УКРАЇНА
_________________________________________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ____________________________________________
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Шроля В.Р.
суддів - Орла А.І., Таран Т.С.,
за участю прокурора - Ільїна Ю.А.
захисника - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2006 року, яким
ОСОБА_2, українець, гр. України, уродженець
та житель АДРЕСА_1, з середньою освітою,
одружений, судимий 29.01.2001 р. за ст...206
ч.2,101 ч.1,42 КК України 1960 р. на 3 роки
позбавлення волі, звільнений від покарання
11.09.2003 р. на підставі Закону України „Про
амністію", -
засуджений за ст.296 ч.З КК України на 2 роки позбавлення волі; за
ч.2 ст. 186 КК України -на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК
України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим
визначено до відбуття 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_3, українець, гр. України,
уродженець та житель АДРЕСА_2, з середньою
освітою, не одружений, не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 186 КК України - на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з
випробуванням та іспитовим строком 2 роки. Зобов'язано засудженого
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
проживання та роботи.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_4 409 грн у відшкодування матеріальної шкоди.
ОСОБА_2 засуджено за те, що він 31.05.2005 року, за обставин встановлених судом і викладених у вироку, вчинив злісне хуліганство. тобто дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну
Справа № 11 -1110/2006 Головуючий у 1-й інстанції - Капічон О.М.
Категорія: ст.186 ч.2296 ч.ЗКК Доповідач - Таран Т.С.
неповагу до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, видавав себе за контролера в тролейбусі, не маючи при цьому повноважень контролера, примушував до сплати штрафу за безбілетний проїзд пасажира ОСОБА_5, застосувавши при цьому фізичне насильство, внаслідок якого потерпілому було спричинено легкі тілесні ушкодження, а також за те, що він 16.06.2005 p., за попереднім зговором з ОСОБА_3 відкрито з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, заволодів індивідуальним майном потерпілого ОСОБА_4 на загальну суму 417 грн 19 коп.
В апеляції засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про зміну вироку щодо нього і призначення йому покарання з застосуванням ст. 75 КК України, врахувавши при цьому його щире каяття, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, його позитивні характеристики та те, що він є учасником бойових дій.
Вирок суду щодо ОСОБА_3 не оскаржено.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_1, яка підтримала подану засудженим апеляцію з зазначених у ній мотивів, прокурора, який вважає, що апеляцію слід залишити без задоволення, а вирок суду щодо ОСОБА_2 без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за який його засуджено, повністю підтверджується сукупністю зібраних, досліджених в судовому засіданні та викладених у вироку доказів і ніким, в тому числі і засудженим, в апеляції не оспорюється.
Покарання засудженому призначене відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, обставин, обтяжують покарання та даних про його особу. Суд зазначив у вироку, що враховує як те, що ОСОБА_2 раніше судимий і визнає дану обставину такою, що обтяжує покарання, так і його позитивні характеристики і наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей. Тобто при призначенні ОСОБА_1 покарання судом враховано обставини, на які засуджений посилається в апеляції, що і стало для суду підставою для призначення засудженому мінімального покарання, передбаченого санкціями статей, за якими його засуджено.
Враховуючи наведене та те, що ОСОБА_2 раніше судимий, судимість не погашена та знову вчинив умисні злочини, один з яких є тяжким, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції засудженого і пом'якшення йому покарання
Керуючись ст. 365,366 КПК України, Апеляційний суд
УХВАЛИВ:
апеляцію засудженого ОСОБА_2, залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 вересня 2006 року щодо нього - без зміни