилась у користуванні ОСОБА_7, незаконно виділив для використання в якості під»їздної дороги.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 17 жовтня 2005 року позовні вимоги Креховицької сільської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6. до ОСОБА_7 були задоволені частково. ОСОБА_7 було зобов"язано повернути спірну земельну ділянку сільській раді та було зобов"язано не чинити позивачам перешкод у користуванні цією дорогою. У задоволенні решти позовних вимог сторонам було відмолено.
Не погодившись із рішенням суду 1 інстанції ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2005 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 на рішення суду 1 інстанції було залишено без розгляду у зв"язку із пропуском строку на апеляційне оскарження.
2
ОСОБА_7 подала касаційну скаргу на ухвалу суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати як таку , що була постановлена з порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з положеннями ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу , якщо визнає, що рішення судами ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_7 не дають підстав для висновку, що при розгляді справи суд апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. 335 ЦПК України , як підстави для зміни або скасування судових рішень.
Наведені у касаційній скарзі доводи ОСОБА_7 про те, що вона пропустила строк апеляційного оскарження ухвали суду з поважних причин - через хворобу, висновків суду не спростовують.
Із матеріалів справи слідує, що судом 1 інстанції рішення по справі було ухвалене 17 жовтня 2005 року. ОСОБА_7 заяву про апеляційне оскарження рішення суду подала 21 жовтня 2005 року , тобто із дотриманням строку , передбаченого ст. 294 ЦПК України. Апеляційну скаргу на рішення суду ОСОБА_7 подала 14 листопада 2005 року , тобто з пропуском визначеного ст. 294 ЦПК України двадцятиденного строку.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_7 пояснила, що поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження у неї не було. (а.с. 136).
Відповідно до ч.3 ст. 294 ЦПК України заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків , встановлених ст. 294 ЦПК України, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи , яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку.
За таких обставин колегія суддів вважає висновок суду апеляційної інстанцій про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження та про залишення апеляційної скарги без розгляду законним та обгрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ " від 22 лютого 2007 року , ст. 331, 332 , 335-337 ЦПК України , колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити. Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2005 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає.